автори: Воронкова В.Г., Кивлюк О.П., Нікітенко В.О.
Анотація
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю переосмислення ролі права та етики у забезпеченні сталого розвитку в умовах екологічної кризи, техногенного тиску та духовної деградації; інтеграції наукового, етичного та правового знання у межах філософії ноосфери як вищої форми взаємодії людини з біосферою; формування нової правової та етичної свідомості, яка базується на принципах гармонії, відповідальності, співпричетності, співіснування; необхідності в нових правових парадигмах, які враховують не лише права людини, а й права природи, планети, майбутніх поколінь.
Постановка проблеми. У XXI столітті людство опинилося перед безпрецедентними глобальними викликами - екологічною катастрофою, моральною кризою, технологічною трансформацією суспільства та зростаючим розривом між науковим прогресом і духовними цінностями. Традиційні підходи до етики й права дедалі більше виявляють свою неспроможність вирішити проблеми, що стосуються не лише людини, але й біосфери загалом. Наявні правові системи, орієнтовані переважно на антропоцентризм, виявляються неготовими до викликів епохи глобальної екологічної відповідальності, кіберетики, біоетики, цифрової справедливості. Проблема полягає в тому, що сучасна правова й етична парадигма не враховує цілісність буття, взаємозалежність усіх форм життя на планеті та потребу в довгостроковій еволюційній гармонії між людиною, природою та техносферою. Водночас у науковій та філософській літературі спостерігається недостатній рівень опрацювання теоретичних і практичних аспектів ноосферного права й етики як самостійних феноменів правової культури та глобальної етичної свідомості. Відсутні систематизовані підходи до їхнього концептуального визначення, взаємозв’язку, інституціоналізації в правозахисній діяльності та імплементації в соціогуманітарну практику. Отже, постає проблема формування нової філософсько-правової моделі, яка поєднує етику відповідальності, екологічну свідомість і цінності сталого розвитку на основі ноосферного світогляду.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У цьому контексті актуальним постає звернення до концептів ноосферного права та ноосферної етики, які, ґрунтуючись на ідеях В. Вернадського про ноосферу як сферу розуму і свідомої діяльності людства, дозволяють переосмислити морально-правові засади взаємодії людини з навколишнім світом. У філософсько-правовій думці проблематику ноосферного права і ноосферної етики розвивають сучасні українські дослідники В. Андрущенко, Р. Андрюкайтене, О. Вознюк, В. Воронкова, Н. Верлос, Г. Губенко, О. Кивлюк, В. Нікітенко, Б. Чупринський, які підкреслюють значення духовно-морального чинника в системі цінностей сучасної цивілізації; акцентують увагу на потребі оновлення правової культури через впровадження ноосферних цінностей у правозахисну діяльність. Вагоме теоретико-методологічне підґрунтя становлять ідеї В. Вернадського щодо ноосфери як сфери моралі, розуму, справедливості, в якій знання, інформація та інтелект починають визначати розвиток планети.
Постановка завдання. Концептуалізація ноосферної етики та права як нової гуманістично-екологічної парадигми правозахисної діяльності й формування правової культури, що відповідає викликам глобалізації, цифровізації та екологічної кризи. Завдання дослідження: проаналізувати ноосферну етику та право як гуманістичну парадигму правозахисної діяльності; з’ясувати інтегральну модель права як чинник сталого розвитку, культурної еволюції і збереження цивілізаційної рівноваги у глобалізованому світі; дослідити ноосферну адвокатську діяльність як вираження гуманізму, екологічної відповідальності, соціальної справедливості.
Виклад основного матеріалу. Аналізується роль ноосферної етики як джерела гуманістичної ціннісної орієнтації в праві, що акцентує на взаємозв’язку між правами людини, екологічною відповідальністю та глобальною солідарністю. У статті розглядається концепція ноосферного права та ноосферної етики як інноваційної парадигми, що трансформує сучасну правозахисну діяльність і правову культуру. В основі цієї парадигми лежать ідеї В. І. Вернадського про ноосферу як сферу розуму, де знання, моральні цінності та духовна відповідальність людини формують нову цивілізаційну свідомість.
Висновки. Дослідження спрямоване на теоретичне обґрунтування необхідності переходу від технократичного і формально-правового підходу до етично-ціннісного та інтегрального бачення права як інструменту гармонізації відносин між людиною, суспільством, природою і технологічним середовищем.
Ключові слова: ноосферна етика, ноосферне право, адвокатська етика, захист прав людини, правозахисна діяльність, захист прав і свобод людини
Список використаних джерел:
ЗМІСТ
Крилова Світлана Анатоліївна, доктор філософських наук, професор, професор кафедри теоретичної і практичної філософії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (е-mail :
РОЗУМНИЙ АЛЬТРУЇЗМ: ЙОГО ПРИРОДА І АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗАСОБАМИ ОСВІТИ
Богачев Роман Михайлович, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” (e-mail:
Руденко Тамара Петрівна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (e-mail:
Костроміна Ганна Михайлівна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (e-mail:
Бабіна Світлана Іванівна, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” (e-mail:
Гайдук Федір Вячеславович, аспірант кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” (e-mail:
ПРИРОДА ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ОГЛЯД
Самчук Зореслав Федорович, доктор філософських наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (e-mail :
СИМВОЛІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ І ДЕМОКРАТИЧНА ОСВІТА: ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ВИМІР МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ
Кивлюк Ольга Петрівна, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії, іноземних мов та соціальногуманітарних дисциплін, Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету “Одеська юридична академія” (e-mail:
ЛЮДИНА 2.0: ФІЛОСОФСЬКІ АБРИСИ ТРАНС- ТА ПОСТГУМАНІСТИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ
Карлов Олег Юрійович, старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Військового інституту танкових військ Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (e-mail:
ЗГАДАТИ ВСЕ: ЗАСВОЄННЯ УРОКІВ ІСТОРІЇ ЯК ІМПЕРАТИВ ЕФЕКТИВНОГО СУСПІЛЬСТВА
Блажко Валентин Васильович, аспірант кафедри філософії, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (e-mail:
ВІД ГЕОПОЛІТИКИ ДО ГЕОАНТРОПОЛОГІЇ: ЗЕМЛЯ ЯК СИМВОЛ СТРАЖДАННЯ У КОНТЕКСТІ ЛЮДСЬКОГО ДОСВІДУ
Філоненко Руслан Костянтинович, аспірант кафедри філософії, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (e-mail:
ЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ В ТІНІ МАШИННОЇ ВІЙНИ: ЕТИЧНІ ТА ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ВИКЛИКИ
Тимошенко Максим Олегович, ректор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, доктор філософії, професор, Заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України (е-mail:
Потіщук Ольга Олегівна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (e-mail:
Франко Наталія Олександрівна, викладач кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (е-mail:
Сторожик Марина Іванівна, викладач кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (e-mail:
РАЦІОНАЛЬНІСТЬ ЯК ЛОГІЧНА ФОРМА МИСЛЕННЯ У ФІЛОСОФІЇ ТА НАУКОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Чикало Олена Вадимівна, аспірантка кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (е-mail:
Сімашко Інна Вячеславівна, кандидат філософських наук, викладач кафедри філософії, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” (е-mail:
ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Жорнокуй Уляна Василівна, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри іноземних мов, філології та журналістики, Київський університет інтелектуальної власності та права Національного університету “Одеська юридична академія” (e-mail:
Коваленко Наталія Анатоліївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов, філології та журналістики, Київський університет інтелектуальної власності та права (e-mail:
Покотило Лідія Борисівна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, філології та журналістики, Київський університет інтелектуальної власності та права (e-mail:
Дроботенко Мар’яна Олександрівна, доктор філософських наук, доцент кафедри філософії імені професора М . Култаєвої, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди (e-mail:
ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ
Зуйков Володимир Олегович, аспірант кафедри богослов’я та релігієзнавства Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, старший викладач Таврійського християнського інституту (e-mail:
Целковський Геннадій Анатолійович, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри богослов’я та релігієзнавства, Український державний університет імені Михайла Драгоманова (е-mail:
КАПЕЛАНСЬКЕ СЛУЖІННЯ В КОНТЕКСТІ БОГОСЛОВСЬКИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ УКРАЇНСЬКОГО БАПТИЗМУ
Кундеренко Іван Вікторович, кандидат філософських наук, докторант Рівненського Державного Гуманітарного Університету, доцент кафедри педагогіки, освітнього менеджменту та соціальної роботи, Рівненський Державний Гуманітарний Університет (е-mail:
автор: Кундеренко І. В.
Актуальність теми дослідження. Теорія спільнотності/ускладненості Мері Дуглас є цінним інструментом у релігієзнавстві та соціології, оскільки допомагає аналізувати вплив соціальних структур на поведінку людей. Вона пояснює динаміку спільнотності та кількості соціальних ролей, що впливає на взаємодію всередині групи та контроль над особистістю. Ця теорія дозволяє прогнозувати групову та індивідуальну поведінку та динаміку, а також пояснює, як приналежність до заданої космології впливає на прийняття рішень. Використання її принципів сприяє ефективнішій взаємодії та комунікації з різними спільнотами.
Постановка проблеми. Аналіз релігійних спільнот через культурологічні парадигми є важливим для розуміння їхньої взаємодії із соціальним середовищем. Теорія Group/Grid Мері Дуглас допомагає досліджувати поведінкові моделі, цінності та ритуали груп, адаптуючи ці концепції до сучасних реалій. Її міждисциплінарний підхід об'єднує соціологію, антропологію та релігієзнавство, особливо для протестантських спільнот України, де необхідно змінити історично маргіналізований підхід. Теорія Дуглас сприяє оцінці соціальних норм, групової динаміки й прийняття рішень, що важливо для створення справедливого суспільства. Її ідеї відкривають можливості для практичних рекомендацій і вирішення актуальних проблем, сприяючи прогнозуванню та зміцненню соціальної взаємодії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наших попередніх дослідженнях ми відстоювали необхідність відійти від статичної релігієзнавчої типології Нібура, хоча вона залишається популярною в Україні, поряд із типологіями М. Вебера та Е. Трьолча. Західна традиція релігієзнавства дедалі частіше орієнтується на динамічні моделі. Культурологічну модель Мері Дуглас є саме динамічною моделю, однак вона майже не вивчається в Україні, за винятком англомовної публікації Н. Кривда і С. Сторожук. Низка іноземних дослідників адаптує модель Дуглас до різних контекстів: Дж. Месшальк застосовує її для зниження злочинності в країнах ЄС, Р. Баскервіл для розвитку бізнесу в мультикультурному середовищі, Дж. Спікард аналізує трансформацію моделі, а М. Томпсон і його група критикують її за певні обмеження. При цьому вони намагаються знайти кореляції між динамічною парадигмою Дуглас і статичними моделями. Жоден із дослідників не адаптує ці напрацювання до діалогу з протестантською спільнотою в Україні, що надає новизни нашому підходу.
Постановка завдання. Дослідити переваги типології Мері Дуглас у взаємодії з українськими протестантами, ці переваги полягають у можливості глибше зрозуміти соціальну динаміку спільноти та покращити діалог з її членами. Динамічний підхід Дуглас сприяє аналізу поглядів і практик релігійних груп, дозволяючи враховувати їхні відмінності для створення ефективних комунікаційних стратегій. Це допоможе будувати більш конструктивну взаємодію та краще адаптувати культурні та соціальні ідеї до потреб спільноти.
Виклад основного матеріалу. Автор знайомить читача з типологією М. Дуглас, яка пропонує вимірювати суспільства за допомогою системи координат, де горизонтальний вимір визначає ступінь контролю над індивідуальністю та межами спільноти, а також наскільки сильно група охороняє свої межі. Вертикальний вимір, натомість, вимірює рівень умовностей, розгалуженості ролей. Основними ключовими дескрипторами, які розглядаються є: комунікація, покладання провини (blame), заздрість (envy), економічний ріст/економічні зміни, брак ресурсів (scarcity), ризик, апатія (apathy) та вирішення конфліктів. Кожний з цих дескрипторів супроводжується застосуванням до вітчизняних протестантів та поясненням відповідної космології.
Висновки. Застосування парадигми Мері Дуглас до протестантських спільнот України може трансформувати взаємодію між суспільством та релігійною спільнотою за умови уникнення перенесення власної космології на інших. Завдяки міждисциплінарності парадигма ефективно підтримує аналіз через емічний підхід, враховуючи вплив ідей Дюркгайма. Особливо перспективним напрямом є вивчення “проблемних” сфер, зокрема місійності, де можливі комунікаційні труднощі через різні космології. Ця типологія слугує потужним інструментом для розуміння організації протестантських спільнот України та їхнього впливу на культуру, цінності й соціальний розвиток.
Ключові слова: динамічна типологія; протестанти України; космологія; культурна антропологія релігії.
Список використаних джерел:
автори: Зуйков В. О., Целковський Г. А.
Анотація. Актуальність теми дослідження. Повномасштабна війна в Україні, яка триває з 2022 року, спричинила кардинальні зміни в релігійному середовищі, зокрема в богословській свідомості українського баптизму. У цих умовах капеланське служіння набуло нових форм і значень, поєднуючи духовну, моральну та соціальну підтримку військових. Це явище потребує богословського осмислення та аналізу в контексті трансформації місії церкви, її участі у національному відновленні та змін у суспільній свідомості.
Постановка проблеми. У богослов’ї українського баптизму тривалий час домінувала пацифістська традиція, що в умовах війни піддається перегляду. Наразі відсутній системний аналіз того, як капеланське служіння впливає на трансформацію еклезіологічних, моральних та пастирських підходів у баптистському богослов’ї. Проблема полягає в недостатньому дослідженні теоретичних основ і практичних вимірів капеланської діяльності в контексті змін, викликаних війною.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Певні аспекти капеланського служіння в українських протестантських церквах порушуються у працях сучасних дослідників, однак вони здебільшого мають описовий або соціально-політичний характер. Богословський аспект, зокрема у контексті баптизму, досліджений недостатньо. Існуючі публікації не охоплюють глибини трансформаційних процесів, що відбуваються під впливом війни.
Постановка завдання. Метою статті є з’ясування сутності капеланського служіння у Всеукраїнському Союзі Церков ЄХБ як форми духовної і психосоціальної підтримки військових, а також дослідження богословських трансформацій українського баптизму, спричинених воєнним досвідом. Основним завданням є аналіз нових еклезіологічних орієнтирів, переосмислення пацифізму, богослов’я страждання та соціальної відповідальності церкви.
Виклад основного матеріалу. У статті розкрито історичні передумови формування капеланського служіння у баптистському середовищі, проаналізовано його сучасні практики, що поєднують пастирську опіку, психологічну підтримку та соціальну відповідальність. Показано, що війна стала поштовхом до переосмислення церковної ідентичності, ролі громади в суспільстві, зміни у розумінні богослов’я страждання, жертовності та участі у боротьбі за національну гідність. Описано кризу пацифістських ідеалів, зростання підтримки активної позиції віруючих, а також нові освітні та інституційні потреби для розвитку капеланського служіння.
Висновки. Капеланське служіння стало важливим чинником духовної мобілізації українського баптизму в умовах війни, сприяючи богословському оновленню та розширенню еклезіологічного бачення церкви. Воно формує нову парадигму християнської присутності у кризових суспільних процесах, підкреслює потребу у глибокому богословському аналізі воєнного досвіду та практичній підготовці служителів. Для ефективного розвитку цього напряму необхідна інституційна підтримка, міждисциплінарний підхід у навчанні та активна участь релігійних громад у процесах відновлення країни.
Ключові слова: капеланське служіння, український баптизм, богословські трансформації, військове капеланство.
Список використаних джерел:
1. “Бути поруч”: у вересні пройшов форум капеланів ВСЦ ЄХБ 2024, Всеукраїнський Союз Церков Євангельських Християн-Баптистів. Доступно : <https://www.baptyst.com/buty-poruch-u-veresni-projshov-forum-kapelaniv-vsts-yehb/>. [16 Квітень 2025].
2. Долганова, М 2022. ‘Особливості діяльності інституту військових капеланів в країнах Центрально-Східної Європи’. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Публічне управління та адміністрування, т. 33 (72), № 6, с. 7–15. Доступно : <https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2022.6/02>. [16 Квітень 2025].
3. Долганова, МВ & Чобіт, ІР 2022. ‘Особливості діяльності військових капеланів під час російсько-української війни (2014-2022 рр.)’. Військово-науковий вісник, № 38, с. 167–81. Доступно : <https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.167-181>. [16 Квітень 2025].
4. Зуйков, В, Поворознюк, В & Кореневич, В 2025, ‘Взаємні обов’язки держави, правителів і громадян у християнському контексті’, Вісник Львівського університету. Серія: філософсько-політологічні студії, № 58, с. 71–7. Доступно : <https://doi.org/10.30970/PPS.2025.58.8>. [16 Квітень 2025].
5. Зуйков, ВО, Кореневич, ВМ & Терещук, ОА 2025. ‘Державотворення та Збройні сили у світлі Святого Письма’. Культурологічний альманах, № 1 (13), с. 40–7. Доступно: <https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.5>. [16 Квітень 2025].
6. Зуйков, ВО, Кушнірчук, АЮ & Терещук, ОА 2025. ‘Основні напрямки діяльності військового капелана Збройних Сил України’. Актуальні питання у сучасній науці. Серія: історія та археологія, державне управління, економіка, педагогіка, техніка, право, № 4 (34), с. 1049–64. Доступно : <https://doi.org/10.52058/2786-6300-2025-4(34)-1049-1064>. [16 Квітень 2025].
7. Кореневич, ВМ, Кушнірчук, АЮ & Поворознюк, ВВ 2025. ‘Досвід душпастирської опіки в українському духовенстві в козацьку добу’. Суспільство та національні інтереси, № 4 (12), с. 295–308. Доступно : <https://doi.org/10.52058/3041-1572-2025-4(12)-295-308>. [16 Квітень 2025].
8. Кореневич, ВМ, Поворознюк, ВВ & Терещук, ОА 2025. ‘Теологічні засади взаємовідносин між церквою і державою в контексті Святого Письма’. Актуальні питання гуманітарних наук, т. 3, № 83, с. 24–9. Доступно : <https://doi.org/10.24919/2308-4863/83-3-4>. [16 Квітень 2025].
9. ПАSTORY. Павло Протопопов 2023. Василь Поворознюк. Якщо ти не вмієш стріляти, піднось патрони, онлайн-відео, YouTube. Доступно: <https://www.youtube.com/watch?v=trmwedVBrbY>. [01 Квітень 2025].
10. Ступа, АВ 2021, Інститут капеланства: український досвід (1991-2021 ст.), ЗНУ, Запоріжжя. Доступно : <https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/6349>. [01 Квітень 2025].