Виберіть свою мову

Цибулько Ольга Сергіївна

Ірхіна Юліана Валентинівна


Актуальність теми дослідження. Сьогодні у стадії формування знаходиться глобальна система освіти. У багатьох країнах світу створено на неурядовій основі кілька десятків університетів та відділень університетів, що належать до глобальної системи освіти. Слово “глобальна” вказує на цілі цієї системи освіти ‑ готувати спеціалістів найвищої кваліфікації для вирішення глобальних проблем. Водночас ця назва відображає і інший бік: можливість використання цієї системи як деякої еталонної оцінки рівня освіти для будь-якої країни світу відповідно до Декларації ООН про права людини на освіту.

Постановка проблеми. Сучасний світовий освітній простір знаходиться у стадії становлення, національні освітні системи мають принципові відмінності та власний багатовіковий досвід освіти та виховання. Разом з тим, процес становлення глобальної системи вищої освіти є незворотнім, а отже, за своєю сутністю є пошуком компромісів та адекватними відповідями на виклики сучасної інформаційної цивілізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями реформування освітньої галузі, особливо під впливом сучасних тенденцій, як-от: глобалізація, інтегративні процеси, займалися такі українські вчені як: В. Кремень, О. Ковальова, О. Лучанінова. Серед зарубіжних дослідників означеною проблемою займалися М. Елброу, П. Скотт та Р. Хенві.

Постановка завдання. На процес становлення глобальної системи вищої освіти впливає велика кількість зовнішніх факторів. Метою статті є аналіз системних впливів на становлення глобальної системи вищої освіти та їх особливостей.

Виклад основного матеріалу. Глобальна система освіти задумана як система, яка не вступає в жодні протиріччя з існуючими системами освіти –  американською, європейською, українською та ін.; вона не має жодних перетинів із ними. Глобальна система освіти є всесвітньою неурядовою системою. Вона не входить у жодні конфлікти з освітніми асоціаціями. Глобальна система освіти орієнтується насамперед на залучення у її орбіту видатних особистостей світу у сфері науки, освіти, культури, мистецтва.

Висновки. Отже, у статті розглянуті тенденції сучасної інфомаційної цивілізації, а саме: глобалізаційні процеси, інтернаціоналізація освіти, інтеграція та цифровізація, мобільність та коммунікація, крос-культурна грамотність як пріоритет культурних універсалій, відіграють значну та системоутворюючу роль у становленні глобальної системи вищої освіти. Перспективними дослідженнями у даному контексті виглядають дослідження взаємодії національних та загальносвітових тенденцій у формуванні нової освітньої парадигми.

Ключові слова: інтернаціоналізація, глобалізація, глобальна система вищої освіти, інформаційна цивілізація.


Список використаних джерел

  1. Ковальова, О 2020, ‘Проблемні питання ідентифікації наукової освіти в українській педагогічній науці’, Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, Вип. 2, с. 144-151. Available from: <https://doi.org/10.32405/2413-4139-2020-2(25)-144-151>. [28 Грудень 2021].
  2. Кремень, В 2003, ‘Освітня політика у контексті соціал-демократичних цінностей’, Освіта, № 54 (5071), c. 2.
  3. Лучанінова, О 2021, ‘Освіта в умовах глобалізаційних викликів: проблеми та перспективи навчання’, Сучасна освіта: методологія, теорія, практика: матеріали ІV всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю), (18 березня 2021), Приватна установа “Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут “Бейт-Хана”, Дніпро: Акцент ПП, с. 24-26.
  4. Лучанінова, О 2021, ‘Четвертий вимір освітньо-виховних парадигм вищої освіти в умовах глобалізаційних викликів’, Вчені записки кафедри документознавства та інформаційної діяльності (КДІД)НМетАУ: зб. наук праць, Вип. ІІІ, Д.: НМетАу, с.6-11.
  5. Мальон, Л 2021, На шляху до єдиного цифрового ринку ЄС: Телекомунікації, ГО “Український центр європейської політики”, 33 с. Available from: <https://ucep.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/ucep_report_telecom_1.06.2021.pdf>. [29 Грудень 2021].
  6. Albrow, M 1996, The Global Age: state and society beyond modernity, Stanford University Press, 256 р.
  7. Communication “Shaping Europe’s Digital Future”. Available from: <https://ec.europa.eu/info/sites/default/files/communication-shaping-europes-digital-future-feb2020_en_4.pdf>. [29 Грудень 2021].
  8. Hanvey, RG 1982, ‘An Attainable Global Perspective’, Theory Into Practice, Vol. 21, № 3, pp. 162-167. Available from: <https://www.jstor.org/stable/1476762>. [28 December 2021].
  9. Kuzmenko, H & Bratus, I & Kovalova, O & Halchenko, M, 2022, ‘Implementing open science technology in educational activities of the UNESCO Centre “Junior academy of sciences of Ukraine”’, International Journal of Computer Science and Network Security, Vol. 22, No. 1, pp. 183-188. Available from: <http://paper.ijcsns.org/07_book/202201/20220125.pdf>. [28 December 2021].
  10. Scott, P 1998, Massification, Intenationalization and Globalization. Тhе Globalization of Нigher Education: Monograph. Тhе Society for Research into Нigher Education, Open University Press: Buckingharn, pp. 108-129.