Виберіть свою мову

Актуальність теми дослідження. Одним з найважливіших глобалізаційних процесів є входження України  в загальноєвропейський освітній простір. Цей процес потребує глибокого  осмислення  і визначення стратегічних напрямків розвитку освітньої галузі. Освіта, визнається на даний момент найважливішою сферою людського буття і потребує постійної відповідності всім вимогам мінливого світу, а тому просто зобов'язана реагувати на будь-які трансформації суспільства. Такі її особливості як відсутність статичності і здатність до трансформації роблять дослідження глобалізації освіти вкрай актуальним і потребує постійного вивчення.

Постановка проблеми. Розгляд викликів глобалізації та інформаційної революції є одним з головних завдань сучасних наукових досліджень. Адже система освіти визнана сьогодні найважливішою сферою існування суспільства знань і має постійно відповідати на різні вимоги мінливого світу та реагувати на будь-які трансформації суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню глобалізаційних процесів в освіті присвячено праці В. Андріяш, В. Воронкової, І. Каленюк,  О. Кивлюк, О. Назарчука, О. Петрович, В. Яковець. Розвиток освіти за умов інформаційної революції висвітлювалися в роботах О. Задорожної, О. Кивлюк, А. Корнеєвського, С. Сисоєвої, Н. Батченко тощо.

Виклад основного матеріалу. Світовий досвід цивілізаційного розвитку найбільш передових країн світу засвідчує вирішальну роль освітньої сфери у становленні всього соціокультурного комплексу – модернізації виробництва, вдосконалення суспільних відносин, науки і культури, які забезпечують сталий розвиток суспільства, входження індустріальних країн у стадію постіндустріального інформаційного суспільства.

Освітні системи завжди орієнтувалися на потреби суспільства і, незважаючи на відому консервативність, відгукувалися на зміни. Поняття “глобалізація освіти” означає процес входження освітньої системи в європейську зону вищої освіти і стандартизацію вимог: порівнянність ступенів, єдину систему залікових балів, академічну мобільність, оцінку якості освіти.

Глобалізований світ – це відкритий світ, але не рівний. Нові виклики в системі підготовки людини до життя не в останню чергу зумовлені соціокультурною динамікою, яка постійно прискорюється під тиском глобалізації й інформаційної революції. Тому сьогодні важливо знати основні вектори впливу глобалізації та інформатизації не тільки на розвиток сучасного суспільства загалом, але й на розгортання його системи освіти зокрема. Соціальна стратифікація держав поглиблюється тим стрімкіше, чим швидше відбувається викачування із відсталих країн матеріальних, фінансових, інтелектуальних, людських ресурсів і талантів.

Висновки. В умовах пошуку суспільством ефективної освітньої політики і необхідності переходу до гнучких високотехнологічних освітніх систем виникає необхідність застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас спрямовані на виробництво знання інноваційні процеси спричинюють зміни змісту, методів та форм навчання і призначення сучасного педагога. В таких динамічних умовах неминучими виявляється певні загрози, подолання яких ‒ завдання освіти, що модернізується.

Ключові поняття: освіта, модернізація освіти, глобалізація, виклики глобалізації.

Список використаних джерел:

  1. Андріяш, ВІ 2013. Державна етнополітика України в умовах глобалізації, монографія. Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 328 с.
  2. Воронкова, ВГ 2012. ‘Теоретико-методологічні засади розвитку сучасного соціуму в контексті синергетичної глобалізації’, Гуманітарний вісник ЗДІА, № 50, с. 21 – 34.
  3. Егоров, В, Еременко, А, Тескина, С & Дзугкоева, Н 2001. ‘Интеллектуальный потенциал’, Государственная служба, № 1 (11), с. 31.
  4. Задорожна, ОМ 2020. ‘Дистанційна освіта в Україні: реалії сьогодення’, Освітній дискурс : збірник наукових праць, Київ : ТОВ “Науково-інформаційне агентство “Наука-технології-інформація”, Випуск 24 (6), с. 56-67.
  5. Каленюк, ІС,. Куклін, ОВ & Ямковий, ВА 2015. ‘Сучасні ризики розвитку вищої освіти в Україні’, Економіка України, № 2 (639), с. 70-83.
  6. Каленюк, ІС 2009. ‘Університети в координатах глобального розвитку’, Вища школа, № 9, с. 5-11.
  7. Кивлюк, ОП 2014. ‘Глобалізаційна спрямованість освітніх трансформацій’, Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць, Київ: ПП “Видавництво “Гілея”, Випуск 88 (№ 9),  с. 263-267.
  8. Кивлюк, ОП 2014. ‘Глобалізація та інформатизація освіти в предметному полі філософії освіти’, Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії: збірник наукових праць, Запоріжжя: ЗДІА, Випуск 57, с. 192-200.
  9. Кореневский, АВ & Узнародов, ИМ 2010. ‘Модернизация образования: индивидуализация и междисциплинарность’, Высшее образование в России, № 11, с. 113 –118.
  10. Кремень, ВГ 2010. Філософія людиноцентризму в освітньому просторі, Київ: “Знання” України, 519 с.
  11. Муртазина, ГХ 2013. ‘Модернизация в образовании: барьеры и пути из преодоления’, Известия Российского гос. пед. ун-та им. А. И. Герцена, № 162, с. 214-220.
  12. Назарчук, АВ 2003. Этика глобализирующегося общества, Москва : Директмедиа Паблишинг, 199 с.
  13. Петрович, ОГ 2010. Современное российское высшее образование в контексте глобализации. Автореферат диссертации кандидата наук, Саратовский гос. ун-т им. Н.Г.Чернышевского, Саратов, 22 с.
  14. Саркисьян, ТН 2014. ‘К вопросу о модернизации образования’, European science review, № 3-4, с. 89 – 92.
  15. Сисоєва, СО & Батченко, НГ 2011. ‘Вища освіта України: реалії сучасного розвитку’, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Київський ун-т ім. Б. Гринченка, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, Київ: ВД ЕКМО, 368 с.
  16. Яковець, В 2014. ‘Глобалізаційні виклики і стратегічні цілі реформування освіти України’,  Теорія та методика управління освітою: електронне наукове фахове видання, № 3. Доступно: <http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/metod_upr_osvit/v_16/20.pdf>. [28 Жовтень 2020].