автори:
Когут Оксана Володимирівна (https://orcid.org/0000-0002-6664-5288)
Бабушка Лариса Дмитрівна (https://orcid.org/0000-0001-8563-646X)
Актуальність теми дослідження. Смислова та інтерпретативна двозначність мистецтва актуалізує потребу виявлення особливостей і закономірностей його історичного генезису крізь призму світоглядних та артикулятивних пріоритетів.
Постановка проблеми. Проблемність різнотлумачень щодо змістовного трансісторичного інваріанта мистецтва, його місійного покликання і засобів артикуляції такої мети доповнюється конкретно-історичною специфікою світоглядних та артикулятивних пріоритетів мистецтва.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Упродовж попередніх двох десятиліть аспектному діапазону історичного генезису мистецтва в дзеркалі світоглядних та артикулятивних пріоритетів на Заході було присвячено чимало дослідницьких проєктів – зокрема, Ж. Рансьєра, А. де Боттона та Дж. Армстронга, Дж. Рінальді, Т. Грацика, Р. Елдріджа, К. Дж. Дюкасса, Д. Матраверса.
Постановка завдання. Актуальність і проблемність предметної сфери зумовлює необхідність з’ясування, чим змістовно, світоглядно й артикулятивно мистецтво є в трансчасовому та конкретно-історичному вимірі.
Виклад основного матеріалу. Досконалість як цільовий орієнтир мистецтва змістовно корелює з ідеалом – уявленням про взірець, духовне вираження потреби людини в упорядкуванні, вдосконаленні, гармонізації відносин людини та природи, людини та людини, людини та суспільства. Ідеал виконує насамперед регулятивну функцію, слугуючи вектором, котрий дозволяє визначити стратегічні цілі, реалізації яких індивід і суспільство готові присвятити своє життя.
Висновки. Адекватне розуміння мистецтва (у форматі творів, явищ, процесів тощо) можливе лише за умов піднесення процедури розуміння до рівня мистецтва, тобто мистецтва розуміння. Необхідно якомога коректніше й повніше розуміти покликання мистецтва як історичного, особистісного й соціального феномену. Потрібно усвідомлювати, що такий змістовний і цілепокладаючий інваріант зазнає істотного конкретно-історичного доповнення й уточнення, обумовленого світоглядно-аксіологічними, стилістичними та смаковими особливостями кожної історичної епохи.
Ключові слова: історичний генезис мистецтва, смислові та значеннєві критерії, світоглядні та артикулятивні пріоритети, соціокультурна специфіка, трансчасові інваріанти, конкретно-історичні особливості.
Список використаних джерел:
- Когут, ОВ 2025. ‘Мистецтво як соціокультурний феномен: змістовно-функціональні виклики сьгодення’, Культурологічний альманах,(1), с.207–214.
- Лактіонова, А 2025. ‘Семантика кольорів: онтологічний, епістемологічний виміри. Огляд публікації українського перекладу праці Людвіга Вітґенштайна “Зауваги про кольори” ’, Філософія освіти. Philosophy of Education,31(1), с.296–303.
- Левкулич, ВВ 2018. ‘Справедливість як соціокультурний феномен : монографія’, Ужгород: Видавничий дім “Гельветика”, 480 с.
- Нагорна, ЛП ‘Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань’, К., ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 272 с.
- Самчук, З 2023. ‘Перехрестя науково-освітніх альтернатив: монополія на прийняття рішень чи культивування компетентності?’, Філософія освіти. Philosophy of Education, 28(2), с.171–196.
- Botton, Ade & Armstrong J, 2016. Art as Therap, Phaidon Press, 240р.
- Ducasse, CJ 2013. The Philosophy of Art, Literary Licensing, 332р.
- Eldridge, R 2014. An Introduction to the Philosophy of Art, Cambridge University Press, 322р.
- Gracyk, T The Philosophy of Art: An Introduction, Polity, 284р.
- Matravers, D 2012. Introducing Philosophy of Art: In Eight Case Studies, Routledge, 184р.
- Modern Abstract Wall Art That Transforms Spaces (n.d.). Available from : <https://www.youtube.com/watch?v=TlOH8WR93F0>. [11 December 2025].
- Rancière, J Le spectateur émancipé, La Fabrique éditions, 145р.
- Rinaldi, G 2021. The Philosophy of Art, Pertinent Press, 572р.
