автор: Радіонова Н. В.
Актуальність теми дослідження. Сучасне українське суспільство переживає одночасно кілька масштабних викликів – пандемію, війну та прискорений розвиток технологій, спричинених пандемією, війною та стрімким розвитком технологій. Ці процеси радикально змінюють ландшафт культурного і соціального буття української людини. Феномен жахливого, попри його явний деструктивний потенціал, має амбівалентний характер. Досвід переживання людиною жахливого (епідемії, війна, технічний прогрес) в добу раннього модерну набуває нової актуальності у світлі глобальних викликів пандемії COVID-19, а також поширення інформаційних криз та прискореного розвитку технологій, зокрема, ШІ.
Постановка проблеми. Здійснити філософсько-антропологічний аналіз феномена жахливого як складової соціокультурних трансформацій сучасного українського суспільства в умовах війни, пандемії та прискореного технологічного розвитку, з урахуванням історичного досвіду доби раннього модерну, коли війни, епідемії та технічні інновації визначали траєкторію розвитку європейських суспільств.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом посилюється інтерес до різних проявів культурної репрезентації страху та жахливого, (Р. Гаттон, Ю. Крістєва, Ю. Абашнік та ін.), пропонуючи евристичні аналогії для дослідження пандемії як каталізатора соціокультурних змін (С. Гелловей, Ф. Закарія, М. Хонігсбом та ін.), а також коригує уявлення про “жахливе” як політику знищення смислів (В. Агеєва, М. Бойченко, Є. Бистрицький, С. Пролеєв та ін.).
Постановка завдання. Проаналізувати амбівалентність жахливого як джерела руйнації й культурно-технологічного поступу в Європі доби раннього Модерну.
Виклад основного матеріалу. Тридцятирічна війна, релігійні конфлікти, епідемії й голод були головними чинниками, що формували колективний досвід переживання жахливого у добу раннього модерну. Сучасність, потри значні соціокультурні прориви, відтворює подібні реакції у відповідь на пандемію, війни, технологічні та кліматичні загрози. Проведена паралель між добою раннього модерну та сучасною українською реальністю, логіка якого ускладнюється пандемією та війною, доводить, що жахливе є структурною константою людського буття.
Висновки. Таким чином, в історико-культурному контексті доби раннього модерну чіткіше постає стійке відчуття жаху, що визначає сучасний стиль життя, як структурний, організуючий принцип досвіду і поведінки. Дослідження конструктивного потенціалу феномену жахливого дозволить прогнозувати шляхи інтеграції технологій у життя суспільства, що сприятиме продуктивній мобілізації інтелектуальних і технічних ресурсів, а також дозволить оцінити ефективність політик у сфері соціальної підтримки, культури та освіти.
Ключові слова: людина, соціокультурні практики, пандемія, епідемії, прогрес, технічна творчість, життєвий простір, жахливе, страх, війна, філософсько-антропологічний аналіз, модерн.
Список використаних джерел:
- Бекон, Ф 2024, Есеї або поради, громадянські та моральні, пер з англ. І. Карівець та І. Карівець, Львів : Контур, 248 с.
- Бойченко, М 2021, ‘“Новий Органон” Френсіса Бекона як методологічна передумова проєктів модернізації європейського суспільства’, у кн. “Новий Органон” (1620) та університетська філософія. До 400-річчя виходу трактату “Новий Органон” Френсіса Бекона. Матеріали міжнародної наукової конференції, 18-19 грудня 2020 р. Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, c. 26 – 32.
- Гаттон, Р 2024, Відьомство: Історія страху з давніх часів дотепер, пер. з англ. К.Диса, Київ : Стилет і стилос, 472 с.
- Гелловей, Ск 2021, Посткорона. Від кризи до нових можливостей, пер. з англ. А. Акуленко, Київ : Видавнича група КМ-БУКС, 240 с.
- Даймонд, Дж. 2023, Зброя, мікроби і сталь: Витоки нерівностей між народами, пер. з англ. Т.Цимбала, Київ : Видавнича група КМ-БУКС, 512 с.
- Кауфман, С 2023, За межами піраміди потреб. Новий погляд на самореалізацію, пер. з англ. А.Марховська, 3-тє вид., Київ : Лабораторія, 400 с.
- Маклюен, М 2024, Галактика Гутенберга, пер. з англ. А.Галушка і В.Самойленко, Київ : Лабораторія, Ніка-Центр, 384 с.
- Мортімер, І 2021, Яке століття бачило найбільше змін і чому це важливо для нас, пер. з англ. Я.Машико, Харків : Вид-во “Ранок” : Фабула, 448 с.
- Радіонова, Н 2008, Репрезентації філософії в освітньому просторі Слобожанщини у ХІХ столітті, Суми: ВАТ СОД, Козацький вал, 320 с.
- Радіонова, Н 2025, ‘Феномен жахливого у життєтворчості М.Гоголя: філософсько-антропологічний аналіз’, HUMANITIES STUDIES: збірник наукових праць, голов. ред. В.Г. Воронкова. Запоріжжя : Видавничий дім “Гельветика”, Випуск 23 (100), c. 101 – 107
- Розчаклування недуги, 2025, Локальна традиція, “старі” хвороби та “нова” медицина в Україні XVІІІ – ХІХ століття. Колективна монографія за ред В.Маслійчука та І.Сердюка, Харків : Видавець Олександр Савчук, 352 с.
- Фергюсон, Н 2023, Цивілізація. Як Захід став успішним, пер. з англ. В.Циба, 5-те вид, Київ : Наш формат, 448 с.
- Фішер, М 2025, Химерне та моторошне, пер з англ. Д.Пащенко, В.Подосіннікова, Львів : Контур, 208 с.
- Хонігсбом, М 2021, Століття пандемій. Історія глобальних інфекцій від іспанського грипу до COVID-19, пер. з англ М. Лузіної, Київ : Yakaboo Publishing, 432 с.
