Оберіть свою мову
Оберіть свою мову
автор: М.І. Бойченко
У сучасну важку добу, коли в усьому світі наростають політична турбулентність і нестримний популізм, а присмерк здорового глузду визначають як новий суспільний тренд (наприклад, вислів «гниття мізків» – brain rot – Оксфордський словник визнає терміном 2024 року у англомовному світі) особливо цінно не просто зберігати здатність до тверезої і раціональної оцінки подій, але й силу розумного оптимізму.
Пропонована широкій українській аудиторії книга доктора філософських наук, професора Віктора Петровича Андрущенка є цікавим поєднанням академічної глибини аналізу і художньої форми дружньої оповіді. Не лише назва книги апелює до класики світової літератури, але і її зміст своїм подекуди епічним пафосом, а подекуди і героїчним етосом надає науковим аргументам автора ціннісної ваги і історичної правдивості. Ця книга є свідченням сучасника і інтелектуального учасника справедливої війни України проти навали неспровокованої і брутальної російської імперської повномасштабної воєнної агресії, яка повністю себе проявила на увесь світ після 24 лютого 2022 року, але триває у своїх прихованих формах вже понад три століття.
Як і у «Одіссеї» Гомера, у нинішній праці Віктора Андрущенка головна фабула твору зумовлена подіями страшної війни і автор пропонує читачам спільно шукати шлях до омріяного миру як втраченої домівки, від якої ми ніколи не відмовимося. І як у класичному творі Гомера, цей шлях може підказати лише розум людини, яка вірно любить свою Батьківщину. А хіба розум може бути іншим? Хіба ж не є безумством поневолення інших народів, вбивства і ґвалтування сотень тисяч невинних – усе те, чим російська імперія займається століттями. Саме цьому наважилася нарешті покласти край Україна. Саме тому на нас спрямовані вдячні погляди і світлі надії усіх тих, кого росія встигла принизити і пограбувати не лише в Україні, але й у інших країнах Європи і Азії. На українців також покладають свої сподівання усі друзі демократії у світі – і саме тому спрямовують Україні свою руку допомоги.
Але не лише демократичні цінності і щирий патріотизм проходять нині випробування в Україні – увесь світ очікує від нас того, що у горнилі війни згорить усе вторинне і наносне, а залишиться лише криця правди і честі. Залишиться лише істинне і стліє усе облудне. Саме тому автор рецензованої книги звертається до розуму – як тієї провідної нитки Аріадни, яка здатна вивести з лабіринту постправди і затьмарення мислення, вивести до сонця істини і ясного бачення речей, якими вони є насправді.
Цими міркуваннями зумовлена побудова основної структури книги як проходження щаблів здобуття, загартовування і належного застосування розуму, яке потребує сучасного аналога подвигів Геракла: очищення від рудиментів і атавізмів Авгієвих стаєнь радянщини, жорстке і послідовне протистояння багатоголовій гідрі російської імперської сваволі, делікатне зважування варіативних шляхів розуму у пошуку безсмертної істини, рівноцінної золотим яблукам Гесперид, прокладання шляху через усю Європу для закладання Гераклових стовпів раціональності для сучасної освіти і науки, нарешті – приборкання Цербера повоєнної розрухи. Усі ці подвиги сучасна людина здатна зробити будучи більше не так тілесно всемогутнім Гераклом, як інтелектуально сміливим і хитромудрим Одісеєм. До цієї ідеї і підводить у книзі «Просвітницька одіссея розуму» різними непомітними, але захоплими стежками свого оповідного стилю її автор.
Невтомно і послідовно цей шлях лицаря науки і освіти через роки йде і веде читачів за своєю думкою і сам Віктор Петрович Андрущенко: згадаймо його знакові і етапні не лише для нього самого, а й для українського освітянського та наукового загалу праці – «Організоване суспільство» (у двох томах) (2006), «Світанок Європи» (2012), «Феномен освіти» (у п’яти книгах) (2020), «У пошуках свободи» (2023). І це лише основні одноосібні і монографічні видання цього творчого і плідного автора. А скільки ще його праць, які є збірками його статей і виступів, скільки праць у творчому тандемі чи у «троїстому союзі» – передусім з Леонідом Губерським і Миколою Михальченком. Скільки було випущено колективних монографій за редакцією академіка НАПН України, члена-кореспондента НАН України Віктора Андрущенка? Десятки і десятки… Тому нова книга є не лише свідченням незгасимості освітнього розуму в Україні, але й етапною у тривалій невпинній рефлексії автора на одну велику тему – стратегічної ролі освіти у суспільному розвитку України.
Не дивно, що людина з таким розвиненим концептуальним баченням перспектив розвитку освіти і суспільства є керівником сотень дисертаційних досліджень, серед яких понад півсотні докторських дисертацій з соціальної філософії та філософії освіти, натхненником і керівником виконання численних успішно виконаних наукових тем. Не лише свій масштабний академічний досвід, але й свій величезний досвід топ-менеджера вищої освіти, багаторічного ректора провідного українського та європейського педагогічного університету автор вклав у свої праці. І нова книга Віктора Андрущенка є згустком концептуального мислення, яке не лише узагальнює вже пройдений шлях – власний і сотень своїх учнів –, але й надає концептуальні орієнтири і евристичні підказки для сотень майбутніх наукових досліджень у сфері філософії, педагогіки, соціальних і гуманітарних наук.
Можна бути впевненим у щасливому плаванні цієї книги у морі читацьких зацікавлень: вона обіцяє не лише пригоди і дива Одісеї, але й пророкує їх щасливе завершення, як і у класичному творі величного Гомера. Варто лише побажати перекладу цієї праці англійською мовою – аби і закордонний читач міг долучитися як до українського досвіду розумного подолання лихоліть війни, так і до того, що допомагає українцям їх долати – до невтомного і працьовитого розуму.
автор: М. А. Умрик
Актуальність теми дослідження. Сфера освіти останні декілька років знаходиться під впливом нових потужних викликів, реагувати на які намагаються науковці, освітяни, дослідники багатьох країн. Одним з таких викликів стала епоха ШІ, що пронизала собою усе цифрове суспільство і освітню галузь зокрема.
Постановка проблеми. Отже, постала потреба розвитку компетентностей у галузі використання ШІ у освітян і необхідність створення відповідної структури компетентностей у галузі ШІ для освітян.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Українські вчені активно досліджують можливості застосування цифрових технологій, в тому числі штучного інтелекту в освітньому процесі. Це такі науковці як: В. Биков, М. Жалдак, О. Кузьмінська, В. Кухаренко, В. Лапінський, М. Олійник, Н. Морзе, Ю. Рамський, С. Семеріков, Є. Смирнова-Трибульська, О. Спірін, О. Струтинська, А. Стрюк, Ю. Триус, В. Франчук та інші.
Постановка завдання. Проаналізувати наукові джерела та релевантні публікації за темою дослідження. Визначити складові компетентностей у галузі ШІ для освітян в цифровому суспільстві. Визначити структуру компетентностей у галузі ШІ для освітян. Окреслити напрями подальших досліджень у галузі використання ШІ освітянами.
Виклад основного матеріалу. Авторами було розроблено трьохрівневі складові компетентностей у галузі ШІ для освітян в цифровому суспільстві, які включають загальні компетентності 21 століття, цифрові компетентності, та специфічні професійні компетентності у галузі ШІ для освітян, а також передбачено формування майбутніх компетентностей в галузі використання ШІ для освітян, що відображає адаптацію структури компетентностей до швидких змін в технологіях та методиках навчання. Також авторами запропоновано напрямки подальших досліджень у галузі використання ШІ освітянами.
Висновки. ШІ стає невід'ємною частиною освітнього процесу в цифровому суспільстві, надаючи значні можливості для персоналізації та оптимізації освітнього процесу. Вкрай важливим є розробка адаптованих, під освітні програми різних країн, методик використання ШІ в освіті та підготовка відповідних педагогічних кадрів.
Ключові слова: компетентності у галузі використання ШІ, цифрові компетентності, структура компетентностей у галузі використання ШІ.
References:
1. Baskara, FR 2025, ‘Conceptualizing Digital Literacy for the AI Era: A Framework for Preparing Students in an AI-Driven World’, Data and Metadata, 4, p. 530. Available from : <https://dm.ageditor.ar/index.php/dm/article/view/530>. [20 November 2024].
2. Chiu, TKF 2024, ‘Teacher Education for AI Competency’, In: Empowering K-12 Education with AI. Available from : <https://www.researchgate.net/publication/386487134_Empowering_K-12_Education_with_AI_Preparing_for_the_Future_of_Education_and_Work>. [25 February 2025].
3. European Commission, Joint Research Centre 2017, European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu. Available from : <https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC107466>. [5 January 2025].
4. European Commission, Joint Research Centre 2020, DigComp 2.2: The Digital Competence Framework for Citizens - With new examples of knowledge, skills and attitudes. Available from : <https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/handle/JRC128415>. [8 January 2025].
5. Mikeladze, T & Meijer, PC 2024, ‘A comprehensive exploration of artificial intelligence competence frameworks for educators: A critical review’, European Journal of Education, 59(e12663). DOI: 10.1111/ejed.12663. Available from : <https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/ejed.12663>. [2 January 2025].
6. Morze, N & Strutynska, O 2021, ‘Digital Transformation in society: Key Aspects for Model Development’, Journal of Physics: Conference Series, 1946 (1), 012021. DOI: 10.1088/1742-6596/1946/1/012021. Available from : <https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/1946/1/012021>. [2 January 2025].
7. Morze, N, Strutynska, O & Umryk, M 2018, Implementation of robotics as a modern trend in STEM-education, International Journal of Research in E-learning, 4(2), pp. 11-32. DOI: 10.31261/IJREL.2018.4.2.02. Available from: <http://www.ijrel.us.edu.pl/sites/default/files/2020-02/1-Implementation%20of%20Robotics%20as_0.pdf> [25 December 2024].
8. Strutynska, O, Torbin, G, Umryk, M & Vernydub, R 2020, ‘Digitalization of the educational process for the training of the future teachers’, CTE 2020: 8th Workshop on Cloud Technologies in Education, December 18, 2020, Kryvyi Rih, Ukraine, pp. 179–199.
9. UNESCO 2024, AI Competency Framework for Teachers. Available from : <https://www.unesco.org/en/articles/ai-competency-framework-teachers>. [20 December 2024].
автори: В. Д. Піхорович, А. Ю. Самарський
Актуальність теми дослідження. Швидкий прогрес інформаційних технологій протягом останніх десятиліть істотно вплинув на багато аспектів суспільства. Особливу увагу привертає поширення використання штучного інтелекту (ШІ). Він стає все більш актуальним і широко застосовується в різних сферах науки, освіти і техніки. Це ставить перед філософами завдання провести ґрунтовні дослідження ШІ та розробити пропозиції стосовно його використання.
Постановка проблеми. Одним з ключових питань, яке виникає при розгляді можливостей ШІ, є його здатність дотримуватися правил формальної логіки. Формальна логіка є основою раціонального мислення і використовується для формалізації процесів мислення та доведення правил та законів. Тому, важливо перевірити, наскільки ШІ може виконувати завдання, які вимагають логічного мислення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження великих мовних моделей штучного інтелекту (LLM) на дотримання ними правил формальної логіки проводилися колективами вчених під керівництвом: Р. Нішантома, Й. Вана, М. Амірізаніані, T. Лью, Х. Чі. Роботи С. Ванга демонструють, що оволодіння основними правилами умовиводів ШІ все ще не відповідає людським можливостям та пропонують підходи для перевірки та підвищення логічних навиків ШІ. Е. Ларсон, показує, чому ШІ не може розуміти тексти, проте він спеціально не досліджує дотримання ШІ правил формальної логіки. Б. Лін досліджує використання математичних методів для підвищення точності ШІ.
Постановка завдання. Завдання статті полягає в тестування сервісу штучного інтелекту https://deepai.org/chat на здатність дотримуватися правил формальної логіки, а саме розв’язувати задачі на modus ponens і modus tollens. Розуміння цього аспекту дозволить краще зрозуміти можливості мовних ШІ і допоможе їх користувачам отримувати більш адекватні результати.
Виклад основного матеріалу. Стаття присвячена аналізу логічних умовиводів, зокрема правил modus ponens і modus tollens у контексті взаємодії з штучним інтелектом (ШІ). Розглядається два приклади. У першому випадку з двох засновків (“Якщо на вулиці йде дощ, то асфальт мокрий” і “Асфальт на вулиці мокрий”) ШІ робить неправильний висновок, стверджуючи, що “на вулиці йде дощ”, попри те, що це не є коректним застосуванням modus ponens. Автори підкреслюють, що навіть здоровий глузд вказує на те, що асфальт може бути мокрим з інших причин.
Висновки. Для вирішення проблеми логічних помилок у текстах, згенерованих штучним інтелектом (ШІ), пропонується об'єднати зусилля фахівців з логіки та ШІ. Важливо розробити програми, які автоматично перевірятимуть відповідність створених текстів схемам modus ponens і modus tollens. Схеми цих умовиводів можуть бути сформульовані у вигляді математичних моделей, що полегшує виявлення помилок. Необхідно навчити ШІ ідентифікувати антецедент і консеквент в умовних судженнях. Важливо також навчати студентів основ формальної логіки та залучати фахівців-філологів для розробки інструментів контролю. З огляду на складність і відмінності мов, міждисциплінарний підхід буде вирішальним для успіху таких проектів.
Ключові слова: штучний інтелект, формальна логіка, мислення, мовні моделі, LLM, deepai.org/chat, modus ponens, modus tollens.
References:
1. Amirizaniani, M, Martin E, Sivachenko, M, Mashhadi, A & Shah, C 2024, ‘Can LLMs reason like humans? Assessing theory of mind reasoning in LLMs for open-ended questions’, in Proceedings of the 33rd ACM International Conference on Information and Knowledge Management, pp. 34-44.
2. Chi, H, Li, H, Yang, W, Liu, F, Lan, L, Ren, X & Han, B 2024, ‘Unveiling causal reasoning in large language models: reality or mirage?’, in The Thirty-eighth Annual Conference on Neural Information Processing Systems. Available from : <https://openreview.net/pdf?id=1IU3P8VDbn>. [5 January 2025].
3. Larson, EJ 2021, The Myth of Artificial Intelligence: Why Computers Can’t Think the Way We Do. Cambridge, MA: Harvard University Press.
4. Lin, В 2025, ‘Why Amazon is betting on ‘automated reasoning’ to reduce AI’s hallucinations’, The Wall Street Journal, 5 February. Available from : <https://www.wsj.com/articles/why-amazon-is-betting-on-automated-reasoning-to-reduce-ais-hallucinations-b838849e>. [7 January 2025].
5. Liu, T, Xu, W, Huang, W, Wang, X, Wang, J, Yang, H & Li, J 2024, ‘Logic-of-thought: injecting logic into contexts for full reasoning in large language models’, arXiv preprint arXiv:2409.17539. Available from : <https://doi.org/10.48550/arXiv.2409.17539>. [2 January 2025].
6. Nishant, R, Schneckenberg, D & Ravishankar, MN 2024, ‘The formal rationality of artificial intelligence-based algorithms and the problem of bias’, Journal of Information Technology, 39(1), pp. 19–40. Available from : <https://doi.org/10.1177/026839622311768>. [6 January 2025].
7. Wan, Y, Wang, W, Yang, Y, Yuan, Y, Huang, JT, He, P & Lyu, M 2024, ‘LogicAsker: evaluating and improving the logical reasoning ability of large language models’, in Proceedings of the 2024 Conference on Empirical Methods in Natural Language Processing, pp. 2124-2155. Available from : <https://doi.org/10.48550/arXiv.2401.00757>. [9 January 2025].
8. Wan, Y, Wang, W, Yang, Y, Yuan, Y, Huang, JT, He, P & Lyu, MR 2024, ‘A & b== b & a: triggering logical reasoning failures in large language models’, arXiv preprint arXiv:2401.00757. Available from : <https://arxiv.org/abs/2401.00757v1>. [9 January 2025].
9. Wang, S, Wei, Z, Choi, Y & Ren, X 2024, ‘Can LLMs reason with rules? Logic scaffolding for stress-testing and improving LLMs’, arXiv preprint arXiv:2402.11442. Available from : <https://doi.org/10.48550/arXiv.2402.11442>. [8 January 2025].
автори: О. О. Войналович, А. Ф. Шевченко
Актуальність теми дослідження. Розвиток освіти, на сьогоднішній день, характеризується модернізацією навчання, його перетвореннями з метою підвищення ефективності на основі застосування інноваційних технологій. Основне завдання викладачів та науковців знайти сучасний підхід до освітнього процесу, створювати та впроваджувати нові методи та технології навчання. Процес освіти у закладах вищої освіти має бути не лише пояснення, яке запам’ятовується або записується студентом, – це повинна бути і мислетворча, активна робота на заняттях та зацікавленість даним матеріалом.
Постановка проблеми. Готовність майбутніх викладачів до організації ігрової діяльності здобувачів освіти розглядаємо як важливу складову професійної компетентності майбутнього фахівця, що є умовою конкурентноздатності випускника закладу вищої освіти на ринку праці. Під професійною компетентністю викладача розуміємо інтегральну характеристику спеціаліста, відмінними ознаками якої є готовність і здатність кваліфіковано організовувати освітній процес, зокрема, використовувати педагогічні можливості ігрових технологій, що сприяє особистісному зростанню здобувачів освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблеми використання ігрових технологій у закладах вищої освіти в науковій літературі присвячені праці Л. Варзацької, І. Вачкова, Н. Головко, О. Жукової, Н. Кравець, Є. Литвиненко, М. Марко, І. Романюк, Г. Топчій, Г. Щукіної. Ігрові технологіі навчання в освіті України є об’єктом уваги таких науковців, як Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Мариновська, О. Зимняя, О. Локшина, О. Овчарук. Вивчення робіт психолого-педагогічного спрямування (Ю. Бабанський, І. Беленюк, Л. Кондрашова та ін.) засвідчив, що науковці належну увагу приділяють проблемі впровадження ігрових технологій в освітній процес ЗВО. Але сучасним дослідженням бракує обґрунтування проблеми ігрових технологій за професійним спрямуванням.
Постановка завдання. Висвітлення інноваційних форм навчально-виховної роботи ЗВО на прикладі ігрових технологій, проаналізувати сутність, функції, види, впровадження ігрових технологій у процесі підготовки майбутніх викладачів
Виклад основного матеріалу. У статті розглядаються питання впровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес ЗВО на прикладі ігрових технологій. Ігрові технології навчання – це особливий метод навчання, який передбачає засвоєння навчального матеріалу та змісту освіти, формує взаємодію педагога і здобувача освіти за допомогою гри, а також допомагає знайти та отримати бажану ціль, тобто досягти певного результату. Ігрові технології заявлені як модифікуюча інновація. Навчання технологіям даного виду пов'язане із використанням моделі навчання, заснованої на активності суб'єктів освітнього процесу. Висвітлено методичну складову діяльності викладача по впровадженню ігрових технологій, виходячи із завдань методичної роботи, дидактичних принципів, функцій навчання, форм організації освітнього процесу.
Висновки. Підвищення професіоналізму і загальнокультурного рівня педагогічних кадрів є одним із пріоритетних шляхів реформування вітчизняної освітньої системи. Вища освіта у класичному університеті забезпечує майбутніх фахівців професійними знаннями, вміннями та навичками у поєднанні з академічною освітою. В умовах її модернізації особливого значення набуває методична складова підготовки як постійно діючого професорсько-викладацького складу, так майбутніх фахівців. Вона являє собою систему, що включає цілі, зміст, методи, засоби і форми організації навчання.
Ключові слова: гра, ігрові технології, навчальний процес, педагогічні ігри, класифікація, професійна діяльність.
Список використаних джерел:
1. Андрущенко, ВП & Дем’яненко, НМ 2021, ‘Феномен педагогічної інноватики в науково-теоретичному обґрунтуванні й освітній практиці (концептуальні засади, результати і перспективи магістерського Проєкту “Інноваційні авторські освітньо-виховні системи”)’, Інноваційні авторські освітньо-виховні системи: досвід учителів України: науково-методичний посібник; за заг. ред. Н.М. Дем’яненко. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, c. 12-32.
2. Аузіна, МО & Возна, АМ 2003, Інноваційні процеси в освіті. Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів, Львів, ЛБІ НБУ, 103 с.
3. Бех, І 2005, ‘Принципи інноваційної освіти’, Освіта і управління, Т. 8, № 3/4, c. 7-20.
4. Горобей, СД (n. d.), Готовність вчителя до інноваційної діяльності. Доступно: <https://klasnaocinka.com.ua/en/article/gotovnist-vchitelya-do-innovatsiinoyi-diyalnosti.html>. [12 Лютий 2025].
5. Інноваційні технології навчання 2017, Навчальний посібник для студентів, кол. авторів; відп. ред. Бахтіярова, ХШ; наук. ред. Арістова, АВ; упорядн. словника Волобуєва, СВ, Київ: НТУ, 172 с.
6. Паламарчук, ВФ 2005, ‘Інноваційні процеси в педагогіці: першооснови педагогічної інноватики’, Освіта України, c. 34-38.
7. Побірченко, НС 2003, ‘Інноваційні підходи до підготовки майбутніх учителів у контексті реформування системи вищої педагогічної освіти’, Рідна школа, №3, c.3-5.
8. Педагогіка вищої школи 2007, Навчальний посібник, авт. Курлянд, ЗН, Xмелюк, PI, Семенова, АВ, Бартенева, ІО & Богданова, ІМ, 3-е вид., переробл., доповн. Київ: Знання, 495 с.
9. Феномен інновацій: освіта, суспільство, культура 2008, Монографія, за ред. Кременя, ВГ, Київ : Педагогічна думка, 472 с.
автори: В. О.Нікітенко, М. О.Грамчук
Urgency of the research is dictated by the accelerating integration of smart technologies into human life, raising essential philosophical and ethical concerns. As digitalization reshapes personal autonomy, environmental sustainability, and social structures, a critical examination of its implications is necessary.
Target setting. “Smart” technologies are transforming human experience, particularly in terms of autonomy, environmental sustainability, perception, and social justice. Integrating existential, ecological, phenomenological, and ethical frameworks, it calls for philosophical analysis, offering a deeper understanding of the transformative impact of digital innovations on modern society.
Actual scientific researches and issues analysis. demonstrates the growing academic focus on digital transformation. Aram, Baxter, and Nutkevitch highlight the role of adaptation and innovation in technological evolution. Voronkova et al. examine the transition from 4G to 5G in the context of digital globalization. Nambisan, Zahra, and Luo (2019) explore global technological platforms and their influence on business ecosystems. Additionally, works by Anderson, Barabási, Diamandis & Kotler, Brynjolfsson & McAfee, and Russell address technological advancements and their socio-economic effects, reinforcing the need for an ethical and philosophical framework in technology adoption.
The research objective is to assess how smart technologies redefine human experiences, particularly in terms of autonomy, environmental impact, perception, and social justice. By applying existentialist, environmental, phenomenological, and ethical perspectives, the study provides a structured philosophical discourse on the topic.
The statement of basic materials includes an exploration of existentialist concerns related to personal expression and autonomy, environmental philosophical discussions on sustainability challenges, phenomenological insights into changes in perception and human interaction, and ethical debates regarding equitable access to smart technologies. The study also incorporates insights from European directives on ethical technology use.
Conclusions. The article emphasizes the necessity of ethical discourse in the development and deployment of smart technologies. It advocates for a balanced approach that aligns technological advancements with fundamental human values, contributing to a more equitable and sustainable society.
Keyords: Smart technologies, Quality of life, Philosophical perspective, Existentialism, Environmental philosophy, Phenomenology, Ethics, Equitable access, Ethical discourse, Societal implications.
References:
1. Anderson, S 2020, Letters from Bezos: 14 principles of business growth from Amazon, translated A. Kolodnytska, Kyiv: Bookchef : Fors Ukraina.
2. Aram, E, Baxter, R & Nutkevitch, A 2019, Adaptation and Innovation, Taylor & Francis Group.
3. Barabási, A.-L 2023, The formula of maximum: Winning strategies to achieve goals, translated K. Derevianko, Kharkiv: Vivat.
4. Brynjolfsson, E & McAfee, A 2015, The Second Machine Age, The Washington Post, Retrieved July 8, 2015.
5. Voronkova, V, Nikitenko, V, Oleksenko, R, Andriukaitiene, R, Kharchenko, J & Kliuienko, E 2023, Digital technology evolution of the industrial revolution from 4G to 5G in the context of the challenges of digital globalization, TEM Journal. Volume 12, Issue 2, pp. 732-742.
6. McNamara, Robert, S, 1916-2009. In retrospect : the tragedy and lessons of Vietnam. 1995.
7. Nambisan, S, Zahra, SA & Luo, Y 2019, ‘Global platforms and ecosystems: Implications for international business theories’, Journal of International Business Studies, 50 (9), pp. 1464–1486. Available from : <https://doi.org/10.1057/s41267-019-00262-4>. [4 January 2025].
8. Diamandis, P & Kotler, S 2021, Bold: How to Go Big, Create Wealth and Impact the World, Kyiv: Laboratory.
9. McAfee, A & Brynjolfsson, E 2019, Machine, platform, crowd. How to tame our digital future, Kyiv: Nash Format.
10. Robert, S. McNamara 2010, Papers. A Finding Aid to the Collection in the Library of Congress. Manuscript Division, Library of Congress Washington, D.C.
11.Russell, Stuart 2020, Human Compatible: Artificial Intelligence and the Problem of Control, translated from English by V. Zengan, Kyiv: Force Ukraine.