Реалізація нормативно-правових вимог інклюзивного дизайну через систему формування професійної компетентності майбутніх учителів

автор: Булатов В. А. 

 Актуальність теми дослідження. У діяльності, що базується на засадах інклюзивного дизайну, майбутній учитель набуває нової професійної якості – здатності бачити світ крізь призму різноманітності та доступності. Це унікальний вид професійної активності, у якому розкриваються етичні, когнітивні та креативні якості педагога, адже проєктування інклюзивного освітнього середовища вимагає високого рівня свідомості та відповідальності перед законом. У процесі формування цієї компетентності розвивається інтелектуальна гнучкість, емоційна чутливість та правова культура особистості студента. Відповідність підготовки вчителів нормативно-правовим вимогам інклюзивного дизайну стає не лише вимогою часу, а й запорукою розбудови відкритого та справедливого освітнього простору.

Постановка проблеми. Незважаючи на стрімке оновлення нормативно-правової бази щодо безбар’єрності, у системі вищої педагогічної освіти спостерігається суперечність між законодавчими вимогами інклюзивного дизайну та реальним рівнем готовності випускників до їхнього впровадження в освітній процес. Традиційна професійна підготовка вчителів часто не забезпечує цілісного формування компетенцій, необхідних для проєктування універсального навчального середовища, що обмежує доступ до якісної освіти для окремих категорій учнів. Відтак, виникає гостра потреба в теоретичному обґрунтуванні та практичній реалізації методичної системи, яка б інтегрувала правові норми інклюзивного дизайну в структуру професійної майстерності майбутнього педагога.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізована література базується на фундаментальних міжнародних актах та національному законодавстві, зокрема Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та Законі України “Про освіту”, які встановлюють нормативні вимоги до створення безбар’єрного освітнього простору. Значна частина праць (М. Ейнскоу, Г. Давиденко, І. Садова) присвячена дослідженню європейського досвіду та трансформації інклюзивних політик, що слугує підґрунтям для модернізації української системи освіти. Питання формування професійної компетентності майбутніх учителів розглядається через призму готовності до оцінювальної діяльності, соціальної мобільності та впровадження інклюзивних практик у початковій школі (І. Демченко, К. Волкова, С. Дубяга). Особлива увага приділяється концепції інклюзивного та універсального дизайну,  як інструменту забезпечення доступності через цифрові технології та адаптацію навчального середовища (С. Бехманн, К. Буш, Т. Бондаренко). Дослідники (Г. Хорнбі, Л. Грем, С. Гіббс) наголошують на важливості доказової педагогіки та критичного переосмислення методів викладання у вищій школі для забезпечення рівного доступу всіх здобувачів до якісної освіти.

Постановка завдання. Провести аналіз нормативно-правової бази інклюзивного дизайну в освіті та розробка моделі формування професійної компетентності майбутніх учителів, що дозволить ефективно інтегрувати ці вимоги у практичну педагогічну діяльність.

Виклад основного матеріалу. У роботі обґрунтовано необхідність імплементації нормативно-правових вимог інклюзивного дизайну зокрема стандартів доступності, інклюзивного дизайну та розумного пристосування в освітній простір через модернізацію підготовки педагогічних кадрів. Виявлено, що ефективна реалізація інклюзії залежить не лише від архітектурної доступності, а й від готовності вчителя створювати адаптивне дидактичне середовище. Окрему увагу в дослідженні приділено визначенню сутності понять “інклюзивний дизайн”, “розумне пристосування” та “інклюзивне освітнє середовище” у їхньому безпосередньому взаємозв’язку з професійними стандартами педагогічної діяльності. Це дозволило встановити, що кожна з цих категорій вимагає від учителя специфічних трудових функцій: від технічного забезпечення доступності до методичної адаптації контенту. Методологія дослідження базується на комплексному підході, що поєднує: правовий, системно-структурний метод для моделювання процесу формування професійної компетентності, концептуально-аналітичний метод для реалізації завдання щодо уточнення та диференціації термінологічного апарату. Наукова новизна полягає у розробці та теоретичному обґрунтуванні системи формування професійної компетентності, яка інтегрує правові знання про інклюзивний дизайн із практичними навичками організації безбар’єрного освітнього процесу. Вперше визначено інклюзивний дизайн як обов’язковий складник професіограми сучасного вчителя, що забезпечує рівний доступ до освіти для всіх категорій учнів незалежно від їхніх фізичних чи когнітивних особливостей.

Висновки. Проведено дослідження теоретичних засад інклюзивного дизайну, що дозволило обґрунтувати необхідність інтеграції нормативно-правових вимог доступності у систему професійної підготовки майбутніх учителів. Встановлено, що успішна інклюзія залежить не лише від архітектурної безбар’єрності, але й від здатності педагога моделювати адаптивне дидактичне середовище згідно з принципами універсального дизайну. Завдяки комплексному методологічному підходу диференційовано ключові поняття галузі та розроблено систему формування компетентності, що поєднує юридичні знання з практичними навичками навчання. Наукова новизна полягає у визначенні інклюзивного дизайну як обов’язкового складника професіограми вчителя, що є гарантією реалізації права на рівний доступ до освіти. Апробація розробленої системи доводить, що оновлення програм вищої освіти з акцентом на технічні та правові стандарти значно підвищує готовність випускників до роботи в інклюзивних класах.

Ключові слова: інклюзивний дизайн, нормативно-правові вимоги, професійна компетентність, майбутні вчителі, розумне пристосування, інклюзивна освіта, підготовка педагогів.

Список використаних джерел:

  1. Бондаренко, Т 2018, ‘Використання інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення доступності і розвитку інклюзивної освіти’, Інформаційні технології та засоби навчання, № 5. с. 31–43.
  2. Волкова, К 2017, ‘Сутність та критерії готовності майбутніх учителів початкових класів до оцінювальної діяльності в умовах інклюзивної освіти’, Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 3(67). с. 155–165.
  3. Галюка, ОС & Собчук, АА 2022, ‘Соціальна мобільність учителя початкової школи в умовах інклюзивної освіти’, Академічні студії, № 4. с. 64–70.
  4. Давиденко, ГВ 2015, Інклюзія у вищих навчальних закладах Європейського Союзу. Монографія. Вінниця : ТОВ “Нілан-ЛТД”, 314 с.
  5. Демченко, ІІ 2016, Теоретичні і методичні засади підготовки майбутнього учителя початкових класів до професійної діяльності в умовах інклюзивної освіти. Автореф. дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 . Уман. держ. пед. ун-т ім. Павла Тичини. Умань, 44 с.
  6. Зубченко, СО, Каплан, ЮБ & Тищенко, ЮА 2020, Створення безбар’єрного середовища та соціальна інклюзія: світовий досвід для України. Аналіт. доп. Київ : НІСД, 24 с.
  7. Конвенція про права осіб з інвалідністю 2006, Офіційний переклад Конвенції надісланий листом Мінсоцполітики № 8006/0/2-23/61 від 19.06.2023. Офіційний вебпортал парламенту України. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71>. [5 Листопад 2025].
  8. Про вищу освіту 2014, Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII. Офіційний вебпортал парламенту України. Доступно : <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text>. [5 Листопад 2025].
  9. Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг 2018, Закон України від 06.09.2018 № 2541-VIII. Відомості Верховної Ради України. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2541-19#Text >. [5 Листопад 2025].
  10. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах 2011, Постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 (у редакції від 09.08.2017 № 588), Офіційний вебпортал парламенту України. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/872-2011-%D0%BF >. [5 Листопад 2025].
  11. Про освіту 2017, Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII, Офіційний вебпортал парламенту України. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text>. [5 Листопад 2025].
  12. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року 2016, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р. Офіційний вебпортал парламенту України. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text>. [5 Листопад 2025].
  13. Садова, ІІ 2020, ‘Інклюзивна освіта в країнах Європи’, Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітніх школах, № 69. с. 188–192.
  14. Agran, M., Lewis, J & Wehmeyer, M 2020, ‘Why aren’t students with severe disabilities being placed in general education classrooms? Examining the relations among classroom placement, learner outcomes, and other factors’, Research and Practice for Persons with Severe Disabilities, № 45. рр. 4–13.
  15. Aiello, P & Pace EM 2020, ‘Inclusive educational principles, policies, and practices in Italy’, Oxford research encyclopedia of education, № 18, рр. 79-83.
  16. Ainscow, M, Slee, R & Best, M 2019, ‘Editorial: The Salamanca Statement 25 years on’, International Journal of Inclusive, 27, рр. 671–676.
  17. Anastasiou, D, Gregory M & Kauffman JM 2018, ‘Commentary on Article 24 of the CRPD: The right to education’, Commentary on the UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities by I. Bantekas, M. Stein, D. Anastasiou. New York : Oxford University Press, рр. 656–704.
  18. Antoninis, M, Teru, SJ, Kitamura, T & Damann, W 2020, ‘All means all: An introduction to the 2020 Global Education Monitoring Report on inclusion’, International Journal of Educational Development, Vol. 49, рр. 103–109.
  19. Bechmann, S 2015, ‘Inclusive Design, a Perfect Solution? Exploring possible challenges with inclusive design’, Department of Product Design Norwegian University of Science and Technology, рр. 1–10.
  20. Braksiek, M 2022, ‘Pre-service physical education teachers’ attitudes toward inclusive physical education: Subject specificity and measurement invariance’, European Journal of Sport Science, 22, № 11, рр. 1729–1737.
  21. BS 7000-6:2005 | 4 Feb 2005 | BSI Knowledge 2005, Design management systems. BSI Knowledge ‑ UK's National Standards Body. Available from : <https://knowledge.bsigroup.com/products/design-management-systems-managing-inclusive-design-guide>. [5 November 2025].
  22. Bush, C 2047, ‘The importance of inclusive design in an ever-digitalised world’, Brand Quarterly, Vol. 28, рр. 44–48.
  23. Carvalho, AE, Cosme, A & Veiga, A 2023, ‘Inclusive education systems: The struggle for equity and the promotion of autonomy in Portugal’, Education Sciences, Vol. 13, № 9,
  24. Dubiaha, S & Shevchenko, Y 2022, ‘The impact of inclusive practices on academic performance in primary school’, AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 12, № 2, рр. 124-127.
  25. European Agency for Development in Special Needs Education. Special needs education: Country data Available from : <https://www.european-agency.org/resources/publications/special-needs-education-country-data-2012 >. [5 November 2025].
  26. Fichten, CS, Alapin, L, Barile, M. & Remis RL 2020, ‘Higher education, information and communication technologies and students with disabilities: An overview of the current situation’, Disability and inclusion in higher education: Research and practice / ed. by M.K.K.P.A. Springer, рр. 23–40.
  27. Findeli, A 2001, ‘Rethinking design education for the 21st century: theoretical methodological and ethical discussion’, Des Issues, Vol. 17, рр. 5–17.,
  28. Gibbs, J, Hartviksen, J, Lehtonen, A & Spruce, E 2021, ‘Pedagogies of inclusion: a critical exploration of small-group teaching practice in higher education’, Teaching in Higher Education, Vol. 26, № 5, рр. 696–711.
  29. Graham, L 2020, Inclusive education for the 21st century: Theory, policy and practice. Routledge, 418 p.
  30. Han, C, & Lei, J 2024, ‘Teachers’ and Students’ Beliefs Towards Universal Design for Learning Framework: A Scoping Review’, Sage journals, Vol. 14, № 3.
  31. Herasymenko, O, Hrytsai, N, Karskanova, S, Pliushch, V & Protsenko, I 2024, ‘Development of research competence in university students through cloud-oriented technologies: a pedagogical experiment’, Amazonia Investiga, Vol. 13, № 77, рр. 66–80.
  32. Hornby, G 2014, Inclusive Special Education: Evidence-Based Practices for Children with Special Needs and Disabilities. Springer, 185 р.
  33. Inclusive design research centre OCAD University. What is inclusive design. Available from : <https://legacy.idrc.ocadu.ca/about-the-idrc/49resources/onlineresources/articles-and-papers/443-whatisinclusivedesign>. [5 November 2025].

 P1