автор:
Куцепал Світлана Вікторівна (https://orcid.org/0000-0002-5528-7438)
Актуальність теми дослідження. Пандемія COVID-19 хоча й здається вже далекою і поступається перед страшною реальністю повномасштабного вторгнення, проте саме карантинні обмеження пандемійного періоду актуалізували значу кількість соціальних проблем, зокрема й проблеми дистанційного навчання. Перехід на дистанційну форму навчання загострив проблеми порушення принципів академічної доброчесності з боку здобувачів освіти – масове використання технологій та можливостей штучного інтелекту (ChatGPT, Compose AI, Gemini, Search Microsoft Copilot, Adobe Podcast) в освітньому процесі та освітньо-науковій діяльності, академічне шахрайство: недобросовісне запозичення, привласнення і використання чужих ідей та тверджень, плагіат, порушення конфіденційності.
Постановка проблеми. Інститут освіти в реаліях цифрового суспільства змушений реагувати на низку викликів в освітньому процесі та освітньо-науковій діяльності, зокрема, проблеми здійснення контролю за навчальними досягненнями здобувачів вищої освіти та відповідно дотримання ними принципів академічної доброчесності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика академічної доброчесності, принципів на норм її дотримання в умовах дистанційного навчання як наслідку пандемії досліджується науковцями педагогічної, соціокультурної, філософської, правової сфери.
Питання дистанційної освіти та академічної доброчесності розглядається в роботах таких дослідників: О. В. Галкін [3], Н. В. Камардаш [2], К. К. Коваленко [7], О. М. Маковей, Р. Г. Маковей [8], Д. Андрес, М. Моріц, В. Остріхер (D. Andres, M. Moritz, W. Oestreicher) [4], Р. Дж. Фендлер, Дж. М. Годбі (R. J. Fendler, J. M. Godbey) [5].
Незважаючи на велику кількість досліджень феномену дистанційної освіти, проблематики та принципів академічної доброчесності, використання технологій штучного інтелекту та його впливу на освітній процес, зазначена проблематика викликає жвавий інтерес як у вітчизняному, так і у західному науковому дискурсі.
Постановка завдання. Мета статті – здійснити дослідження проблематики академічої доброчесністі у вітчизняному освітньому середовищі в умовах дистанційного навчання та масового використання технологій та можливостей штучного інтелекту в період пандемії COVID-19.
Виклад основного матеріалу. ХХІ століття – це століття цифрових проривів та цифрових технологій, що детермінують суттєві трансформації в усіх соціальних інституціях, у свідомості та світоглядних установках особистості. Поява та стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту також суттєво урізноманітнили специфіку функціонування цифрового суспільства.
Зміни стосуються і сфери освіти, оскільки внаслідок пандемії та локдаунів, а в українських реаліях ще й повномасштабної агресії, навчання офлайн стрімко змістилося у дистанційний формат, трансформувалося у навчання з використанням гаджетів та інформаційно-комп’ютерних технологій, наслідком чого стала зміна навчальних програм та модернізація методики викладання, розробка онлайн версій навчальних модулів, перетворення традиційних лекцій та семінарів та вебінари (інформаційно-комунікаційну технологію навчання, яка передбачає проведення інтерактивних дистанційних занять у синхронному віртуальному класі) та вебсемінари.
Онлайн навчання стає можливим завдяки розробці та розповсюдження програм для віддаленого спілкування та обміну даними, найбільш задіяними серед яких у освітньому загалі України є: Zoom, Google Meet та Google Classroom, Microsoft Teams.
Стає очевидним фактом, що онлайн навчання надзвичайно перспективне, воно позбавляє учасників освітнього процесу просторового континууму, оскільки стає можливим включення в освітню комунікацію з будь-якої країни, єдина умова – наявність гаджетів та інтернету, а можливість зробити запис заняття дозволяє переглянути його у зручний час. Проте, дистанційне навчання суттєво загострює проблеми здійснення контролю за навчальними досягненнями здобувачів вищої освіти та відповідно дотримання ними принципів академічної доброчесності.
Згідно Закону України “Про освіту”, академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Засобами та принципами, які мають забезпечити академічну доброчесність, законодавцем визнаються адекватність та добросовісність оформлення посилань у наукових текстах, дотримання законодавства про авторське право й суміжні права, надання достовірної інформації та об’єктивність оцінювання результатів навчання.
Період карантинних обмежень утвердив дистанційну освіту як відповідь необхідності соціального дистанціювання, проте в українських реаліях дистанційна освіта продовжує займати чинне місце. Однією з умов якісного нового рівня дистанційної освіти є усвідомлення необхідності дотримання принципів академічної доброчинності.
Висновки. Дистанційна освіта утвердилася у вітчизняному освітньому просторі в період пандемії COVID-19. Одним із наслідків переходу на дистанційну освіту стало збільшення порушення принципів академічної доброчесності з боку здобувачів освіти.
Якщо спочатку дистанційне навчання сприймалося як вимушена реакція на суспільні виклики, пов’язані з пандемією COVID-19, а потім повномасштабної агресії, то зараз дистанційна освіта стає повноправною формою організації навчального процесу, що має як переваги, так і недоліки, серед яких виокремлюється проблематика академічної доброчесності та використання інструментарію штучного інтелекту (Chat GPT, Compose AI, Gemini, Search Microsoft Copilot, Adobe Podcast) в освітньо-науковому процесі.
Дотримання принципів академічної доброчесності, розуміння відповідальності за їх порушення має стати гарантією свідомого ставлення до використання інструментарію штучного інтелекту в освітньо-науковому процесі.
Ключові слова: академічна доброчесність, дистанційне навчання, вебінарорієнтовані платформи, пандемія COVID-19, інформаційні технології, штучний інтелект.
Список використаної літератури:
- Castells, M, 2020. The Rise of the Network Society (The Information Age: Economy, Society and Culture, Volume 1), Vol 1. 2nd Edition with a New Preface, Oxford: Wiley Blackwell Publ, 594 p.
- Камардаш, НВ 2020. ‘Філософська рефлексія освітніх тенденцій метамодерну’, Гуманітарний корпус: збірник наукових статей з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. Вип. 36, c.40-42.
- Галкін, ОВ 2022. ‘Ефективні механізми контролю за дотриманням норм академічної доброчесності в умовах дистанційного навчання’. Молодий вчений, № 5(105), c.98–
- Andres, D, Moritz, M & Oestreicher, W ‘Gute Begleitung wissenschaftlicher Arbeiten als Ansatz zur Prävention akademischen Fehlverhaltens’, Information-Wissenschaft Und Praxis. 65 (1). s. 3–8. DOI: 10.1515/iwp2014-0002.
- Fendler, RJ & Godbey, JM 2016. ‘Cheaters should never win: Eliminating the benefits of cheating’. Journal of Academic Ethics. № 14 (1), p. 71–85. DOI: 10.1007/s10805-015-9240-8.
- Закон України “Про освіту” 2017, Документ № 2145-VIII, Відомості Верховної Ради (ВВР), № 38-39, ст. 380. Доступно: <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19>. [18 Грудень 2025].
- Коваленко, К 2024. ‘Чесність, доброчесність, академічна доброчесність: співвідношення понять у науковому та законодавчому дискурсі’, Актуальнi питання гуманiтарних наук, Вип. 76, том 1, c.283-288.
- Маковей, ОМ & Маковей, РГ 2022. ‘Модернізація навчального процесу за принципом академічної доброчесності: проблеми та ризики’, Інноваційна педагогіка, Вип.54, Т.2, c. 18-23.
