Філософсько-антропологічні виміри музейної репрезентації досвіду окупації: від травми до смислотворення

автор:

Пісчанська Юлія Вікторівна (https://orcid.org/0009-0001-1651-4028)

 Актуальність теми дослідження зумовлена пошуком нових музейних форм репрезентації, здатних передати досвід, що межує з “невимовним”. Окупація не лише змінює соціально-політичні умови існування, але й трансформує базові структури людського буття. Пережитий досвід окупації не можна звести до фактологічних описів подій або експонування матеріальних свідчень, оскільки він включає екзистенційні переживання страху, втрати, насильства, опору та виживання, які не завжди піддаються прямій об’єктивації.

Постановка проблеми. У цьому дослідженні увага зосереджується на тому, як музейна репрезентація здатна перетворювати “об’єкт окупації” назад у “суб’єкт історії”. Автор запрошує читача до роздумів над межами людськості, етикою споглядання чужого болю та роллю музейного простору як місця, де пам’ять долає забуття, а гідність протистоїть руйнації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичний фундамент дослідження базується на перетині декількох наукових напрямів: філософської антропології, memory studies (досліджень пам'яті) та сучасної музеології. Теоретичне підґрунтя для розуміння людини в екстремальних умовах (якою є окупація) створюють праці М. Гайдеґґера, М. Мерло-Понті, П. Рікера, К. Ясперса, зокрема, поняття “граничної ситуації” є ключовим для опису досвіду несвободи.

Постановка завдання. Метою статті є розкриття філософсько-антропологічних засад репрезентації окупаційного досвіду в сучасному музейному просторі, виявлення механізмів перетворення індивідуальної травми на суспільно значущий наратив.

Виклад основного матеріалу дослідження. Досвід окупації для нашого суспільства є не лише історичним фактом, але й живою реальністю, що ставить перед гуманітаристикою завдання не тільки документальної фіксації подій, а й глибокого осмислення досвіду окупації як складного багаторівневого процесу трансформації індивідуального досвіду у колективну пам'ять. У сучасних українських експозиціях (наприклад, проєкт “Україна – розп’яття”) це передається через відтворення тісних підвалів. Тут людина позбавлена приватності, світла й нормальної фізичної активності  Антропологічне звуження світу до розмірів бетонної коробки є ключовим образом, який музей транслює відвідувачу. Експозиції, що включають засоби катувань або предмети медичної допомоги в екстремальних умовах, апелюють до крихкості людського тіла. Це змушує відвідувача відчути фізичну солідарність із жертвою  

Висновки. Отже, музейна репрезентація досвіду війни та окупації – це складний багатовимірний процес, у якому поєднуються антропологічний, культурно-екзистенційний та етичний виміри трансформації індивідуального травматичного досвіду у форми колективної пам’яті, що забезпечує осмисленість буття людини у жахливих умовах виживання.

Ключові слова:  людина, війна, окупація, музейна репрезентація, культурна пам'ять, травма, екзистенційний досвід філософська антропологія.

 Список використаних джерел:

  1. Адорно, Т 2002. Теорія естетики, пер. з нім. П. Таращук, Видавництво Соломії Павличко “Основи”, Київ, 518 с.
  2. Арендт, Х 2005. Джерела тоталітаризму, пер. з англ. В. Верлока & Д. Горчаков, 2-ге вид., Дух і Літера, Київ, 584 с.
  3. Ассман, А 2012. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті, пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева & О. Юдін, Ніка-Центр, Київ, 440 с.
  4. Барт, Р 2022. Camera lucida. Нотування фотографії, пер. з фр. О. Червоник, Видавництво Музею Харківської школи фотографії, Харків, 176 с.
  5. Беньямін, В 2002. Вибране, пер. з нім. Ю. Рибачука & Н. Лозинської, Літопис, Львів, 214 с.
  6. Гайдеґґер, М 1998. ‘Вечірня розмова в таборі для військовополонених’, Українські проблеми, № 1, с. 106–121.
  7. Зонтаґ, С 2023. Спостереження за болем інших, пер. з англ. Я. Стріхи, ist publishing, Харків, 144 с.
  8. Ключко, Ю 2025. ‘Комунікативні практики музеїв України в умовах форс-мажорних обставин (2019-2025 рр.)’, Питання культурології, № 46, с. 192–201, DOI: 10.31866/2410-1311.46.2025.348597.
  9. Мерло-Понті, М 2001. Феноменологія сприйняття, пер. з фр., післямова та прим. О. Йосипенко & С. Йосипенко, Український Центр духовної культури, Київ, 552 с.
  10. Національний музей історії України у Другій світовій війні Україна – розп’яття: каталог виставки, Мистецтво, Київ. Доступно : <https://warmuseum.kyiv.ua/exhibitions/diiuci/show/ukrayina-rozpiattia>. [10 Листопад 2025].
  11. Рікер, П 2000. Сам як інший, пер. з фр. В. Андрушко & О. Сироцова, Дух і Літера, Київ, 458 с.
  12. Франкл, В 2020. Людина в пошуках справжнього сенсу, пер. з англ. О. Замойської, Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”, Харків, 160 с.
  13. Ясперс, К 2009. Психологія світоглядів, пер. з нім. О. Кислюка & Р. Осадчука, Юніверс, Київ, 464 с.
  14. Ricoeur, P Memory, History, Forgetting. Translator by Kathleen Blamey and David Pellauer. University of Chicago Press, 624 p.
  15. Young, JE The Texture of Memory: Holocaust Memorials and Meaning. New Haven ; London : Yale University Press, XVII, 398 p.

 P1