Виберіть свою мову

автор: Кузьоменська Л. Г.


Актуальність дослідження. Комунікація передбачає передавання інформації і обмін інформацією в різних формах, засобом різних каналів і технологій. Комунікація утворює основу людської свідомості, пізнання і суспільного буття загалом. Сутність людини значною мірою генерується і віддзеркалюється на рівні комунікації, поза якою сутнісні ознаки людини є розмитими, невиразними.

Постановка проблеми. Одним із основних проблемних епіцентрів сучасності взагалі й комунікативних практик зокрема є прискорене розмивання ідентичності як сукупності сутнісних ознак особистості. Крім того, проблемний аспект полягає у динамізації вдосконалення технологій маніпулятивного впливу на суспільну свідомість.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Філософський аналіз різних рівнів і предметних відгалужень суспільства масового споживання здійснено З. Бауманом, Ж. Бодрійяром, Г. Дебором, Ф. Джеймісоном. Проблематика консьюмеризму в своїх працях висвітлювали С. Московічі і Р. Харре, антиконсьюмеризму – Г. Маркузе, Е. Поттер, Н. Кляйн, реклами, брендингу і ребрендингу – Г. Армстронг, Ф. Котлер, Дж. Россітер.

Постановка завдання. Інформаційна картина сучасності надзвичайно багатоманітна й поліаспектна. Ефективне функціонування в межах такого комунікативного простору можливе за умови перманентного підвищення рівня комунікативної культури.

Виклад основного мате-ріалу. Динаміка соціальних процесів була завжди істотно зумовлена рівнем, ефективністю й особливостями комунікативної взаємодії між людьми. Причина комунікативних труднощів, що виникають під час спілкування людей у культурно гетерогенному суспільстві, знаходиться в таких характеристиках мови, як інтонація, ритм, вибір лексичних, фонетичних і синтаксичних опцій.

Висновки. Один із важливих аспектів комунікативного горизонту сучасності полягає в тому, що хоча фактори інтонації, ритму, вибору лексичних, фонетичних і синтаксичних опцій впливають на експресивні якості інформації, а не на її смислові й змістовні параметри, однак дослідження міжрасових і міжетнічних ситуацій спілкування доводять, що саме такі мовні відмінності утворюють фундамент нерозуміння, призводячи до появи і вкорінення на рівні латентних повсякденних практик комунікування расових і етнічних стереотипів.

Ключові слова: комунікативний горизонт, мовна дійсність, комунікативна культура, інформаційне суспільство, інформаційна ентропія, криза ідентичності, віртуалізація.

 

Список використаних джерел:

  1. Андреев, И., Назарова, Л., 2014. ‘Электронная западня’, Свободная мысль, № 1, С. 122–135.
  2. Бауман, 3., 2002. ‘Индивидуализированное общество’, М. : Изд-во Логос, 390 с.
  3. Бориснёв, СВ., 2003. ‘Социология коммуникации’, М. : ЮНИТИ- ДАНА, 270 с.
  4. Брайнт, Д., 2004. ‘Основы воздействия СМИ’, М. : Вильямс, 432 с.
  5. Дебор, Г., 2000. ‘Общество спектакля’, М. : Логос, 184 с.
  6. Куницына, ВН., 2001. ‘Межличностное общение’, СПб. : Питер, 544 с.
  7. Лиотар, Ж-Ф., 1998. ‘Состояние постмодерна’, М. : Ин-т экспериментальной социологии, СПб. : Алетейя, 160 с.
  8. Лич, Э., 2001. ‘Культура и коммуникация : Логика взаимосвязи символов. К использованию структурного анализа в социальной антропологии’, М. : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 142 с.
  9. Марійко, С., 2012. ‘Пошуки ідентичності homo virtualis в умовах сучасного суспільства’. Доступно : <http://kulturolog.org.ua/i-conference/2012/109-infconf2012/550-mariyko.html> [Дата звернення 11 Березня 2019].
  10. Мерло-Понти, М., 1999. ‘Феноменология восприятия’, СПб. : Ювента, Наука, 608 с.
  11. EUCIP, 2018. ‘Модель Шеннона-Уивера’. Доступно : <http://www.nvtc.ee/e-oppe/Ija/b_4_1/_2.html> [Дата обращения 13 Марта 2019].
  12. Налимов, ВВ., 1989. ‘Спонтанность сознания : Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности’, М. : «Прометей», 287 с.
  13. Олексенко, РІ., 2015. ‘Вплив комунікацій на ціннісні орієнтири особистості’, Гуманітарний вісник ЗДІА, № 62, С. 65–73.
  14. Соколов, АВ., 2002. ‘Общая теория социальной коммуникации’, СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 461 с.
  15. Ульбек, М., 2003. ‘Мир как супермаркет’, М. : Ад Маргинем, 157 с.
  16. Хабермас, Ю., 2001. ‘Моральное сознание и коммуникативное действие’, СПб. : Наука, 240 с.
  17. Хёсле, В., 1994. ‘Кризис индивидуальной и коллективной идентичности’, Вопросы философии, № 10, С. 112–123.
  18. Шарков, ФИ., 2002. ‘Основы теории коммуникации’, М. : Социальные отношения, Перспектива, 246 с.
  19. Bach, K., Harnish, R., 1980. ‘Linguistic communication and speech acts’, Cambridge, Mass. : MІТ press, 327 р.
  20. Baker, G., Hacker, P., 1984. ‘Language, sense and nonsense’, Oxford : Basil Blackwell, 397 р.
  21. Baker, G., 1984. ‘Skepticism, rules and language’, Oxford : Blackwell, 140 р.
  22. Bernstein, RT., 1983. ‘Beyond objectivism and relativism’, Oxford : Blackwell, 320 р.
  23. Derrida, J., 1972. ‘La dissemination’, P. : Plon, 406 p.