Цифрова культура та трансформація гуманізму в технологічну епоху

автори:

Нікітенко Віталіна Олександрівна (https://orcid.org/0000-0001-9588-7836)

Воронкова Валентина Григорівна (https://orcid.org/0000-0002-0719-1546)

Крупа Андрій Геннадійович (https://orcid.org/0000-0003-2746-6786)

 Актуальність дослідження. Формування цифрової культури набуває дедалі більшої актуальності в умовах стрімкої цифрової трансформації та зростання впливу штучного інтелекту на соціальні й освітні процеси. Водночас розвиток цифрових технологій порушує питання збереження людиноцентричних цінностей, що знаходить відображення в концепції цифрового гуманізму.

Постановка проблеми. Цифрову культуру нерідко зводять до технологічної компетентності, тоді як її етичний і гуманістичний виміри залишаються недостатньо розробленими. Це зумовлює суперечність між технологічним прогресом і необхідністю збереження людської гідності, відповідальності та критичного мислення в цифровому середовищі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження технологічного розвитку та його впливу на людство представлені у працях Ю. Н. Харарі та Н. Бострома, які аналізують глобальні трансформації суспільства й ризики новітніх технологій. Філософське осмислення техніки ґрунтується на ідеях М. Гайдеггера, який концептуалізує техніку як спосіб розкриття реальності. В українській філософській думці гуманістичний вимір культури розвинуто у працях С. Кримського та В. Кебуладзе.

Постановка завдання – формування цифрової культури в епоху цифрового гуманізму та визначення ролі людиноцентричних цінностей у цьому процесі.

Виклад основного матеріалу. Цифрову культуру інтерпретовано не лише як сукупність технічних навичок, а й як систему цінностей, етичних норм і моделей поведінки в цифровому просторі. Цифровий гуманізм постає концептуальною рамкою, що надає пріоритет людським цінностям у технологічному розвитку. Взаємозв’язок між цими поняттями розкривається через роль освіти у формуванні критичного мислення та відповідального використання цифрових технологій.

Висновки. Встановлено, що формування цифрової культури потребує комплексного підходу, який поєднує технологічну компетентність з етичною свідомістю та гуманістичними цінностями. Цифровий гуманізм є ключовим чинником забезпечення сталого й людиноцентричного розвитку цифрового суспільства.

Ключові слова: цифрова культура, цифровий гуманізм, освіта, цифрові технології, етика, критичне мислення.

 References:

  1. Bai, G, Zhou, ZG & Hong, ZM 2001, ‘Visual culture and consumer society’, Fujian Forum. Humanities and Social Sciences Edition, no. 2, pp. 29–35.
  2. Bostrom, N 2014, Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies, Oxford University Press, Oxford.
  3. Broadbent, S 2012, ‘Approaches to personal communication’, in H. A. Horst & D. Miller (eds.), Digital Anthropology, Berg, London, pp. 127–146.
  4. Crawford, K 2021, Atlas of AI: Power, Politics, and the Planetary Costs of Artificial Intelligence, Yale University Press, New Haven.
  5. Floridi, L 2014, The Fourth Revolution: How the Infosphere is Reshaping Human Reality, Oxford University Press, Oxford.
  6. Floridi, L (ed.) 2019, The Onlife Manifesto: Being Human in a Hyperconnected Era, Springer, Cham.
  7. Harari, YN 2018, Homo Deus: A Brief History of Tomorrow, BookChef, Kyiv.
  8. Harari, YN 2018, 21 Lessons for the 21st Century, Spiegel & Grau, New York.
  9. Heidegger, M 1962, Being and Time, Blackwell, Oxford.
  10. Heidegger, M 2023, ‘Letter on Humanism’, Psychology and Society, no. 2 (88), pp. 51–74. Available from: <http://dspace.wunu.edu.ua/handle/316497/52542> [25 February 2026].
  11. Huxley, J 1957, ‘Transhumanism’, in New Bottles for New Wine, Chatto & Windus, London, pp. 13–17.
  12. Kobeleva, DL 2020, ‘The Future of Humanism: The Place of Man in Technogenic Civilization’, Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Philosophy Series, no. 63, pp. 155–165, https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-17
  13. Kobeleva, DL 2026, ‘The Contemporary (Non)Humanistic Era: Contradictory Values of Humanism in Modern Culture’, Bulletin of the Humanities, no. 17, https://doi.org/10.5281/zenodo.19470330
  14. Krymskyi, S 2008, Zapyty filosofskykh smysliv, Parapan, Kyiv.
  15. Kyvliuk, OP 2024, ‘Transhumanism and Posthumanism: Reflection of Contemporary Philosophical-Anthropological Theory’, in V Academic Readings in Memory of Professor H. I. Volynka, Liha-Pres, Lviv–Torun, pp. 104–107, https://doi.org/10.36059/978-966-397-381-4-30
  16. Kebuladze, V 2019, Phenomenology of Experience, Dukh i Litera, Kyiv.
  17. Krymskyi, S 2008, Zapyty filosofskykh smysliv, Parapan, Kyiv.
  18. Trach, YV 2019, ‘Transhumanism as a Worldview Concept’, Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Series: Philosophy, no. 4, pp. 112–118.
  19. UNESCO 2021, Recommendation on the Ethics of Artificial Intelligence, UNESCO, Paris.

 P1