Мистецьке виховання педагога в умовах генеративного штучного інтелекту

автори:

Пирогова Тетяна Іванівна (https://orcid.org/0000-0002-5763-160X)

Кривошея Тетяна Олександрівна (https://orcid.org/0000-0001-7287-4274)

 Актуальність теми дослідження. Стрімка експансія технологій генеративного штучного інтелекту спричиняє концептуальну кризу традиційної парадигми мистецького виховання. Виникає гостра необхідність переосмислення базових категорій естетики та збереження екзистенціального виміру в художньому пізнанні в умовах стрімкого поширення алгоритмічних симулякрів.

Постановка проблеми. Підготовка майбутнього педагога сьогодні виходить далеко за межі звичайної трансляції знань. Учитель стає ключовою фігурою, провідником через лабіринти цифрових імітацій, що вимагає ґрунтовного дослідження глибинних механізмів взаємодії свідомості з мистецтвом у новій технологічній реальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окреслено теоретико-практичний фундамент мистецької освіти (Л. Масол, Б. Юсов, С. Коновець та ін.) і проаналізовано вплив генеративного ШІ на мистецьку парадигму (С. Ву, О. Бар-Гіл, Д. Салас Еспаса), а також фундаментальні філософські виміри життєвого світу (Е. Гусерль).

Постановка завдання. Філософсько-освітнє переосмислення категорії автентичності естетичного досвіду як міцної концептуальної основи для розбудови нової парадигми мистецького виховання педагога.

Виклад основного матеріалу. Введено та обґрунтовано авторський концепт “герменевтика автентичного естетичного досвіду”, що слугує основою формування специфічної “культури автентичності” вчителя. Виокремлено та детально проаналізовано три ключові модуси художньої автентичності сучасності: справжню (органічну, вкорінену в бутті), імітативну (алгоритмічну, порожню за сутністю) та гібридну (кентавричну співтворчість людини і нейромережі).

Висновки. Експансія ШІ постає не як вирок, а як потужний каталізатор філософського оновлення мистецького виховання. Свідоме опанування культури автентичності дозволяє педагогу етично й критично керувати сучасними модусами творення. Безкомпромісне утвердження примату людського духу над алгоритмічною формою стає стратегічним пріоритетом освіти та запорукою збереження цивілізаційного коду.

Ключові слова: мистецьке виховання, генеративний штучний інтелект, автентичність, естетичний досвід, герменевтика, філософія освіти, цифрові симулякри.

 Список використаних джерел:

  1. Apostolescu, I & Marino, S 2022. ‘Varieties of the lifeworld: Phenomenology and aesthetic experience’, Continental Philosophy Review, 55, s. 409–416. Available from: <https://doi.org/10.1007/s11007-022-09576-x> [3 December 2025].
  2. Bar-Gil, O 2025. ‘The transformation of artistic creation: from Benjamin’s reproduction to AI generation’, AI & Society, 40, s. 6439–6453. Available from: <https://doi.org/10.1007/s00146-025-02432-5> [3 December 2025].
  3. Feng, Y & Xu, L 2024. ‘Modernity criticism of aesthetic education’, Discover Education, 3, 124 s. Available from: <https://doi.org/10.1007/s44217-024-00226-3> [3 December 2025].
  4. Jaramillo, JJ & Chiappe, A 2024. ‘The AI-driven classroom: A review of 21st century curriculum trends’, Prospects, 54, s. 645–660. Available from: <https://doi.org/10.1007/s11125-024-09704-w> [3 December 2025].
  5. McLoughlin, J 2024, ‘The work of art in the age of artificial intelligibility’, AI & Society, 40, s. 371–383. Available from: <https://doi.org/10.1007/s00146-023-01845-4> [3 December 2025].
  6. Salas Espasa, D & Camacho, M 2025. ‘From aura to semi-aura: reframing authenticity in AI-generated art — a systematic literature review’, AI & Society, 40, s. 6727–6759. Available from: <https://doi.org/10.1007/s00146-025-02361-3> [3 December 2025].
  7. Wu, X, Tran, TTM, Zhou, Q, Sun, J, Wu, H & Wang, X 2026. ‘Human-AI co-creation or conflict? Mapping art students’ diverse perspectives on creative identity with genAI: A Q methodology study’, Education and Information Technologies. Available from: <https://doi.org/10.1007/s10639-026-13914-4> [3 December 2025].
  8. Коновець, СВ 2012. Теоретичні і методичні основи творчого розвитку майбутніх учителів образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах. Дисертація доктора наук, Київ, 471 с.
  9. Лещенко, МП 1996. Зарубіжні технології підготовки учителів до естетичного виховання. 2-е вид., доп., Київ : Гротеск.
  10. Масол, ЛМ 2006. Загальна мистецька освіта : теорія і практика, Київ : Промінь.
  11. Музика, ОЯ 2011. Розвиток творчих здібностей майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі вивчення фахових дисциплін. Дисертація кандидата наук, Умань : Уманський державний ун-т імені Павла Тичини.
  12. Перепелиця, О & Храброва, В 2024. ‘Освіта і університет в епоху штучного інтелекту’, Філософія освіти, 30(2), c.186–198. Available from: <https://doi.org/10.31874/2309-1606-2024-30-2-12> [3 Грудень 2025].
  13. Соломаха, СО 2013. ‘Інноваційна технологія розвитку художньоестетичного світогляду викладачів до естетичного виховання мистецьких дисциплін’, Проблеми освіти : наук. зб., 74(1), 177–182.
  14. Сотська, Г 2014. ‘Організаційно-методична система формування естетичної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в педагогічних университетах’, Непреривна професійна освіта: теорія і практика, 1-2(IV), c.64–68.
  15. Юсов, БП 1990. Наукова гіпотеза. Взаємодія та інтеграція мистецтв в поліхудожньому розвитку школярів, Луганськ : Пресса.

 P1