автор: Корнієнко С. Г.
Актуальність теми дослідження. Звернення до питання технічної творчості як мистецтва бути обумовлено наявними трансформаційними процесами, які переживає людство в умовах технологізації сучасності. Це дозволяє говорити про формування людини технологічної, яка не лише є творцем техніки, а продовжує себе в ній. Водночас засоби й форми технічної дії визначаються не лише вимогами спільноти, а внутрішнім етичним вибором самої людини. Як джерело суспільного розвитку, techne розкриває людину як деміурга, який створює нові форми буття, водночас справжня унікальність техніки в її амбівалентності: удосконалення – руйнування. Тому кінцева мета техніки повинна полягати не лише в обґрунтуванні функціональної ефективності існування соціальної спільноти, а й удосконаленні самого буття. Це визначає головне завдання сучасної культури, яке полягає у зміні вектору технічної творчості. Ідеться про хибність розуміння останньої виключно в межах прикладної практики.
Постановка проблеми. Принцип екологічного виховання спрямований на формування в особистості ціннісного ставлення до природи. Це унеможливлює розуміння останньої виключно як ресурсу для забезпечення потреб людини. Цей принцип є підґрунтям формування етики спів-буття і спів-творення, що поєднує любов до рідної землі, відповідальність за збереження природного і культурного буття та готовність до захисту Батьківщини. Технічна творчість у цьому контексті постає як форма практичної реалізації патріотизму, де творення / технічна творчість має моральний та національний вимір.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Філософський вимір технічного буття був розроблений у працях М. Гайдеґґер, Ф. Дессауера, Ж. Еллюля, Е. Каппа, М. Мамфорда, Л. Уайта, а також у пізніших концепціях А. Ґелена, Г. Йонаса, та Е. Фінберга, чиї ідеї продовжують впливати на сучасний науковий і гуманітарний дискурс. Ідея сродної праці Григорія Сковороди як шлях духовного самопізнання та реалізація внутрішньої свободи дозволяє звернутися до технічної творчості як до мистецтва бути сучасної людини. Питання технічної творчості у вітчизняній філософсько-педагогічній думці розглядається в контексті формування творчої особистості та гуманістичної спрямованості освіти. Насамперед це дослідження Л. Бивалькевича, В. Воронкової, Є. Говорова, О. Дольської, О. Мурач, Н. Радіонової та інших.
Постановка завдання. Метою статті є філософсько-онтологічне обґрунтування технічної творчості як мистецтва бути, у якому технічна дія постає формою духовного самоствердження людини лише за умови етичного та екологічного спів-буття з навколишнім світом. Відповідно до поставленої мети, у дослідженні визначено такі завдання: по-перше, окреслити духовно-гуманістичний потенціал технічної творчості як способу самотворення людини; по-друге, обґрунтувати екологічно-гуманістичні аспекти технічної дії у контексті технічної творчості відповідно до принципу колективної відповідальності за спільне буття; по-третє, визначити потенціал технічної творчості в контексті національно-патріотичного виховання як чинника формування креативної, відповідальної та національно свідомої молоді.
Виклад основного матеріалу дослідження. Техніка виступає джерелом розвитку суспільства, зумовлюючи низку суперечностей, серед яких варто назвати формування людини технологічної. Остання постає деміургом технічного світу, визначає засоби, форми та цілі техно-технологічної діяльності й водночас постає залежною від нього. Технічна творчість втілює прагнення людини віднайти опертя у світі через дію, виступає формою онтологічного самоздійснення людини, яка, підкорюючи природу, прагне подолати власну неспеціалізованість (А. Гелен) і тим самим протистоїть природі. Технічна творчість може бути витлумачена як форма дієвого читання світу (П. Фрейре), як процес, у якому людина не лише розкриває буття речей, а й надає їм нових смислів через власну відповідальну дію. Освіта, таким чином, є не передаванням знань, а процесом самотворення, у якому навчання й життя зливаються в єдиний досвід розуміння світу. Ключовим завданням сучасного освітнього процесу є формування в молоді не лише соціальних компетентностей, а й життєвого досвіду, укоріненого у духовно-культурній традиції українського народу. Освіта покликана плекати громадянську свідомість, моральну відповідальність і екологічну культуру, з метою становлення людини, здатної до відповідального спів-буття у світі.
Висновки. Виховний потенціал технічної творчості полягає у формуванні здатності людини мислити конструктивно й відповідально, долаючи спокусу механічної ефективності. Залучення до технічної діяльності формує досвід спів-буття, у якому процес творення світу речей / артефактів не повинен руйнувати спільно-світ людини і природи; технічна творчість безперечно пов’язана із творенням і ствердженням національної спільноти. Саме в цьому вимірі технічна творчість перетворюється на морально-виховну дію, у якій формується людина, яка творить майбутнє своєї держави й культури. Технічна творчість виступає онтологічною подією присутності людини у світі й водночас формою її самореалізації.
Ключові слова: людина; технічна творчість; techne; етика відповідальності; екологічна свідомість; олюднення природи; національно-патріотичне виховання; філософія дії.
Список використаних джерел:
- Міністерство освіти і науки України 2022. Концепція національно патріотичного виховання в системі освіти України; затверджена Наказом МОН України № 527 від 06. 2022. Доступно : <https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#n12>. [07 Серпень 2025].
- Арістотель, 2000, Політика, пер. з давньогр. та передм. О. Кислюка. Київ : Основи, 239 с. Доступно : <https://chtyvo.org.ua/authors/Aristotle/Polityka/>. [07 Серпень 2025].
- Крисаченко, ВС 1996, ‘Природа в українській духовності’. Феномен української культури: методологічні засади осмислення, Київ : Фенікс, с. 335–356.
- Самчук, ЗФ 2005, ‘Світоглядні азимути освітньої навігації в умовах сучасного суспільного простору України’, Філософія освіти, № 2, с.95–109.
- Abram, D 1996, The Spell of the Sensuous: Perception and Language in a More-Than-Human World. New York: Pantheon Books, 326 p. Available from : <https://archive.org/details/the-spell-of-the-sensuous-perception-and-language-in-a-more-than-human-world/page/n9/mode/2up>. [07 August 2025].
- Alexandratos, FS 2021, ‘The Structure of Human Action as a Criterion for Social Analysis’, European Journal of Pragmatism and American Philosophy, XIІІ-2, Available from : <https://journals.openedition.org/ejpap/2553>. [07 August 2025].
- Dessauer, F 2017, Philosophie der Technik, von A. Bamme. Marburg : Metropolis-Verlag, 392 p.
- Dieguez, A (n.d.), Tecnología y responsabilidad, pp. 189–200. Available from : <https://files.core.ac.uk/download/pdf/38842595.pdf192>. [07 August 2025].
- Freire, P 2005, Pedagogy of the Oppressed, New York ; London, 183 p. Available from : <https://envs.ucsc.edu/internships/internship-readings/freire-pedagogy-of-the- oppressed.pdf>. [07 August 2025].
- Heidegger, M 1977, The Question Concerning Technology and Other Essays, transl. and with an introd. W. New York: Harper & Row, pp. 3–35.
- Merleau-Ponty, M 1968, The Visible and the Invisible. Edited by Claude Lefort. Tansl. A. Evanston, IL: Northwestern University Press, 284 p.
- Rosker, JS 2020, Becoming Human: Li Zehou’s Ethics. Leiden – Boston : Brill, 332 p.
- United Nations Development Programme in Ukraine (UNDP Ukraine) 2023, ‘Developing STEM and educational innovations amid war’, UNDP Ukraine, 5 September 2023. Available from: <https://www.undp.org/ukraine/stories/developing-stem-and-educational-innovations-amid-war>. [07 August 2025].
