Григорій Сковорода : школа мислення і шляхетності духу в аксіосфері сучасної цифрової освіти

автор: Радіонова Наталія Василівна (https://orcid.org/0000-0001-7624-5539)

Актуальність теми дослідження. Сучасний стан розвитку українського суспільства визначається сукупністю взаємопов’язаних факторів, серед яких провідну роль відіграють воєнні виклики, наслідки пандемії Covid-19, а також інтенсивна цифровізація соціальних і культурних процесів. Зазначені чинники суттєво змінюють архітектоніку освітнього простору, що потребує посилення гуманістичного аспекту сучасної цифрової освіти. Нагальним є звернення до освітньо-виховних практик самопізнання та морального розвитку, започаткованих Г. Сковородою у власній школі мислення та шляхетності духу.

Постановка проблеми. Дисбаланс між традиційною системою освіти та сучасними цифровими технологіями в освіті стає все більш очевидним. Саме тому, потребує нагального переосмислення проблема виховання критично мислячої та морально відповідальної особистАшевченості в умовах інформаційного перенасичення, алгоритмізації та фрагментації знання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дискусії щодо розвитку цифрової освіти в Україні дедалі більше зосереджуються на необхідності її аксіологічної ревізії та визначення ціннісних підвалин для розробки і впровадження моделі ІТ-освіти. В контексті даної теми важливим є звернення праць вітчизняних дослідників – В. Воронкової, С. Доценко, Т. Калюжної, О. Кивлюк, С. Куцепал, В. Нікітенко, С. Процької, М. Чікарькової та ін.

Постановка завдання. Метою дослідження є комплексне осмислення можливості гармонізації освітнього процесу в умовах цифровізації з урахуванням принципів самопізнання, “сродної праці” та внутрішньої свободи вироблених у творчості Г. Сковороди.

Виклад основного матеріалу. Освітня система потребує аксіологічних констант, які б забезпечували її внутрішню цінність і смислову спрямованість в умовах динамічних технологічних змін. Йдеться не просто про зміну навчальних програм та способу трансляції знання, а про переорієнтацію самої ідеї освіти як культурного феномену. Концептуальним ресурсом для відновлення духовно-смислових орієнтирів аксіосфери сучасної цифрової освіти можуть бути концепти “внутрішньої людини”, “сродної праці”, “самопізнання” Г. Сковороди. Використання цифрового контенту у викладанні філософських дисциплін відкриває принципово нові можливості для організації навчального процесу, адже на відміну від традиційних методів, що гуртуються переважно на текстоцентричності та лінійній логіці викладу, цифрові технологіє дозволяють створювати поліфонічне освітнє середовище.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок. Таким чином, філософія Г. Сковороди є вагомим методологічним ресурсом і ціннісним орієнтиром для відновлення аксіосфери сучасної освіти, яка зазнає трансформацій під впливом технократичних тенденцій та цифровізації. Значущість філософсько-педагогічних ідей “сродності”, “внутрішньої людини”, “світла в розумі” та “здорового тіла” для цифрової освіти полягає у ствердженні в навчально-виховному процесі стратегії цифрової гігієни, через пріоритет самопізнання, моральної саморегуляції та когнітивної автономії.

Ключові слова: філософія освіти, людина, цифрове суспільство, цифрова освіта, самопізнання, система “людина – гаджет – освіта”, технології EdTech, Г. Сковорода.

 Список використаних джерел:

1. Борінштейн, Є &Городнюк, Л 2024. ‘Філософсько-антропологічний феномен Homo Digitalis як онтологічної системи “Людина – Гаджет”’, Studies in History and Philosophy of Science and Technology, 33 (1), c. 15–21.
2. Воронкова, ВГ & Нікітенко, ВО 2022. Філософія цифрової людини і цифрового суспільства: теорія і практика. Монографія. Львів-Торунь :  Liha-Pres, 460 с.
3. Дзьобань, О ‘Цифрова людина як філософська проблема’, Інформація і право, № 2, c. 9 – 19.
4. Добролюбська, Ю 2025. ‘Онтологічні засади цифрової людини’, Актуальні проблеми філософії та соціології, № 57, c. 30 – 34.
5. Калюжна, Т 2024. ‘Інтеграція цифрових технологій в освіту дорослих: цифрова компетентність науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти’, Physical Culture And Sport: Scientific Perspective, 4, c.176-182.
6. Кастельс, М 2007. Інтернет-галактика. Міркування щодо інтернету, бізнесу і суспільства. пер. з англ.; Київ : “Видавництво Ваклер” у форматі ТОВ, 304 с.
7. Кивлюк, О 2025. ‘Критичне мислення як механізм пошуку морального орієнтира в умовах граничних ситуацій’, Humanities Studies, 23(100), c. 46–52.
8. Култаєва, М & Радіонова, Н 2023. Просвітницька мобільність і романтичне прискорення: Г. Сковорода та М. Гоголь (філософсько-освітні та культурно-антропологічні розвідки). Монографія, за наук. ред. Н. Радіонової. Київ: Вид-во “Людмила”, 226 с.
9. Култаєва, МД 2020. ‘Homo digitalis, дигітальна культура і дигітальна освіта: філософсько-антропологічні і філософсько-освітні розвідки’, Філософія освіти, 26 (1), cС. 8 – 36.
10. Куцепал, СВ ‘Тлумачення штучного інтелекту у соціально-філософському дискусі: симулякр чи реальність?’ В кн. Людина в цифровому суспільстві: сучасні тренди : монографія, [Т. С. Гиріна, М. А. Козловець, С. В. Куцепал та ін.] Аналіт. центр сучас. гуманітаристики. Харків : Право, c. 44–62.
11. Кушнір, Л, Хмеляр, І & Шелевер, О 2023. ‘EdTech в освіті: переваги, ризики та перспективи в Україні’, Актуальні питання гуманітарних наук, Випуск № 61 том 2, c. 237 – 243.
12. Маклюен, М 2024. Галактика Гутенберга. Пер. з англ. А. Галушка і В. Самойленко, К. : Лабораторія, Ніка-Центр, 384 с.
13. Нікітенко, В, Воронкова, В & Кивлюк, О 2025. ‘Цифровий гуманізм як нова парадигма розвитку гуманітарних наук’, Humanities studies, 22 (99), c. 81–90.
14. Процька, С 2025. ‘ІТ-освіта в Україні як носій цінностей мережевого суспільства’, Культурологічний альманах, Вип. 3 (15), с. 198 – 205.
15. Руденко, Т 2025. ‘Моральні цінності буття людини в філософії Г. Сковороди та професорів Києво-Могилянської академії ХУІІ – ХУІІІ століття’, Освітній дискурс, Випуск 54 (5-6), c. 48 – 58.
16. Саух, ПЮ 2023. ‘Український любомудр: чи сповна ми відкрили оригінальність філософії Григорія Сковороди’, Вісник НАПН України, 5(1), c. 1 – 4.
17. Сковорода, Григорій 2011. Повна академічна збірка творів, за редакцією проф. Леоніда Ушкалова. Харків – Едмонтон – Торонто : Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 1400 с.
18. Сошніков, А 2025. ‘Оповіді про життєтворчість Григорія Сковороди як апокриф: ревізія біографічних свідчень’, Актуальні проблеми філософії та соціології, № 57, c. 84 – 92.
19. Требін, М 2025. ‘Homo Digitalis: трансформація ідентичності в епоху цифрових технологій’, В кн. Людина в цифровому суспільстві: сучасні тренди : монографія, [Т. С. Гиріна, М. А. Козловець, С. В. Куцепал та ін.] Аналіт. центр сучас. гуманітаристики. Харків : Право, с. 5 – 43.
20. Фройд, З 2023. Невпокій в культурі, пер. з нім. Ю. Прохасько, вид. 2-ге, Львів : Видавництво “Апріорі”, 120 с.
21. Чікарькова, М 2024. Інформаційні технології в освіті: переваги та виклики. Рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів у пошуках відповідей на виклики ХХІ століття. Колективна монографія, за заг. наук. ред. докторки філос. н. Ольги Рупташ. Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, c. 459 – 479.