Виберіть свою мову

автор: Мулярчук Є. І.


Актуальність теми дослідження. Дослідження відповідає потребі пошуку смислових орієнтирів та мотивації людського розвитку. В контексті вирішення проблеми розробки нових освітніх практик пропонується розгляд теми покликання та етосу учнівства і вчительства.

Постановка проблеми. Проблема статті полягає у визначенні, на яких етичних засадах має вибудовуватися взаємодія педагогів та студентів (учнів) в освітньому процесі, та яких рис набуває сучасний етос покликання до учительства і учнівства

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз ролі вчителя як відповідального за формування компетентностей учнів, філософсько-анторопологічних та ціннісних основ системи освіти представлено у працях В. М. Довбні, О. Є. Гомілко, Л. С. Горбунової, М. Д. Култаєвої, С. І. Пирожкова, І. М. Предборської, С. В. Пролеєва, Н. В. Хамітова та ін. Філософські засади етичного осмислення проблеми містяться в працях Е. Левінаса, та його дослідників К. Джолдерсми, Л. М. Карачевцевої, В. А. Малахова, А. В. Ямпольської та ін.

Постановка завдання. По-перше, розкрити засади етики покликання у стосунку до питань міжособистісної взаємодії педагога та учня на основі інтерпретації філософської концепції Е. Левінаса, по-друге, проаналізувати думку педагогів про покликання і моральні зобов’язання учителів та, по-третє, розкрити основні риси етосу покликання учнівства

Виклад основного матеріалу. Основні положення етики Е. Левінаса в їх інтерпретації стосовно практик освітнього процесу, представлені в праці К. Джолдерсми “Левінасова етика для освітніх практик: між покликанням та натхненням”, визначають пріоритет таких шляхів розв’язку проблем освіти: розробка етики відповідальності, визначення засад особистісного залучення вчителя до піклування про благо учня (студента) у навчальному процесі, прояснення принципів встановлення довіри, відкритості і самокритичності та розуміння етичної асиметрії у стосунках “учитель-учень”. Ці принципи і цінності визначають сучасний етос покликання учительства і учнівства. У статті на основі дослідження її автора проаналізовано думки українських вчителів про суть і значення покликання та показано визначальні етичні настанови учнівства.

Висновки. Необхідно зберегти у процесі навчання міжособистісну комунікацію учителя та учнів, уникати знеособлення навчальних практик та надмірної стандартизації знань. Етика Е. Левінаса в цьому стосунку є засадничою для розуміння шляхів і методів вибудовування взаємодії педагогів та студентів (вчителів та учнів) в освітньому процесі. Перспективним напрямком подальших досліджень є аналіз феномену покликання як мотивації у навчальному процесі, а також теоретичні дослідження у сфері етики відповідальності, комунікації та міжособистісної взаємодії.

Ключові слова: етос, учительство, учнівство, відповідальність, покликання.

 

Список використаних джерел:

  1. Довбня, ВМ., 2018. ‘Нова українська школа : спроба філософсько-антропологічного осмислення’, Філософія освіти. Philosophy of Education, № 1 (22), С. 240-258.
  2. Гомілко, ОЄ., 2015. ‘Суспільство знань як виклик раціональності’, Філософія освіти. Philosophy of Education, № 1 (16), С. 26–38.
  3. Горбунова, ЛС., 2015. ‘Філософія трансформативної освіти для дорослих: університетські стратегії і практики : монографія’, Суми : Університетська книга, 710 с.
  4. Горбунова, ЛС., Зглінська, НЛ., Пролеєв, СВ., 2011. ‘Трансгуманітарність як чинник розвитку сучасної науки і освіти’, Філософія освіти. Philosophy of Education, №1–2 (10), С. 97–141.
  5. Кабінет Міністрів України, 2016. ‘Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року 2016’, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р. Доступно : <http//www.kmu.gov.ua> [Дата звернення 17 Травня 2019].
  6. Малахов, ВА., 2008. ‘Право бути собою’, К. : Дух і Літера, 336 с.
  7. Мулярчук, ЄІ., 2017. ‘Вчительство як покликання’, Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Серія 5, «Педагогічні науки: реалії та перспективи», Випуск 57, С. 106-115.
  8. Пирожков, СІ., Майборода, ОМ., Шайгородський, ЮЖ., ред., 2016. ‘Цивілізаційний вибір України : парадигма осмислення і стратегія дії’, ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, К. : НАН України, 284 с.
  9. Кабінет Міністрів України, 2017. ‘Про затвердження плану заходів на 2017–2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” 2017’, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 903-р. Доступно : <https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-na-20172029-roki-iz-zaprovadzhennya-koncepciyi-realizaciyi-derzhavnoyi-politiki-u-sferi-reformuvannya-zagalnoyi-serednoyi-osviti-nova-ukrayinska-shkola> [Дата звернення 19 Травня 2019].
  10. Хамітов, НВ., 2017. ‘Філософська антропологія : актуальні проблеми. Від теоретичного до практичного повороту’, К. : КНТ, 394 с.
  11. Joldersma, C., 2014. ‘A Levinasian Ethics for Education’s Commonplaces : Between Calling and Inspiration’, N.Y. : Palgrave MacMillan, 126 p.