Філософські стратегії української освіти як інструменту збереження та розвитку наукового капіталу

автор:

Якимчук Оксана Іванівна (https://orcid.org/0000-0002-9729-8389)

 Актуальність теми дослідження полягає у потребі філософського обґрунтування освітніх стратегій, які сприяли би збереженню та розвитку наукового капіталу України в умовах викликів збройної агресії та повоєнного відновлення.

Постановка проблеми. Термін “науковий капітал” залишається мало вживаним у вітчизняному соціогуманітарному дискурсі, а його евристичний потенціал є недостатньо розкритим. Отже, філософська рефлексія освітніх стратегій збереження та розвитку наукового капіталу має також здійснюватися за умови попереднього аналізу сутності концепту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для дослідження плідними виявились дослідження теоретиків наукового капіталу (Л. Арчер, Б. Вонг, Дж. Девітт та ін.). Важливими, в умовах поточної соціокультурної ситуації, стали дослідження потенціалу громадянської освіти та науки для розвитку дослідницьких навичок молоді (А. Боузер, С. Хекер, М. Хеклі та ін.). У роботі були використанні підходи вітчизняних авторів (О. Костриця, С. Лазуркевич, О. Попович), які розглядають проблему розвитку наукового капіталу саме із фокусом на виклики збройної агресії, проблему його збереження та розвитку у повоєнний час, а також вітчизняних теоретиків в галузі STEM-освіти (О. Борзик, О. Ємець та ін.).

Постановка завдання: здійснити концептуальну розробку поняття “науковий капітал” для його подальшого евристичного використання в українському філософсько-освітньому дискурсі, та здійснити аналіз філософських стратегій української освіти як інструменту збереження та розвитку наукового капіталу.

Виклад основного матеріалу. У статті послідовно розглядаються питання дослідження концептуального змісту поняття “науковий капітал” у сучасному соціогуманітарному дискурсах, та аналізу освіти як чинника його збереження та розвитку. Вдалося розглянути його як складову філософсько-освітніх студій у прив’язці до теоретичного спадку П. Бурдьє, розкрити проблематику наукового капіталу як результату залучення суб’єктів освіти до дослідницької діяльності, продемонструвати потенціал громадянської науки (освіти), дослідити виклики збереження та розвитку наукового капіталу саме в умовах соціокультурних потрясінь сучасної України.

Висновки. Розвиток наукового капіталу має постати центром освітніх реформ із відповідним розвитком культурного та соціального капіталу, формуванням у освіті специфічних поведінкових патернів та освітніх практик. Це також потребує створення цілісної екосистеми залучення до науки у навчальних закладах, підтримки практик громадянської науки, а STEM (STEAM, STREAM тощо)-освіту варто розглядати як ефективну стратегією розвитку наукового капіталу, що фокусується на розвитку у молоді вмінь та навичок, необхідних для майбутньої дослідницької (наукомісткої) професії.

Ключові слова: філософія освіти, українська освіта, модернізація освіти, науковий капітал, соціокультурні виклики.

 Список використаних джерел:

  1. Борзик, О, Москалюк, О, Ємець, З, Височан, Л, & Ящук, О ‘STEM як інноваційна стратегія інтегрованої освіти: світовий досвід та перспективи розвитку’, Вісник науки та освіти, №7, c. 383-396. Доступно : <https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-1(7)-383-396> [26 Жовтень 2025].
  2. Лазуркевич, С 2025. Через війну 1,4 млн школярів виїхали з України: з якими проблемами вони стикаються. Доступно: <https://zaxid.net/cherez_viynu_14_mln_grn_shkolyariv_viyihali_z_ukrayini_z_yakimi_problemami_voni_stikayutsya_n1606989#>. [11 Листопад 2025].
  3. Попович, О & Костриця О ‘Щодо стратегії післявоєнного відновлення кадрового потенціалу науки України’, Вісник Національної академії наук України, № 9, c.37-41. Доступно: <https://doi.org/10.15407/visn2023.09.037> [5 Листопад 2025]
  4. Archer, L, Dawson, E, DeWitt, J, Seakins, A & Wong, B 2015. ‘“Science capital”: A conceptual, methodological, and empirical argument for extending bourdieusian notions of capital beyond the arts’, Journal of Research in Science Teaching, 52, p. 922-948. Available: <https://doi.org/10.1002/tea.21227>. [23 October 2025].
  5. Claussen, S & Osborne, J 2013. ‘Bourdieu’s notion of cultural capital and its implications for the science curriculum’, Science Education, 97, p. 58-79. Available from : <https://doi.org/10.1002/sce.21040>. [1 November 2025].
  6. DeWitt, J, Archer, L, & Mau, A 2016. ‘Dimensions of science capital: exploring its potential for understanding students’ science participation’, International Journal of Science Education, 38 (16), p. 2431–2449. Available from : <https://doi.org/10.1080/09500693.2016.1248520>. [22 October 2025].
  7. Hecker, S, Haklay, M, Bowser, A, Makuch, Z, Vogel, J & Bonn, A 2018. ‘Citizen Science: Innovation in Open Science, Society and Policy’. UCL Press, London. Available from: <https://doi.org/10.14324/111.9781787352339> [24 October 2025].
  8. King, H, Nomikou, E, Archer, L, & Regan, E 2015. ‘Teachers’ Understanding and Operationalisation of ‘Science Capital’, “International Journal of Science Education”, 37(18), p. 2987–3014. Available from : <https://doi.org/10.1080/09500693.2015.1119331>. [3 November 2025].

 P1