Оберіть свою мову

автор: Сагайдак І. В.


 Анотація.

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку економічних систем характеризується глобальними викликами, серед яких – економічна глобалізація, цифрова трансформація, зміни клімату, зростання нерівності та нестабільність фінансових ринків. У цих умовах економічна політика стає одним із ключових чинників забезпечення стабільного розвитку національних економік. Традиційні підходи до її формування вже не відповідають динаміці глобальних процесів, що зумовлює необхідність переосмислення її структури, функцій та напрямів. Особливої актуальності набуває інтеграція новітніх економічних, соціальних та екологічних парадигм у процес розробки економічної політики, а також пошук ефективних механізмів її адаптації до сучасних викликів.

Постановка проблеми. Незважаючи на значну кількість досліджень у сфері економічної політики, відсутнім залишається цілісний підхід до розуміння її структури в умовах глобалізаційних трансформацій та цифрової економіки. Існуючі наукові концепції фрагментарно розкривають різні аспекти економічної політики, проте не дають повної картини взаємозв’язку між її структурними елементами, суб’єктами, об’єктами та інструментами. Така ситуація утруднює розробку дієвих стратегій державного регулювання економіки та узгодження національних інтересів із глобальними тенденціями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання сутності, функцій та напрямів економічної політики розглядались у працях В. Лагутіна, С. Гончарова, С. Кушніра, О. Москаленка, Г. Лопушняка, В. Микитась та інших науковців. В їхніх роботах економічна політика визначається як система заходів державного впливу на економіку, напрям дій держави у сфері управління економічними процесами, сукупність завдань, принципів, стратегій та інструментів. У наукових працях також наголошується на багаторівневості економічної політики та необхідності її розгляду через призму методологічного плюралізму, що поєднує філософські, загальнонаукові та прикладні підходи. Однак у більшості досліджень переважає описовий характер аналізу без системного узагальнення нових тенденцій, зокрема цифровізації, екологізації та глобалізаційних ризиків.

Постановка завдання. Метою дослідження є комплексне теоретико-методологічне осмислення структури економічної політики в контексті сучасних економічних парадигм та вироблення практичних рекомендацій щодо її вдосконалення. Для досягнення цієї мети необхідно проаналізувати наукові підходи до визначення сутності й структури економічної політики, з’ясувати чинники її трансформації, розкрити роль суб’єктів та об’єктів у формуванні напрямів, а також дослідити вплив інноваційних, соціальних, екологічних і цифрових тенденцій на її зміст. Отримані результати дадуть змогу сформулювати пропозиції для підвищення ефективності економічної політики держави в умовах глобальних викликів та забезпечення національних інтересів.

Виклад основного матеріалу. У статті проаналізовано поняття “економічна політика” як складний феномен, розкрито структуру економічної політики в контексті сучасного економічного дискурсу. Виокремлено основні підрозділи економічної політики: структурно-галузевий, бюджетний, інвестиційний, грошово-кредитний, валютний, ціновий, антимонопольний та конкурентний, податковий, зовнішньоекономічний, екологічний. До вищеперерахованих складників економічної політики, також доцільно додати економічну політику у науково-технічній та інноваційній сферах, фінансову та промислову політику. Визначено низку провідних функцій інститутів економічної політики. Підкреслено, що основні підрозділи (напрями) економічної політики мають бути інтегровані в межах єдиної державної стратегії економічного розвитку країни, а їх реалізація повинна характеризуватись системністю, послідовністю, професіоналізмом. Проаналізовано промислову політику держави як різновид економічної політики, яка є рушійною силою різнопланових господарських відносин, оскільки для її реалізації мають бути задіяні значні обсяги інвестиційних, людських та інтелектуальних ресурсів.

Висновки. Поняття та структура економічної політики в сучасному економічному дискурсу трактуються на основі різноманітних теоретико-методологічних підходів. Варто зазначити, що економічна політика є стрижневим складником стратегічного розвитку держави, вона органічно пов’язана з іншими видами політичної діяльності – державотворчою, правовою, культурною, освітньою тощо. Структура економічної політики є органічним поєднанням суб’єктів, форм, рівнів та методів, які відображають вплив, перш за все держави, на соціально-економічні процеси.

Ключові слова: економічна політика, економічні парадигми, глобалізація, сталий розвиток, екологічна безпека, трансформація держави.


Список використаних джерел:

  1. Бердар, ММ & Євтушевська, ОВ 2021, ‘Напрями реалізації економічної політики держави’. Інвестиції: практика та досвід, № 2, c. 70-75.
  2. Бігарі, НВ & Кошова, СП 2021, ‘Основні напрями розвитку фінансово-економічної політики держави’, Інвестиції: практика та досвід, №7, c. 128-134.
  3. Борисова, І 2016, ‘Фінансова політика як важлива складова діяльності держави’, матеріали Міжнародної науково-практичної конференціїФормування механізму зміцнення конкурентних позицій національних економічних систем у глобальному, регіональному та локальному вимірах”, 22-24 вересня 2016 р. Тернопіль : Крок, c. 9-12.
  4. Видобора, ВВ 2022, ‘Генезис економічної політики прискореного зростання’, Науковий вісник Ужгородського національного університету, Випуск 43, c. 26-31.
  5. Гончаров, СМ & Кушнір, СМ 2009, Тлумачний словник економіста, Київ : Центр учбової літератури, 264 с.
  6. Даценко, ВК 2024, ‘Сутність та основні складові економічної політики’, Період трансформаційних процесів в світовій науці: задачі та виклики Матеріали конференцій МЦНД, 12 липня 2024 р., Хмельницький, Україна, с. 18-19. Доступно: <https://archives.mcnd.org.ua/index.php/conference-proceeding/article/view/85/85>. [2 Лютий 2025].
  7. Заклекта, О & Шиманська, О 2015, ‘Цілі, інструменти та обмеження економічної політики: теоретичні засади та сучасні реалії’, Вісник ТНЕУ, №1, c. 24-32.
  8. Ковтун, ОА 2010, ‘Державна промислова політика як складова процесу модернізації реального сектора економіки’, Інвестиції: практика та досвід, № 6, c. 87-92.
  9. Коуз, Р 2002, Природа фірми: походження, еволюція і розвиток, за ред. О.Вільямсона, С.Вінтера ; пер. з англ. А. Куликова, Київ : А.С.К., 335 с.
  10. Лагутін, ВД 2006, ‘Економічна політика держави: сутність, етапи, механізми’, Економічна теорія, № 4, c. 16-26.
  11. Лагутін, В 2017, ‘Економічна політика держави та ефекти її реалізації’, Вісник Київського національного торговельно-економічного університету, № 4, c. 5–21.
  12. Лопушняк, ГС 2011, Державна соціальна політика як передумова економічного розвитку України. Монографія, Львів: ЛРІДУ НАДУ, 372 с.
  13. Майстро, СВ 2013, ‘Теоретико-методологічні засади реалізації державної економічної політики’, Теорія та практика державного управління, Вип. 2 (41), c. 1-7. Доступно : <http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/6351/1/02%20%281%29.pdf>. [2 Лютий 2025].
  14. Микитась, ВВ 2016, Особливості трансформації економічної політики держави в умовах глобалізації. Дисертація кандидата наук. Харків, Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна, 219 с.
  15. Москаленко, О 2012, ‘Економічна політика держави як інструмент реалізації стратегічних цілей економічного розвитку’, Вісник ТНЕУ, № 2, c. 46–56.
  16. Пацурія, НБ 2020,Економічна політика держави: правовий аналіз сучасного стану’, Координата. Платформа стратегічної та законотворчої аналітики. Доступно: <https://coordynata.com.ua/ekonomicna-politika-derzavi-pravovij-analiz-sucasnogo-stanu>. [2 Лютий 2025].
  17. Туріянська, ММ, Фінагіна, ОВ & Гордон, МВ 2011, Цільова функція економічної політики держави. Монографія, Донецьк : Ноулідж, Донец. вид-ня,. 126 с.
  18. Філіпенко, А 2022, ‘Економічна стійкість у контексті інституційної логіки’, Економічна теорія, № 3, c. 45–56.
  19. Філіпенко, А 2013, ‘Методологічний дискурс міжнародної економічної політики’, Міжнародна економічна політика, № 1 (18), c. 5-20.
  20. Чечель, ОМ 2009, ‘Зміст і функції економічної політики держави’, Державне управління: удосконалення та розвиток, № 2. Доступно : <http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=28>. [2 Лютий 2025].
  21. Штань, МВ 2023, ‘Інституційні детермінанти економічної політики держави’, Економіка та суспільство, Вип. 57, c. 1-8. Доступно : <https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-57-90>.[2 Лютий 2025].

 P1