Панченко Леся Миколаївна, кандидат філософських наук, професор, Український державний університет імені Михайла Драгоманова (e-mail:
Радіонова Наталія Василівна, доктор філософських наук, професор, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, (e-mail:
Пустовіт Світлана Віталіївна, доктор філософських наук, професор, професор кафедри фундаментальних дисциплін та інформатики, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика (e-mail:
ЗДОРОВ’Я ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ ПАЦІЄНТА
Триняк Майя Вікторівна, доктор філософських наук, професор, професор кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (e-mail:
НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ЧИННИК АДАПТАЦІЇ В ІНТЕРКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
Корнієнко Світлана Григорівна, доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (е-mail:
МЕДІЙНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ, ЕТИЧНА ОПТИКА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ПРОЄКТУ “ЗЕМЛЯ БЕЗ КОРДОНІВ”
Горянський Сергій Вікторович, аспірант, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (е-mail:
ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ РОЗВИТКУ IT-ОСВІТИ В УКРАЇНІ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ АКТОРНО-МЕРЕЖЕВОЇ ТЕОРІЇ БРУНО ЛАТУРА
Чепєгін Ігор Вікторович, аспірант кафедри філософії, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (e-mail:
АНТРОПОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ЗАЛІЗНОЇ ЗАВІСИ (ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ)
Педченко Максим Юрійович, аспірант Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (e-mail:
Зінов'єва Катерина Федорівна, аспірантка, Харківський педагогічний уніерситет імені Г. С. Сковороди (е-mail:
ПСИХОЛОГІЗМ МОДЕРНІСТСЬКОЇ ПРОЗИ ЯК РЕАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
Коваленко Микола Вікторович, аспірант, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (е-mail:
ФІЛОСОФСЬКІ ПРАКТИКИ САМОПІЗНАННЯ У КОНТЕКСТІ ЗАХІДНОЇ І СХІДНОЇ СВІТОГЛЯДНИХ ТРАДИЦІЙ
Корж Ганна Вікторівна, кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії, Харківський педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (е-mail:
ФЕНОМЕН ДИТИНСТВА І ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНИХ КОРДОНІВ
Вашкевич Віктор Миколайович, доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціальної філософії, філософії освіти та освітної політики, Український державний університет імені Михайла Драгоманова (е-mail:
ANCIENT MYTHOLOGY AND CULTURE: PHILOSOPHICAL ANALYSIS
Притула Олександр Леонтійович, кандидат педагогічних наук, доцент, професор кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту Запорізького національного університету (е-mail:
ГРОМАДЯНСЬКЕ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК НАГАЛЬНА ПОТРЕБА СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Заїчко Владислава Валеріївна, аспірантка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (е-mail:
ІДЕНТИЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ВІЙНИ ТА ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ПОШУК
Манченко Оксана Вікторівна, асистентка кафедри хімії ліків та лікарської токсикології фармацевтичного факультету, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця (е-mail:
Бережна Світлана Вікторівна, доктор філософських наук, професор, проректор з наукової, інноваційної і міжнародної діяльності, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди (е-mail:
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ В ПРОФЕСІЙНІЙ ЕТИЦІ ВЧЕНОГО
Кийков Олексій Юрійович, кандидат філософських наук, директор дирекції «Дипсервіс», докторант Українського державного університету імені Михайла Драгоманова (е-mail:
автор: Кийков О. Ю.
Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження гібридного менеджменту полягає в необхідності розробки нових теоретичних підходів, які б враховували як потреби організацій в управлінні складними структурами, так і потреби працівників у більшій автономії та можливостях самореалізації. Відповідь на ці виклики вимагає нових досліджень, що виходять за межі класичних моделей та пропонують інтегровані підходи до управління.
Постановка проблеми. В сучасному світі менеджменту спостерігається швидка трансформація організаційних структур та підходів щодо управління персоналом. Традиційні моделі менеджменту, які раніше забезпечували стабільність та контроль, виявляються недостатньо гнучкими для адаптації до умов швидких змін на ринку, технологічних інновацій та нових соціальних викликів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджуючи дану проблематику ми спиралися на роботи: N. Carr, J. Ciulla, F. Laloux, B. Robertson, M. Pirson, G. Westerman та інших
Постановка завдання. Аналіз теоретичних основ гібридного менеджменту та його ключових підвидів, таких як: Agile-менеджмент, Lean-менеджмент, холакратія та цифровий менеджмент, що має на меті продемонструвати філософські засади управління, які можуть сприяти створенню більш збалансованих і продуктивних організаційних структур, одночасно забезпечуючи ефективність і розвиток людського капіталу.
Виклад основного матеріалу. У статті досліджуються філософські основи гібридного менеджменту як сучасної моделі управління, яка поєднує жорсткі та м’які підходи для забезпечення гнучкості та ефективності в організаціях. Автор аналізує взаємодію таких підходів, як Agile, Lean, холакратія та цифровий менеджмент, з метою демонстрації їхнього внеску в досягнення організаційних цілей і підвищення продуктивності. Окрема увага приділяється філософським і етичним викликам, що виникають у процесі управління, таким як баланс між контролем і свободою працівників, а також конфіденційність у цифровому середовищі. У статті обговорюються перспективи розвитку гібридного менеджменту в умовах впливу технологій, зміни корпоративної культури та глобалізації. Особлива увага приділяється ролі штучного інтелекту у процесах прийняття рішень та можливостям інтеграції інноваційних стратегій у традиційні управлінські структури. Автор робить висновок, що гібридний підхід є ключем до ефективного управління сучасними організаціями, де необхідно поєднувати стабільність із адаптивністю для успішного подолання глобальних викликів.
Висновки. Перспективи розвитку гібридного менеджменту пов’язані з подальшою еволюцією технологій, змінами в корпоративній культурі та розвитом можливостей штучного інтелекту. Філософське осмислення гібридного менеджменту в умовах розвитку техногенної цивілізації полягає у пошуку нових способів інтеграції локальних і глобальних цінностей, що дозволяє створювати більш гнучкі та відповідальні моделі управління.
Ключові слова: філософія управління, гібридний менеджмент, Agile, Lean, холакратія, цифровий менеджмент
Список використаних джерел:
автор: Бережна С. В.
Актуальність теми дослідження. Академічна доброчесність є ключовою складовою якості вищої освіти та важливим фактором формування академічної культури в сучасному інформаційному суспільстві. Питання дотримання принципів академічної доброчесності стає особливо актуальним у зв'язку з поширенням дистанційного навчання, зростанням обсягів академічної мобільності та інтеграції українських університетів у європейський освітній простір.
Постановка проблеми. Попри значні зусилля, спрямовані на запровадження політики академічної доброчесності у наукових установах і закладах вищої освіти, рівень її дотримання залишається низьким. Це зумовлено недостатньою обізнаністю здобувачів вищої освіти та науково – педагогічних працівників про наслідки академічної недоброчесності, а також відсутністю ефективних механізмів контролю та підтримки професійної етики.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти академічної доброчесності досліджувалися вітчизняними та зарубіжними вченими, які зосереджували увагу на проблемах дотримання академічних норм, впровадженні принципів доброчесності у навчальний процес, а також аналізі чинників, що сприяють або перешкоджають забезпеченню академічної доброчесності. Проте залишаються невивченими питання ефективних практик та інструментів підтримки доброчесної поведінки в сучасних умовах цифровізації освіти.
Постановка завдань. Метою даного дослідження є визначення основних проблем дотримання академічної доброчесності у вищій освіті України.
Виклад основного матеріалу. У дослідженні аналізуються чинники, що впливають на дотримання академічної доброчесності серед студентів та викладачів українських університетів. Окремо розглядаються питання впливу дистанційного навчання на дотримання академічних норм та аналізуються методи зменшення випадків академічної недоброчесності.
Висновки. Підтримка академічної доброчесності вимагає системного підходу, який включає підвищення обізнаності учасників освітнього процесу, розробку чітких політик та інструментів контролю, а також впровадження ефективних заходів попередження порушень. Необхідно активізувати міжуніверситетську співпрацю та переймати найкращі практики задля створення сприятливого середовища для дотримання академічних стандартів.
Ключові слова: академічна доброчесність, вчений, професійна етика, мораль
Список використаних джерел:
автор: Манченко О. В.
Актуальність теми дослідження. Євроінтеграційні устремління України зумовлюють формування її державної політики у відповідності тенденціям й пріоритетам розвитку цифрової охорони здоров'я Європейського Союзу. Це обумовлює доцільність вивчення й імплементації європейського досвіду цифровізації вищої фармацевтичної освіти в Україні з урахуванням нормативно-правових й прикладних набутків.
Постановка проблеми. Глобальні тенденції розвитку фармацевтичного ринку, пошук підходів до інтеграції вітчизняної фармацевтичної сфери у світову, зокрема європейську, потребують з одного боку врахування викликів, пов’язаних з складним перебігом соціокультурної ситуації в Україні, з іншого – мають бути зорієнтовані на запити держави й суспільства щодо перспектив розвитку ринку фармацевтичних послуг, їх відповідність кращим стандартам фармації. Найбільш стрімкого характеру останніми роками набула цифровізація фармацевтичної сфери, упровадження електронної системи охорони здоров’я у країнах Європи. З огляду на це доцільним є аналіз правових й прикладних аспектів імплементації європейського досвіду у галузі цифровізації вищої фармацевтичної освіти України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні і практичні аспекти запровадження цифрових технологій у вищу фармацевтичну освіту досліджували Н. Альохіна, Н. Горчакова, А. Дорошенко, Г. Зайченко, Л. Кайдалова, С. Мосенцева, Н. Савченко, О. Чхало та інші. Проте, в інформаційному обігу бракує праць, які присвячено аналізу узгодженості нормативно-правових й прикладних засад імплементації європейського досвіду у галузі цифровізації вищої фармацевтичної освіти в Україні. Метою дослідження є аналіз нормативно-правових і прикладних засад цифровізації вищої фармацевтичної освіти в Україні в аспекті імплементації європейського досвіду.
Постановка завдань. Завданнями визначено: виявити й проаналізувати приклади узгодженості нормативно-правових й підзаконних актів України з питань цифровізації галузі охорони здоров'я з європейськими документами; обґрунтувати доцільність імплементації європейського досвіду у практиці розроблення й реалізації правових документів з питань цифровізації вищої фармацевтичної освіти, формування цифрових компетентностей практикуючих й майбутніх фахівців фармацевтичної галузі.
Виклад основного матеріалу. Цифровий напрям розвитку системи охорони здоров'я в Україні підтримується державою та суспільством, про що свідчить ухвалення низки важливих нормативно-правових актів, зокрема Закону України “Про лікарські засоби”, Стратегії розвитку медичної освіти в Україні, розпоряджень Кабінету Міністрів України, серед яких “Про схвалення Концепції розвитку цифрових компетентностей та затвердження плану заходів з її реалізації”, “Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров’я”. Прикладом вдалого запровадження цифрових інструментів в систему охорони здоров'я є eHealth, яка натепер охоплює низку ІТ-систем, реєстрів, диджитал-сервісів та цифрових продуктів, найвідомішою з яких є електронна система охорони здоров'я (ЕСОЗ) – ключова інформаційно-комунікаційна система, що містить медичні дані про здоров'я 35 мільйонів українців, об’єднує більшість медичних закладів й аптек в країні в єдиний цифровий медичний простір. Громадяни України завдяки ЕСОЗ послуговуються такими цифровими сервісами як електронні рецепти, електронні направлення, електронні медичні висновки тощо. Реалізація державної політики з цифровізації вищої фармацевтичної освіти в сучасній Україні базована на розвитку цифрових технологій й охоплює всі спеціальності. Це зумовлює необхідність подолання наявних обмежень в розвитку цифрової трансформації у вищій фармацевтичній освіті, формування у майбутніх магістрів фармації цифрових компетентностей ще на етапі набуття майбутньої професії. Так, використання цифрових технологій в освітньому процесі має підвищувати якість самостійної роботи студентів, стимулювати розвиток дослідницької діяльності і викладачів і здобувачів освіти, створювати нову дидактичну та методичну базу діяльності закладів, що відповідала б вимогам процесу цифровізації, сприяти інтенсифікації освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні.
Висновки. Державна політика України з питань цифровізації вищої фармацевтичної освіти цілком згоджується з пріоритетами Європейського Союзу у цій галузі, а також ураховує досвід розроблення й реалізації європейських стандартів та нормативних документів. Нормативно-правові акти України у галузі цифровізації вищої фармацевтичної освіти розробляються й реалізуються на практиці з тим, покращити рівень цифрових компетентностей практикуючих фахівців галузі й майбутніх магістрів фармації, допомогти у створенні державної політики та плануванні освітніх ініціатив, спрямованих на підвищення рівня цифрової грамотності та практичного використання засобів і сервісів цифрових технологій в освітньому процесі закладів вищої медичної/фармацевтичної освіти.
Ключові слова: цифрова трансформація галузі охорони здоров'я, цифровізація вищої фармацевтичної освіти, цифрові компетентності майбутніх магістрів фармації
Список використаних джерел: