Abstract
Urgency of the research. In recent decades, some scientific papers on the issue of religious identity have appeared in Ukraine, but most domestic scholars who study this issue – V. Kalach, I. Papayani, L. Filipovich, and others – focused primarily on modern aspects of this issue and little highlighting the historical aspects of this issue.
Target setting. Right-Bank Ukraine under the Russian Empire was a polyethnic and multi-confessional region, and although the religious history of each group in the region has been studied by several scholars, the religious and confessional identity of its inhabitants from the late 18th to early 20th centuries is still studied too little.
Actual scientific researches and issues analysis. Such scholars as O. Buravsky, I. Oprya, B. Skinner, and others in their scientific works touched the question of the identity of Right-Bank Ukrainian religious groups in the late XVIII – early XX centuries this issue still remains non-researched comprehensively.
The research objective . Analyze the nature and development of the confessional identity of the inhabitants of the Right Bank in the late eighteenth – early twentieth century, identify different types of religiosity of the inhabitants of the region and the factors that influenced different religious identities and determined attitudes toward each other.
The statement of basic materials. The society of the Right Bank during the studied period as a whole kept agro-literate character – landowners and clergy of the region were separated from peasants by an educational barrier. The luck of education and dogmatic ignorance of the peasantry of the three rites in the region gave rise to some common cults for Western and Eastern Christian traditions. Educated residents of the region's Christian denominations had different attitudes toward each other, but were equally negative about Jews. Protestants in the region had a non-ritual non-traditional religiosity.
Conclusions. The religious identity of the region's inhabitants during the study period had several levels: on the one hand, educated clergy and landowners were aware of dogmatic differences between denominations, and on the other hand, most peasants had blurred and non-conflict religious identity. Jews, Karaites, and Muslims were separate ethnoreligious groups that had an impenetrable identity to other religions in the region. Protestants in the region were perceived by most residents as an strange phenomenon. A promising direction is the further study of the religious identity of the inhabitants of the region with the involvement of previously unknown sources.
Keywords
References
Beauvois, D 1997. ‘Religie a narody w walce rosyjsko-polskiej na Ukrainie prawobżeżnej w latach 1863-1914, Przegląd Historyczny, №88, s. 73–94.
Bobrowski, T 1900. Pamiętniki Tadeusza Bobrowskiego, t. 1, Lwów: Nakładem Funduszu testamentowego, 417 s.
Dubiecki, M 1914. Na kresach i za kresami, Kijów: Nakładem księgarni Leona Idzikowskiego, 236 s.
Jełowicki, A 1839. Moje wspomnienia, Paryż: Wydanie Alekdandra Jełowickiego i spółki, s.
Kraszewski, I 1840. Wspomnienia z Wołynia, Polesia i Litwy, t. 1. Wilno: Nakł. i Druk. J. Glücksberga, 203 s.
Lipkowski, L 1913. Moje wspomnienia 1849–1912, Kraków: nakładem autora, 324 s.
Skinner, B 2014–2015. ‘Валентина Лось. Уніатська Церква на Правобережній Україні наприкінці XVIII – першій половині ХІХ ст.: організаційна структура та культурно-релігійний аспект (Київ: Друкарня Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 2013. 300 с.) : рецензія’, Київська Академія, Вип. 12, c. 195–203.
Агад Га-ам в селі Гопчиця. Село Гопчиця і панський будинок. Доступно:<http://hopchytsya.com.ua/ahad-ha-am-hopchytsya-1/>. [24 Травень 2021].
Баляс, І 2012. ‘Міжконфесійне протистояння православного, уніатського та католицького духовенства волинської губернії на основі “Волынских епархіальних відомостей”’, Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія ІV: Історичні науки, с. 78–87.
Буравський, О 2004. Поляки Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., Житомир: Видавництво ЖДУ, 168 c.
Буравський, О 2011. ‘Римо-Католицька Церква в контексті міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці ХVIII – початку ХІХ ст.’, ”Гілея: науковий вісник”: Збірник наукових праць, Вип. 47 (5), с. 5–11.
Бучковський, О 2020. Сторінки історії: ікона Матері Божої Тиврівської. Доступно: <https://kmc.media/2020/08/22/storinky-istoriyi-ikona-materi-bozhoyi-tyvrivskoyi.html>. [24 Травень 2021].
В преддверии нового года, 1908. Киевские епархиальные ведомости, № 1, с. 10–13.
Геллнер, Е 2003. Нації та націоналізм; Націоналізм, пер. з англ. Г Касьянов, Київ: Таксон, 300 с.
Голій, РВ 2013. ‘“Відомості про відступників” як історичне джерело конфесійних конверсій у 30-ті роки ХІХ ст. (на прикладі Волинської губернії)’, Науковий вісник Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, № 21, с. 127–133.
Духовное просвещение на Волыни в первые годы по возсоединении, 1913. Волынские епархиальные ведомости, № 1–2, с. 12–13.
Єсюнін, С 2018. Сторінки історії православної церкви у місті Хмельницькому: храм Різдва Богородиці, Доступно: <https://khm.gov.ua/uk/content/storinky-istoriyi-pravoslavnoyi-cerkvy-u-misti-hmelnyckomu-hram-rizdva-bogorodyci>. [24 Травень 2021]. 18. Из обозрения духовных журналов, 1912. Волынские епархиальные ведомости, № 1, с. 15–16.
Историко-статистическое описание местечка Сатанова Проскуровского уезда Подольской губернии и находящегося близ него Свято-Троицкого Заштатного Монастыря, составлено из сведений, доставленных Священником М. Орловским, 1862. Подольские епархиальные ведомости, №2, часть неофициальная, с. 47–56.
Калач, В 2018. ‘Форми та рівні релігійної ідентичності: теоретико-методологічний аналіз’, Українська полоністика, Випуск 15, с. 31–40.
Лось, ВЕ 2013. Уніатська Церква на Правобережній Україні наприкінці XVIII – першій половині XIX ст.: організаційна структура та культурно–релігійний аспект, Київ: НБУВ, 300 с.
Мищак, ІМ 2012. ‘Удосконалення конституційного законодавства України у сфері свободи совісті та віросповідання відповідно до міжнародно-правових норм та стандартів’, Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, № 4, с. 37–40.
Моцпан, Р (n.d.). Чудотворна ікона Божої Матері “Барська”, Доступно: <https://blagobar.church.ua/svyatini/?fbclid=IwAR2AV1xLcYre5BU7-WPVTtcSeSxK--kJCM2FHNjtFPa-IrgUx6VI69e_fik>. [24 Травень 2021]. 24. Надтока, ГМ 1998. ‘Міжконфесійні відносини в Україні на початку XX ст.’, Український історичний журнал, № 5, с. 86–99.
Нынешний состав Подольской епархии, 1862. Подольские епархиальные ведомости, № 1, часть вторая неофициальная, с. 9–10.
О гаданиях у Малоросиян 24 и 30 ноября во дни св. Великомученицы Екатерины и св. ап. Андрея Первозваного, 1846. Киевские губернские ведомости, № 8, с. 64–67.
Опря, ІА 2017. ‘У пошуках власної ідентичності: пізньопротестантські конфесії Правобережної України у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.’, Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки, Том 27, с. 419–425. 28. Павлюк, ГВ 2011. ‘Особливості внутрішньоцерковного життя баптистських громад Волинської губернії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.’, Наукові записки Національного університету “Острозька академія”, Сер.: Історичне релігієзнавство, Вип. 4, с. 145–158.
Пастырское совещание, 1906. Православная Подолия, № 1, с. 32–53.
Поліщук, ЮМ 2012. Національні меншини Правобережжя України у контексті етнічної політики Російської імперії (кінець XVIII – початок XX ст.), Київ: ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України, 432 с.
Потверждение Духовенству о точном соблюдении правил, относительно приготовления иноверцев-нехристиан к принятию христианской веры, 1865. Подольские епархиальные ведомости, №1, часть первая официальная, с. 25.
Продажа церковных книг при Подольской Духовной консистории, 1862. Подольские епархиальные ведомости, №1, часть неофициальная, с. 7–9.
Пушкар, Н (n.d.). Тадеуш Чацький з русофільських позицій І. Г. Кулжинського в його спогадах про Волинь, Доступно: <http://volodymyrmuseum.com/naukovi-statti/206-tadeush-chatskyy-z-rusofilskykh-pozytsiy-i-h-kulzhynskoho-v-yoho-spohadakh-pro-volyn.>. [24 Травень 2021].
Сміт, Е 1994. Національна ідентичність, пер. з англ. П. Таращука, Київ: Основи, 223 с.
Стоколос, НГ & Шеретюк, РМ 2012. Драма Церкви, Рівне: ПП ДМ, 347 с.
Филипович, Л 2018. ‘“Православний атеїст” як специфічна форма релігійної ідентичності в сучасній Україні’, Історія релігій в Україні, Науковий щорічник, Вип. 28. Частина ІІ, с. 531–544.
Хіхлач, Б (n.d.). З історії греко-католицької церкви на Поділлі (XVII–XIX ст.), Доступно:<https://dekanat.at.ua/publ/b_khikhlach_quot_z_istoriji_greko_katolickoji_cerkvi_na_podilli_xvii_xix_st_quot/1-1-0-1>. [24 Травень 2021].
Шеретюк, РМ 2014. ‘“Змагання за душі” як один із засобів зміцнення позицій російської православної церкви на Правобережній Україні (середина – друга половина ХІХ ст.)’, Наукові записки Національного університету “Острозька академія”, Серія: Історичне релігієзнавство, Вип. 11, с. 169–180.
Шеретюк, РМ 2014. ‘Заходи урядових і церковних структур щодо нейтралізації реакції населення Правобережжя на його “возз’єднання” з російською православною церквою 1839 р.’, Наукові записки Національного університету “Острозька академія”, Серія: Історичне релігієзнавство, Вип. 9, с. 185–198.
Школы при сельских церквях Киевской епархии, 1861. Киевские епархиальные ведомости, № 4, часть вторая неофициальная, с. 108–121
