Мовно-філософська картина світу через призму художньої літератури

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення значимості художнього слова на формування уявлення та усвідомлення людиною цінностей, смислів та моральних орієнтирів. Художня література – не є лише відображенням дійсності, способом естетичного задоволення, чинником культуротворення, –це є своєрідна модель світу, у якій мовно описані образи, символи, сюжетні конфлікти та характери персонажів репрезентують глибинні уявлення про людину, суспільство, добро, зло, любов, справедливість, гідність і свободу.

Постановка проблеми. Яким чином художня література репрезентує мовно філософську картину світу, тобто як за допомогою художніх образів відбувається осмислення або деформація базових категоріальних понять та формування ціннісного виміру особистості. З одного боку, художній твір уможливлює розкриття глибинного сенсу людських цінностей, показуючи їх не абстрактно, а в конкретних життєвих обставинах, а з іншого боку, література може романтизувати суперечливі або деструктивні форми поведінки, створюючи у читача хибне уявлення про кохання, щастя, свободу, гордість, справедливість чи відповідальність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема взаємозв’язку мови, уяви, мислення, свідомості та світогляду має тривалу традицію осмислення у філософії, мовознавстві та літературознавстві. Її теоретичні засади пов’язані з ідеями В. фон Гумбольдта про мову як діяльність духу, що формує спосіб бачення світу, Л. Вітгенштайна – про межі мови як межі світу суб’єкта, Е. Кассірера – про людину як символічну істоту. Герменевтичний аспект проблеми розкрито у працях Г.-Г. Гадамера, М. Гайдеґґер, П. Рікера, які акцентували історичність розуміння, відкритість текстового смислу та діалогічну природу художнього слова. Філософські категорії краси, справедливості, рівності, відповідальності, любові, щастя тощо розглядалися у працях починаючи з Платона та Арістотеля, продовжувались І. Кантом, Дж. Ролзом, та досліджуються сучасними мислителями Т. Айраксиненом, М. Нуссбауном, С. Криловою, М. Поповичем, Л. Свендсеном тощо. Попри значний науковий доробок, подальшого осмислення потребує проблема допустимої підміни філософських понять у художній літературі, коли естетично привабливий образ може формувати не завжди коректне уявлення про любов, свободу, гідність, щастя та інші категоріальні поняття.

Постановка завдання. Дослідити особливості репрезентації мовно-філософської картини світу в художній літературі крізь призму категоріальних понять. Виявити можливі форми підміни понять у художній літературі та їхній вплив на формування картини світу через уяву та усвідомлення. Обґрунтувати значення художньої літератури як простору філософської рефлексії, моральної інтерпретації та критичного осмислення людських цінностей.

Виклад основного матеріалу. У статті досліджено мовно-філософську картину світу, репрезентовану в художній літературі через категоріальні поняття кохання, щастя, дружби, довіри, справедливості, гідності, свободи тощо. Обґрунтовано, що художні твори не лише відображають певну систему цінностей, а й активно формують уяву та модуси її розуміння. У цьому контексті художня література постає як простір символічного моделювання людської поведінки, емоційних станів, досвіду, де філософські категорії набувають емоційно-образного, мовного та сюжетно-рольового втілення. Особливу увагу приділено проблемі можливої підміни понять у художньому дискурсі та формуванню хибного уявлення про відповідні категоріальні поняття.

Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що художня література є особливим простором репрезентації мовно-філософської картини світу, яка відображає систему цінностей певної культури та активно формує способи розуміння базових категоріальних понять Художня література є важливим ресурсом гуманітарного мислення, морального самопізнання й філософської освіти. Її значення полягає не лише в естетичному впливі, а й у здатності відкривати багатогранність людського буття, виявляти межі понять, розрізняти справжні й хибні смисли, формувати відповідальне ставлення до слова, цінності та іншої людини.