Сильний штучний інтелект: необхідність і можливість олюднення (підхід метаантропології)

Актуальність теми дослідження. В ситуації війни проблема розвитку штучного інтелекту стає вкрай актуальною. Дрони, керовані штучним інтелектом і контрольовані людиною, створюють “ вбивчі зони”, штучний інтелект використовується і для маніпуляцій свідомістю, що розлюднює людське в людині. В умовах мирного життя є проблема зловживання чат-ботами, зокрема в освіті й науці. Тому важливим є дослідження перспективи появи сильного штучного інтелекту, який в майбутньому може зрівнятися або перевершити людський. Надзвичайно актуальним питанням стає проблема олюднення сильного штучного інтелекту, що не дасть йому зашкодити людині або й знищити людство.

Постановка проблеми. Що таке сильний штучний інтелект? Коли ми говоримо про нього, то здебільшого розуміємо когнітивні здібності, які дорівнюють або перевершують людські. Це ті когнітивні здібності, які означають постановку проблеми та самостійне її вирішення –наявність концептуалізуючого інтелекту. Однак що означають подібні здібності, що їх супроводжує і що живить, тобто є їхньою основою?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Х.Новотни зазначає, що завдяки розвитку штучного інтелекту наука все більше стає міждисциплінарною й мережевою, що змінює буття людини на особистісному й соціальному рівнях. Л.Флориді пропонує розводити поняття “агентність” та “інтелект”; на думку дослідника, носія штучного інтелекту слід розуміти як нову форму агентності, а не інтелекту. Він вважає, що штучний інтелект є актуальним в прагматичному, а не в когнітивному сенсі, тобто виступає лише інструментом. М. Боден зазначає, що носії штучного інтелекту можуть бути креативними, але не інтелектуальними.

Постановка завдання. Завданням даної статті є винайдення критеріїв олюднення суб’єкту як природного, так і штучного інтелекту.

Виклад основного матеріалу. Досліджується сильний штучний інтелект, який має когнітивні здібності, які дорівнюють людським або перевершують їх. Визначено, що це ті когнітивні здібності, які означають постановку проблеми та самостійне її вирішення – наявність концептуалізуючого інтелекту. Розумові здібності людини, які хочемо отримати у суб’єкта з сильним штучним інтелектом, що супроводжуються деякими людськими якостями, без яких ці здібності неможливі. Інакше кажучи, задля досягнення реальності сильного штучного інтелекту потрібна як індивідуалізація когнітивності, так і персоналізація всього буття суб’єкта зі штучним інтелектом чи, інакше, штучного суб’єкта з інтелектом. Авторами пропонуються основні принципи олюднення 1) екзистенціальні переживання, 2) взаємодія свідомості та позасвідомого, 3) творчість і співтворчість. Усе це можна назвати базовими ознаками людського, а у вищих проявах –людяності. Визначається поняття людяністі як здатності трансцендувати за межі наявного в бутті людини, здатність до вільного розгортання всіх потенцій, причому не тільки без шкоди для Іншого, але і за сприяння Іншому в його розвитку.

Висновки. Говорячи про олюднення суб’єкта з сильним штучним інтелектом з позицій метаантропології, ми проходимо між крайнощами нелюдяності та людиноподібності. З одного боку, ми не прагнемо створити холодний “машинний розум”, який буде завжди чиїмось інструментом, і вже тому не буде сильним, а з іншого, ми не прагнемо просто скопіювати тілесний і психічний образ людини, замикаючи суб’єкта зі штучним інтелектом в екзистенціальному просторі повсякденності, до якої ми штучно приєднуємо граничність як прагнення влади чи пізнання і творчості. Суб’єкт з сильним штучним інтелектом має формуватися природньо. Ця природність за умов взаємодії з людиною може бути лише олюдненням.