Анотація
Актуальність теми дослідження. Останнє століття позначене процесами глобалізації, всеохопної інтеграції різноманітних систем людської діяльності, формуванням єдиних просторів – інформаційного, комунікаційного, економічного та ін. В умовах цивілізаційних викликів людство набуває ознак глобального морального суб’єкта. Глобальна біоетика як система моральних цінностей та принципів, як науковий міждисциплінарний напрямок, який поєднує природничі та гуманітарні науки і прагне до розв’язання глобальних проблем людства, виступає найважливішим елементом світогляду сучасного лікаря і, відповідно, необхідною складовою сьогоденного освітнього середовища. Обраний Україною європейській вектор трансформації системи вищої освіти вимагає розробки нових ціннісно-етичних вимірів, світоглядно-філософських та епістемологічних засад сучасного університету, однією з яких є біоетичний світогляд.
Постановка проблеми. У 70-их роках 20-го століття на межі природничих та гуманітарних наук починає формуватися новий міждисциплінарний напрям знань – глобальна біоетика, спрямований на розгляд та вирішення складних етичних дилем збереження здоров’я і благополуччя людини, людства та довкілля насамперед в умовах інтенсивного застосування біомедичних технологій. З появою глобальних для існування людської цивілізації викликів виникає потреба у підвищенні ролі біоетичної освіти, розвитку глобальних вимірів медичної освіти. Сучасна модель біоетики як наукового напряму та академічної дисципліни не може обмежуватися розглядом суто медичної проблематики та спиратися виключно на цінності автономії та свободи вибору споживача медичних послуг без урахування глобальних етичних проблем людства. Глобальна біоетика постає як новий моральний дискурс, який артикулює цінності солідарності, справедливості, вразливості, захист біорізноманіття в умовах глобальних викликів для сучасної цивілізації.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні засади глобальної біоетики розглянуто в доробках таких науковців: С. В. Пустовіт, М. М. Кисельов, Т. В. Гардашук, Т. В. Мішаткіна, Т. М. Цирдя, В. Р. Поттер, Т. Бочамп і Дж. Чілдрес, Х. тен Хаффе, М. Галле-Нікодімов, Д. С. Занелла, А. Сганзерлiа та Л. Пессіні. Освітні аспекти глобальної біоетики, особливості сучасного освітнього середовища та виклики до нього висвітлені у дослідженнях: В. П. Андрущенка, А. В. Горпенко, О. П. Кивлюк, С. В. Пустовіт, Т. В. Мішаткіної, О. Й. Кубарь, Т. П. Артімонова, Н. Д. Ковальчук, Л. А. Овсянкіної, Н. Іваненко і Х. тен Хаффе. Обґрунтуванню ролі глобальної біоетики, як необхідної світоглядної, аксіологічної та епістемологічної складової медичної освіти, присвячені праці С. Бенатара, Х. тен Хаффе, Б. Гордіджина, Є. Д. Пелегріно і T. K. МакЕліні, К. Двайєра, Л. Грюєна і В. Руддика, А. Лангло, А. Маюмдара, П. Мішри і Р. Каура, А. Моралес-Гонсалеса та ін.
Постановка завдання. Дослідити освітні аспекти глобальної біоетики (від традиційної етики Гiппократа до глобальної біоетики В. Р. Поттера) - наукового напряму та академічної дисципліни як необхідної світоглядної, аксіологічної та епістемологічної засади функціонування системи сучасної медичної освіти.
Виклад основного матеріалу дослідження. Розглянуто освітні та соціокультурні аспекти глобальної біоетики як світоглядного та наукового феномену. Проведений порівняльний аналіз двох моделей біоетики: біомедичної етики Т. Бочампа і Дж. Чілдреса та глобальної біоетики В. Р. Поттера з точки зору цілей та завдань системи сучасної медичної освіти.
Ви сновки. Проаналізований еволюційний розвиток медичної етики як академічної дисципліни та практики від етики Гіппократа до глобальної біоетики В.Р. Поттера. Зроблений висновок, що сучасна модель біоетики не може обмежуватися принципами біомедичної етики, розглядом суто медичної проблематики та спиратися виключно на цінності автономії і свободи вибору особистості як споживача медичних послуг без урахування глобальних біоетичних проблем людства. Глобальна біоетика як етика шанобливого ставлення до автономії, гідності та життя усіх живих істот, як науковий міждисциплінарний напрямок, який поєднує природничі та гуманітарні науки і прагне до розв’язання глобальних проблем людства, постає найважливішим елементом світогляду сучасного лікаря і, відповідно, необхідною складовою сучасного освітнього середовища. Показано, що глобальний вимір біоетичної освіти зумовлений розвитком всесвітньої академічної мобільності, міжнародною міграцією медичних працівників, оздоровчим туризмом, глобалізацією клінічних досліджень та біомедичних технологій, розширенням самого проблемного поля біоетики.