Освітній дискурс
Повернутися до архіву

Сучасні наративи явища позаакадемічної освіти

Г. В. Жукова

22 лютого 2019 р.№ 1–2

Анотація

Актуальність теми дослідження. Сьогоднішня академічна освіта є пріоритетом не тільки із-за досконалих зразків навчання, але й формування нових знань, створення уявлень про світ, ідеальне в освіті. Інноваційна трансформація систем професійної та післядипломної освіти, інтенсивний розвиток галузевого навчання на підприємствах і організаціях, а також системи додаткової освіти актуалізували пошук нових форм підготовки професійних працівників, однією з яких є позаакадемічна освіта. Позаакадемічна освіта - це можливість з’ясувати траєкторії професійної інтеграції людини в суспільство, розвиток окремих шляхів відповідно її розуміння.

Постановка проблеми. Чи існують нові можливості отримання людиною освіти?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальновизнаною необхідністю європейської освіти є відкритість процесу отримання знань, знаходження сенсу освіти протягом життя, що у Європейському Союзі розглядається як один з головних елементів соціальної моделі людини. Міжнародна комісія ЮНЕСКО по освіті сформулювала такі напрями освіти ХХІ століття: вміти пізнавати і вчитися у будь-якому віці; вміти працювати та творити; навчитися жити разом; вміти жити, вміти творити. Ступінь розробки теми дослідження в наукових працях – Л. Сігаєва вважає метою освіти дорослих не тільки забезпечення оптимізацію професійної мобільності, але й надання людині можливості бути самою собою; Л. Корчагіна обґрунтовує навчання впродовж життя як створення всіх необхідних умов для отримання необхідної людині, суспільству і державі освіти; вчені Дж. Сємєйна, Р. Велденб, Х. Хейкеб, С. Влейтенб та Х. Бошусенз наголошують на тому, що навчання впродовж життя є поєднанням людиною вроджених здібностей та знань.

Постановка завдання. Актуальним і дискусійним є питання про залежність успішної кар’єри від академічної освіти, тобто неврахування інновацій, філософсько-культурного ідеалу, що містить природну тенденцію розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основним завданням академічної освіти є підготовка фахівців, створення і розвиток відповідного професійного напряму науки, розвиток теорії і практики навчання. Відповідно, сучасні тенденції філософії та педагогіки, академічна освіта, як і раніше, залишаються актуальними і затребуваними, підтримуються як державними, так і недержавними установами. Але звичайне навчання може бути творчим, не відірваним від проблем реального життя, що розглядається як збереження традицій, тенденцій і змін, характерних для масової освіти. Прагнення відкинути досягнення і нові рішення, що відповідають вимогам сучасності, сприяють застою в освітній думці. Позаакадемічна освіта орієнтована на багатовимірне інтуїтивне відпрацювання професійних моделей, що вирішується через реалізацію, орієнтацію в цілісній дійсності і поступальне поєднання пізнання фаху і професійну діяльність.

Висновки. Найбільш актуальною характеристикою нинішньої ситуації в системі освіти є усвідомлення громадянами необхідності освіти протягом усього життя, з акцентом на професійний аспект. З огляду на широке коло проблем, що викладені, можна звернути увагу на те, що в позаакадемічній освіті зростає кількість студентів, підвищується популярність навчання без перерви у виробництві, відродження освіти дорослих, розвиток більш гнучких вимог та кваліфікації для початку роботи. Це необхідно враховувати при розробці процесуальних принципів освітньої орієнтації людини для засвоєння норм співіснування.

Ключові слова

освітнє середовищепозаакадемічна освітавибір професії

Список використаних джерел

Волковський, ВП., 2017. ‘Ідея суспільності: політична філософія в Україні ХІХ століття’, НАН України, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди, Київ : Академперіодика, 264 с.

Долгочуб, В., Петрова, Н., 2016. ‘Прояви локальності в позаакадемічній реконструкції української традиційної культури’, Народна творчість та етнологія, № 5, С. 18–22.

Зайцева, ЗІ., 2007. ‘Інституціоналізація української науки наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття’, Автореф. дис. … докт. істор. наук: 07.00.01, Національна академія наук України, Інститут історії України, Київ, 40 с.

Тарасова, ОВ., 2011. ‘Вища освіта в США: сучасний стан та пріоритети розвитку’, Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України, Вип. 3. Доступно : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2011_3_9. [Дата звернення 11 Січня 2019].

Шапочкіна, О., 2011. ‘Неформальна освіта: зарубіжний досвід організації’, Неперервна професійна освіта за кордоном, Ч. 7, С. 122–125.

Krzych Bartłomiej, K., 2017. ‘Gdy nauka staje się grą... (De) konstruktywnie i krótko o pewnych regułach świata akademii‘, Ur journal of humanities and social sciences, nr 2(3), P. 133–145.

Robinson Ken, 2008. ‘Changing Education Paradigms’, Speech. Available at: <http://www.cfpscourseweb.com/pluginfile.php/1099/block_html/content/RSA%20%20Ken%20Robinson%20Lecture%20-%20transcript.pdf.> [Accessed 9 January 2019].

Повний текст

Повний текст наукової публікації доступний у форматі PDF.

Завантажити