Анотація
Актуальність теми дослідження. У першій половині ХХ ст. знаний фахівець із томістського вчення Режинальд ҐарріґуЛаґранж став тим, хто кинув публічний інтелектуальний виклик найвиразнішим носіям модерністської філософської ментальності – Анрі Берґсону із його плинною метафізикою та Морісу Блонделю із його динамічною філософією дії. Сьогодні ж, коли все частіше доводиться чути про остаточне й незворотне настання постметафізичної доби, видається доречним нагадати те, з якою переконливістю менше ста років тому класична томістська метафізика спростувала найпотужніші й найпопулярніші філософські напрями, котрі нині втратили свою актуальність і переважно є лише об’єктом дослідження для істориків філософії.
Постановка проблеми. Аналіз сучасних українських студій в царині схоластики, неосхоластики та, зокрема, томістської традиції, унаочнив важко пояснювану проблему, яка полягає в тому, що зацікавлений український дослідник заледве має змогу віднайти бодай якусь інформацію про історію полеміки, метафізику та епістемологію Р. ҐарріґуЛаґранжа – однієї з найбільш непересічних постатей в царині неосхоластичної традиції попереднього століття. Тож заповнити цю лакуну видається справою нагальною і необхідною. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дана розвідка базується на огляді деяких праць Ґарріґу-Лаґранжа, трактатів розглядуваних у статті філософських опонентів томістадомініканця, а також на огляді досліджень наступних мислителів та науковців: Е. Жільсон, Ф. Коплстон, Дж. Маккул, Ф. Кер, Р. Педдікорд, Дж. Кьорвен та М. Майнерд.
Постановка завдання. Передовсім завдання статті полягає у висвітленні полемічних філософських ходів ҐарріґуЛаґранжа, а також в увиразненні ролі Аквінатової синтези як ефективної і неусувної теоретичної рамки, надійної для спростування й демонтажу метафізично слабких філософських концепцій.
Виклад основного матеріалу дослідження. А. Берґсон не асоціював себе із Церквою, а М. Блондель був відданим католиком, але вони обидва заледве зналися на томістській традиції в достатній мірі. Для Берґсона поняття дискурсивного інтелекту не були пов’язанні із буттям; їхня функція була суто практичною. Філософія Блонделя була сформована у відштовхуванні від (1) посткантіанського ідеалізму із його радикальною антиметафізичністю та скепсисом по відношенню до можливості пізнання зовнішніх, екстраментальних сутностей (“речей у собі”), а також (2) від песимізму Ф. Шляєрмахера щодо здатностей спекулятивного розуму до пізнання Бога та його наголосу на важливості суб’єктивної релігійної чуттєвості.
Висновки. З’ясовано, що щира відданість Ґарріґу-Лаґранжа томістським мислительним канонам не заважала теологу хай навіть непрямо, епізодично, імпліцитно спиратися на непритаманні для томістської традиції джерела. Заразом важко заперечувати, що філософсько-богословська концепція Ґарріґу-Лаґранжа є блискуче вивіреною, строго логічною, внутрішньо несуперечливою, і саме з огляду на всі згадані чинники, в раціональному плані вона є більш прийнятною, аніж будь які форми інтуїтивізму, феноменологічних редукцій та філософій життя із ревізією традиційного розуміння істини.
Ключові слова
Список використаних джерел
Лютий,Т 2019, Пригоди філософських ідей Західного світу (від давнини до сучасності), Київ: Темпора, 384 с.
Bergson, H 1907, L’évolution créatrice, Paris : Félix Alcan, viii + 399 p.
Blondel, M, Garrigou-Lagrange, R 2023, ‘Correspondence’, The Thomistic Response to the Nouvelle Théologie: Concerning the Truth of Dogma and the Nature of Theology, Washington, DC: The Catholic University of America Press, pp. 371-374.
Blondel, M 1893, L’Action, essai d’une critique de la vie et d’une science de la pratique, Paris : Félix Alcan, xxv + 433 p.
Blondel, M 1934, La Pensée. Tome 1 : la genèse de la pensée et les paliers de son ascension spontanée. Paris : Félix Alcan, xli + 421 p.
Blondel, M 1934, La Pensée. Tome 2 : les responsabilités de la pensée et la possibilité de son achèvement. Paris : Félix Alcan, 558 p.
Blondel, M 1906, ‘Le point de départ de la recherche philosophique’, Annales de Philosophie Chrétienne, vol. 151, pp. 337-360, vol. 152, pp. 225-249.
Blondel, M 1896, ‘Lettre sur les exigences de la pensée contemporaine en matière d’apologétique et sur la méthode de la philosophie dans l’étude du problème’, Annales de Philosophie Chrétienne, Paris : A. Roger, F. Chernoviz, vol. 131, pp. 337–47, 467–82, 599–616, vol. 132, pp. 225–67, 337–50.
Copleston,F 1994, History of Philosophy, vol. IX: Modern Philosophy: From the French Revolution to Sartre, Camus, and Lévi-Strauss, New York: Doubleday, xv + 480 p.
Garrigou-Lagrange, R 1907, ‘Bulletin d’histoire de la philosophie’, Revue des sciences philosophiques et théologiques, vol. 1, no. 4, pp. 732-740.
Garrigou-Lagrange, R 1946, ‘La nouvelle théologie où va-t-elle ?’, Angelicum, vol. 23, no. 3/4, pp. 126-145.
Garrigou-Lagrange,R 1922, Le sens commun : la philosophie de l’être et les formules dogmatiques, 3 e édition revue et corrigée, Paris : Nouvelle Librairie Nationale, 391 p.
Gilson, É 1962, L’Être et l’Essence, 2 e éd. rev. et augm., Paris : Vrin, 379 p.
Kerr, F 2002, After Aquinas: Versions of Thomism. Oxford: Blackwell Publishing, viii + 254
Kirwan, J (Ed) 2023, The Thomistic Response to the Nouvelle Théologie: Concerning the Truth of Dogma and the Nature of Theology, Washington, DC: The Catholic University of America Press, x + 395 p.
McCool, GA 2021, The Neo-Thomists, Milwaukee, WI: Marquette University Press, 160p.
Peddicord, R 2005, The Sacred Monster of Thomism: An Introduction to the Life and Legacy of Réginald Garrigou-Lagrange, O.P., South Bend, IN: St. Augustine’s Press, xii + 250 p.
Spir, A 1896, Pensée et réalité ; essai d’une réforme de la philosophie critique. Lille : Au siège des Facultés, xvi + 566 p.