Анотація
Актуальність теми дослідження. За умов демократизації українського суспільства та пріоритету цінностей і норм правового суспільства змінюються практики соціальної роботи. Зміст таких практик детермінований соціальним порядком та етосом соціальної роботи, горизонтом яких є основні цінності свободи, справедливості, солідарності. Рефлексія стосується кризових ситуацій.
Постановка проблеми. Вперше в український соціально-філософський та освітній дискурс залучено концепт когнітивної комунікації в дослідженні практик соціальної роботи та волонтерства як їхнього ресурсу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Залучаючи потенціал Сократового діалогу, традицію діалогічної філософії М. Бубера, теорію комунікативної дії Ю. Габермаса, дискурсивну етику Ю. Габермаса та К.-О. Апеля, феноменологічні розвідки топографії Чужого Б. Вальденфельса, дослідження довіри О. Кожем’якіної, історичні розвідки взаємин “далекі близькі” В. Єрмоленка та інші деталізовано когнітивну (лінгвістичну) комунікацію як мовно-мовленнєву компетенцію соціального працівника.
Постановка завдання. Визначити теоретичне та практичне значення когнітивної (лінгвістичної) комунікації та волонтерства як ресурсу соціальної роботи.
Виклад основного матеріалу дослідження. У парадигмі комунікативного повороту від суб’єктності до інтерсуб’єктності пропонується використовувати концепт когнітивної комунікації, визначати його зміст та форму на базі теорій соціальної роботи: психологічно-орієнтованої; гуманістично-персоналістської; теорії ролей і стигматизації; теорії, орієнтованої на сильні сторони клієнта (Strength-Based Perspective). Для опису волонтерства як ресурсу в практиках соціальної роботи залучено концепт соціального капіталу П. Бурд’є.
Висновки. Надані конкретні пропозиції використання в практиках соціальної роботи з людиною з обмеженими можливостями такого лексикону, який не принижує її людську гідність, яка постає a priori повсякденної комунікації. Наголошено, що така комунікація можлива лише за умов довіри. Подальший розвиток волонтерства та інших форм повсякденних практик соціальної роботи планується досліджувати у горизонті функціонування самоорганізаційних систем.
Ключові слова
Список використаних джерел
Апель, К.-О 1999. ‘Дискурсивна етика як політична етика відповідальності у ситуації сучасного світу’, переклад з німецької А. Єрмоленка, В кн.: Комунікативна практична філософія, Київ: Лібра, с. 395-412.
Бистрицький, Є, Пролеєв, С, Білий, О, Лозниця, С, Зимовець, Р & Кобець, Р 2018, Національна ідентичність та громадянське суспільство. Вид. 2-ге, допов., Київ: Дух і Літера, 464 c.
Бубер, М 2012, Я і Ти. Шлях людини за хасидським вченням, пер. з нім., Київ: Дух і літера , 272 с.
Бурдьє, П 2003, Практичний глузд, переклад з франц., Київ: Український Центр духовної культури, 503 с.
Вальденфельс, Б 2004, Топографія Чужого: студії до феноменології Чужого, Київ: ППС, 206 c.
Габермас, Ю 2006, Залучення іншого: Студії з політичної теорії, перекл. з нім., Андрій Дахній; наук.ред Борис Поляруш, Львів: Астролябія, 416 с.
Ґіденс, Е 1999, Соціологія, переклад з англійської, Київ: Основи, 726 с.
Денисенко, НВ 2019, ‘Волонтерство як чинник та похідна громадянського суспільства в Україні’, Соціальна робота і сучасність: теорія та практика вирішення проблем учасників і постраждалих у збройних конфліктах: Міжнародна наук.-практ.конференція, редактор Гавва, ОО, Київ, Україна, 28 березня 2019, с. 67-70.
Елліс, А 2023, Як зберегти емоційне здоров’я за будь-яких обставин, переклад з англійської, Київ: Сварог, 286 с.
Енциклопедія для фахівців соціальної сфери 2012, Київ; Сімферополь: Універсум, 536 с.
Єрмоленко, А 2021, Дискурс. Комунікація. Моральність. Монографія, Київ: Наукова думка, 438 с.
Єрмоленко, А 2020, ‘Інтеріоризаця інтерсуб'єктивності в “Я”-концепті та співвідповідальність у трансцендентальній прагматиці’, Філософська думка, № 6, с. 6-15.
Єрмоленко, В 2015, Далекі близькі, Львів: Видавництво Старого Лева, 304 с.
Лукомська, С 2020, ‘Ресурсний підхід до подолання особистістю кризових ситуацій’, Науковий вісник ХДУ. Серія Психологічні науки, Випуск 1, с. 190-195.
Лютий, Т 2018, ‘Інший і Чужий у структурі людського Я (М. Бубер, Е. Левінас, Ю. Кристева)’, Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, № 1, с. 20-28.
Кожем’якіна, О 2019, Довіра як ціннісна основа соціальної взаємодії. Монографія, Черкаси: ФОП Гордієнко Є.І., 424 с.
Кримський, СБ 2003, Запити філософських смислів, Київ: ПАРАПАН, 240 c.
Попович, МВ 1997, Раціональність і виміри людського буття, Київ: Сфера, 290 с.
Рубанець, О 2015, ‘Когнітивна комунікація’, Мультиверсум. Філософський альманах, Випуск 5-6, c. 87-99.
Рузметова, А 2018, ‘Волонтерство як ресурс соціальної роботи: основні характеристики’, Студентський науковий вимір соціально-педагогічних проблем сьогодення: ІІ Міжнародна науково-практ.конференція, редактор Лісовець, ОВ, Ніжин, Україна, 26 квітня 2018, с. 79-80.
Семигіна, Т 2020, Сучасна соціальна робота, Київ: Академія праці, соціальних відносин і туризму, 275 с.
Семигіна, Т 2019, ‘Підхід, орієнтований на сильні сторони клієнтів соціальної роботи: наскільки він важливий в Україні’, Соціальна робота і сучасність: теорія та практика вирішення проблем учасників і постраждалих у збройних конфліктах : Міжнародна наук.-практ.конференція, редактор Гавва, ОО, Київ, Україна, 28 березня 2019, с. 177-179.
Щириця, Т 2019, ‘Світоглядні аспекти мовленнєвої компетентності в соціальній роботі з вразливими верствами населення України’, Соціальна робота і сучасність: теорія та практика вирішення проблем учасників і постраждалих у збройних конфліктах : Міжнародна наук.-практ.конференція, редактор Гавва, ОО, Київ, Україна, 28 березня 2019, с. 212-214.