Православна постмодерна радикальна теологія віри В. Рубського

Актуальність теми дослідження. Традиційні концепти віри зазнають в сучасній теології суттєвих трансформацій. Динамічні зміни релігії та суспільства в постсекулярну добу потребують нового прочитання базових богословських концептів. Тому актуальним завданням науки є аналіз сучасних православних теологій, в яких здійснюється переосмислення традиційних концептів віри в постметафізичному ключі.

Постановка проблеми. В. Рубський активно просуває нові візії православної теології, досить радикально висловлюється з приводу необхідності оновлення православ’я та переосмислення традиції. Це викликало хвилю критики його позиції в теологічній спільноті. Він є показовим прикладом сучасного теолога, що намагається створювати нові богословські концепти, публічно дискутувати в медіа, показує можливості вільної богословської думки в церкві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В українській науці здійснена важлива робота по осмисленню та критиці основних православних теологічних концептів та методологічних підходів розвитку сучасної православної теології. Концепти віри були проаналізовані у вітчизняній науці в працях Є. Кононенко, Т. Левченко, Д. Марциновської, Ю. Чорноморця, С. Качмар. Проте, за межами дослідників до цього часу залишається постметафізичний вимір віри у сучасних православних мислителів.

Постановка завдання. Комплексний аналіз усіх аспектів теології Рубського не входить в нашу мету. Ми б хотіли зупинитися на постметафізичній інтерпретації віри у В. Рубського, показати зміни і трансформації в уявленнях про віру, і тим самим розширити методологічну перспективу сучасної православної теології.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз православної радикальної теологію віри В. Рубського показав, що він використовує методологію постметафізичної філософії і розвиває персоналістичну теологію віри, центром якої є людина. Спираючись на принципи філософії постмодерну Рубський намагається вивести віру і Бога за межі дискурсивного, побачити їх поза всіма бінарними опозиціями мови. Він деконструює православну традицію і наголошує на важливості персональної зустрічі з Творцем, яка можлива як акт прямої інтуїції Бога, тоді як Традиція є історичним конструктом, який необхідно радикально переосмислити. Зрештою всі його зусилля завершуються тлумаченням віри як практики впізнавання присутності Бога в повсякденних речах та подіях. Такий висновок, ще більше зближує теологію віри Рубського не лише з постметафізичним, постпсихологічними підходами, але й з феноменологією та сучасним харизматичним християнством.

Висновки. Православна радикальна теологія віри В. Рубського використовує методологію постметафізичної філософії та розвиває персоналістичну теологію віри. Рубський деконструює православну традицію і наголошує на важливості персональної зустрічі з Творцем, яка можлива як акт прямої інтуїції Бога, тоді як Традиція є історичним конструктом, який необхідно радикально переосмислити. Таке застосування радикальної постмодерної герменевтики віри та деконструкція традиції приводить його до протестантизації православ’я.