Анотація
Актуальність теми дослідження. Тема кеносиса досягла особливого розвитку в російській православній думці XX століття багато в чому завдяки науковим розвідкам В.М.Лосського і протоієрея Сергія Булгакова. Дискусія навколо кеносиса між цими двома вченими має важливе значення для сучасного богословського дискурсу, особливо для догматичного богослов’я.
Постановка проблеми. Погляди В. М . Лосського й протоієрея Сергія Булгакова на поняття “кеносис” потребують перепрочитання і переосмислення в діалогічному ключі. Такий підхід дозволить побачити переваги й недоліки цих поглядів і оцінити їхній творчий потенціал.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Заявлена проблематика тією чи іншою мірою висвітлювалася в працях таких дослідників, як: Б. Галлахер, Р. Вільямс, ієромонах Микола (Сахаров), А. Папаніколау, М. Себо, П. Гаврилюк та ін.
Постановка завдання. Критично проаналізувати і порівняти поняття “кеносис” в інтерпретації В. М. Лосського і Сергія Булгакова.
Виклад основного матеріалу дослідження. Встановлено, що розбіжності між поглядами В. М. Лосського й протоієрея Сергія Булгакова на поняття “кеносис” пояснюються тим, що ці мислителі будували своє вчення на різних методологічних підставах, користаючись при цьому різними джерелами й інструментарієм. Для Лосського кеносис мав темпоральний характер і був обмежений христологічним виміром, у той час як для Булгакова кеносис значив споконвічну внутрітроїчну метафізичну реальність, що виявилася набагато раніше й у набагато більших масштабах. Якщо Булгаков наполягав на тому, що Боговтілення було детерміновано онтологічною необхідністю (онтологічний альтруїзм), то Лосський дотримувався думки, що воно було викликано необхідністю вирішити людську проблему гріха й стало можливим виключно завдяки вільному акту Божественного волевиявлення.
Висновки. У результаті цього дослідження були зроблені такі висновки: по-перше, Лосський мав намір концептуалізувати кеносис у єдності й співзвуччі зі святоотцовською традицією, у той час як Булгаков запропонував свій спекулятивний погляд на кеносис, який не мав під собою міцної богословської основи. По-друге, розуміння кеносиса Лосським має більш сильну екзегетичну підтримку, ніж розуміння Булгакова.
Ключові слова
Список використаних джерел
Bauer, W, Danker, FW, Arndt WF & Gingrich FW 2000. ‘A Greek-English Lexicon of the New Testament and Other Early Christian Literature’, University of Chicago Press, Chicago.
Gorodetzky, N 1938. ‘The Humiliated Christ in Modern Russian Thought’, SPCK, London.
Law, DR 2011. ‘Kenotic Theology’, in The Cambridge Dictionary of Christian Theology, eds IA McFarland, DAS Fergusson, K Kilby & IR Torrance, Cambridge University Press, Cambridge, pp. 261-262.
Smith, SM 2003. ‘Кенозис, кенотическая теология’, в Теологический энциклопедический словарь, ред. У Эллвел, пер. ВВ Рынкевич, Духовное возрождение, Москва, c. 571-573.
Булгаков, С 1933. ‘Агнец Божий. О Богочеловечестве’, ч. 1, YMCA-Press, Paris.
Булгаков, С 1936. ‘Утешитель. О Богочеловечестве’, ч. 1, YMCA-Press, Таллинн.
Лосский, В 2006. ‘Догматическое богословие’, в Боговидение, пер. ВА Рещикова, сост. и вступ. сл. АС Филоненко, ACT, Москва, с. 455-550.
Лосский, В 2006. ‘Спор о Софии’, в Боговидение, пер. ВА Рещикова, сост. и вступ. сл. АС Филоненко, ACT, Москва, с. 11-108.
Сахаров, Н 2012. ‘Понятие кеносиса в богословской мысли архимандрита Софрония (Сахарова)’, Церковь и время. Научно-богословский и церковно-общественный журнал, № 58 (1), c. 53-82.
Уильямс, Р 2009. ‘Богословие В. Н. Лосского: изложение и критика’, Дух i лiтepa, Киев.