Виберіть свою мову

Вовк Анатолій Сергійович


Актуальність теми дослідження.  Спадщина Володимира Шинкарука привертає все більшу увагу сучасних українських філософів. Сьогодні філософія Шинкарука і його соратників оцінюється у контексті безперервної філософської традиції європейського і вітчизняного мислення. У зв’язку з деміфологізацією історії та результатів розвитку київської філософської школи є очевидною потреба у новому аналізі концепцій В. Шинкарука про холізм світоглядного і філософського мислення.

Постановка проблеми. Поява різноманітних інтерпретацій філософії Володимира Шинкарука спричинена не лише текстами класика сучасної української філософії та фактами з історії розвитку філософської думки в України у другій половині XX століття, а й боротьбою різних наративів, що вже існують або пропонуються філософами для розповіді про долю філософії у Києві за радянських та пострадянських часів. Різні інтерпретації історії філософії в Україні у другій половині XX століття спричинюють до появи різного бачення перспектив розвитку філософської думки сьогодні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для модерну характерними стали спекуляції щодо настання тієї чи іншої нової історичної епохи, яка вимагає цілісного мислення для розвитку науки, культури тощо. Шинкарук і його соратники наводять численні аргументи чому в часи науково-технічної революції необхідне цілісне філософське і світоглядне мислення. Увага дослідників спадщини київської школи концентрується на цих аргументах, тоді як аналіз змісту концептів цілісності світогляду та філософського мислення залишається поза увагою.

Постановка завдання. Метою статті є аналіз історико-філософський аналіз концепцій цілісності філософського мислення і світогляду в теоретичній системі Володимира Шинкарука.

Виклад основного матеріалу. Шинкарук цілісне відображення дійсності відносить до особливостей всякого світогляду взагалі, і філософського – зокрема. А сам світогляд фундатор київської філософської школи розглядає як відображення не лише об’єктивного світу, а й діяльності людини. Оскільки остання – матеріально-практична, то вдається уникнути ідеалістичних висновків при ствердженні цілісності відображення дійсності у свідомості.  

Висновки. У системі В. Шинкарука “світогляду” фактично приписуються всі основні характеристики філософського мислення у його класичному різновиді, серед іншого – цілісність, пов’язаність із культурним життєсвітом та практикою. Філософія при цьому розуміється, як теорія, чий зв’язок із практикою є опосередкований численними формами світоглядного мислення. Усі форми світогляду відображають творчий характер людської свідомості та є елементами самосвідомості. Філософія як теоретичне ядро світогляду завершує людську самосвідомість.

Ключові слова:  історія філософії в Україні, сучасна українська філософія, філософія Володимира Шинкарука, Київська антропологічна школа.


Список використаних джерел:

  1. Єрмоленко, А 2010, ‘Єдність знання у світлі дискурсивної критики світоглядного підходу’, в: Філософські діалоги. Філософсько-антропологічні читання: творча спадщина В. І. Шинкарука та сьогодення, Ч. 1, Вип. 4, Київ, с. 52–66.
  2. Иванов, В 1977, Человеческая деятельность. Познание. Искусство, Киев: Наукова думка.
  3. Мареев, С & Мареева Е 2013, Проблема мышления: созерцательный и деятельностный подходы, Москва: Академический проект.
  4. Мелков, Ю 2014, Человекомерность постнеклассической науки, Киев: ПАРАПАН.
  5. Попов, В 2019, Weltanschauung: 12 нарисів з історії концепту “світогляд”, Вінниця: Донецький національний університет імені Василя Стуса.
  6. Хамитов, Н 2002, Философия человека: от метафизики к метаантропологии, Киев: Институт общегуманитарных исследований.
  7. Хамитов, Н 2006, Философия: Бытие. Человек. Мир, Киев: Центр учебной литературы.
  8. Шинкарук, В 2005, Вибрані твори, у 3-х томах, Київ: Український центр духовної культури, Вип. 3, Частина 2.
  9. Шинкарук, В & Яценко, А 1984, Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения, Киев: Политиздат Украины.