Виберіть свою мову

автор: Marchuk O. T.


Актуальність теми дослідження. Проблема боротьби з СOVID-19, яка блискавично швидко набула світових масштабів, забрала мільйони людських життів, стала справжнім викликом як для фізичного, так і психічного здоров’я всіх, хто її подолав, або ж зазнав втрат серед рідних, друзів і близьких не може залишати байдужим. Науковий пошук не лише теоретичних джерел духовної та психологічної (моральної, морально-психологічної) стійкості, а й віднайдення механізмів її практичної, діяльнісної реалізації, в т.ч. розкриття саногенно-терапевтичного потенціалу антропологічних концепцій релігійних систем, зокрема східно-християнских патристичних ідей у відповідно методологічно актуалізованому ракурсі концептуалізації є особливо затребуваним.

Постановка проблеми. Східнопатристична інтерпретація “nοῦσ-λόγοσ” (складових мислительної сили душі) постає як цілісна система, яка (з позицій аналізу їх функціональних можливостей) розкривається, відповідно, у двох основних здібностях: практичній і теоретичній. Як результат, є важливою концептуальною базою для розкриття проблематики саногенно-терапевтичного потенціалу внутрішньо- та міжособистісної кому-нікативності, з’ясування перспектив його практичного втілення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній історіографії відсутні комплексні наукові розвідки, які б присвячувались аналізу розумної сили душі з позицій саногенези в антропології східної патристики. Єдиною працею, в якій коротко аналізуються важливі сотеріологічні теми з позицій обраного нами методологічного ракурсу є стаття архім. Тихона Софійчука. Серед відомих українських і зарубіжних учених, які в межах своїх основних наукових розвідок займаються проблемно дотичною патристичною проблематикою є: митроп. Василій Караяніс, Ж.-К. Ларше, митроп. Ієрофей Влахос, Ю. Чорноморець, Г. Христокін та ін.

Постановка завдання. Необхідність висвітлення механізмів досягнення досконалості й духовного здоров’я розумної сили душі, накреслення практичних перспектив виявлення саногенно-терапевтичного потенціалу комунікативності в антропології східної патристики наймісткіше актуалізує дослідницьке зосередження цієї статті, визначає її основну мету і завдання.

Виклад основного матеріалу. У цій частині дослідження показано специфіку співвідношення, взаємозв’язку та можливості практичного розкриття складових мислительної сили душі. Зокрема, проаналізовано особливості їх саногенного відтворення з позицій сутнісно-енергійного принципу влаштування розумної сили душі, способи удосконалюючої та духовно оздоровлюючої реалізації її здібностей.

Висновки. Конкретним ідейним підґрунтям розкриття саногенно-терапевтичного потенціалу комунікативності для мислителів східної патристики є сутнісний вимір онтології та сотеріології. Енергійні форми сотеричного, тобто зцілительного (через природно зростаюче внутрішнє єднання та єднання з Богом) розгортання двох паралельних послідовностей (пар паралельних категорій саногенези розумових здібностей, де ум (nοῦσ) і розум (λόγοσ) є лише першою парою) схематично розкривають суть базового принципу досягнення духовного здоров’я.
Отже, мислительна сила душі – це визначальна функціональна складова відтворення можливостей процесу досягнення досконалості (цілісності) людини, оздоровлюючої внутрішньо- та міжособистісної комунікатив-ності.

Ключові слова: “Бог”, “душа”, “мислительна сила душі”, “духовне здоров’я”, “духовна досконалість”.


Список використаних джерел:

1. Григорій, Ниський, святитель 2011. Творіння, в 3-х т., за ред. Патріарха Філарета (Денисенка), Київ : Видавничий відділ УПЦ КП, Т. 1, 623 с.

2. Іван, Дамаскін, преподобний 2010. Точний виклад православної віри, за ред. Патріарха Філарета (Денисенка), Київ: Видавничий відділ УПЦ КП, 294 с.

3. Іриней, Ліонський, сщмч. 2013. Творіння, за ред. Патріарха Філарета (Денисенка), Київ: Видавничий відділ УПЦ КП, 620 с.

4. 4. Кашменский, Стефан, протоиерей 2002. Святоотеческое учение о душе, Пермь: Панагия, 310 с.

5. Максим, Исповедник, преподобный 1993. Творения, в 2 кн., Москва: Мартис, Кн.1, 354 с.

6. Марчук, ОТ 2019. ‘Проблема здоров’я розумної сили душі в антропології східної патристики : комунікативний вимір’, Гуманітарно-наукове знання: горизонти комунікативістики : матеріали Х-ї ювілейної міжнар. наук. конф., присвяч. 25-літтю відродж. філософсько-теологічного факультету (Чернівці 4-5 жовтня 2019 р.), с. 78-80.

7. Немесий, Эмесский, епископ 2011. О природе человека, пер. с греч. Ф. С. Владимирский, Москва: Канон, 464 с.

8. Никодим, Святогорець, преподобний 2007. Невидима боротьба, Львів: Свічадо, 212 с.

9. Тихон, Софийчук, игумен 1999. ‘Внутренняя целостность и Богопознание’, Труды Киевской духовной академии, Київ: Видавничий відділ УПЦ, № 2, с. 59-134.

10. Чорноморець, ЮП 2001. Антропологія східної патристики. Дисертація кандидата наук, Київ, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, 200 с.