Виберіть свою мову

автор: А. Ю. Ходорчук


Актуальність теми дослідження. Для студентів, які вивчають філософські та богословські дисцип-ліни, по-особливому важливо вміти ставити правильні питання під час навчання, оскаржувати, ставити під сумнів, вміти вчасно якщо знадобиться, піти “проти течії”. Наявність навичок критичного мислення дозволяє бути затребуваним, бачити світові тенденції в різних сферах і осмислювати їх з більш глибоких всебічних позицій з огляду на світовий досвід і практику. Відсутність навичок критичного мислення у студентів богослов'я і філософії може привести до втрати актуальності і потреби таких представників на світовій арені історії, філософії, політики, тощо.

Постановка проблеми. У статті, за результатами проведеного теоретичного дослідження, були розглянуті дві проблеми: (1) проблема невідповідності високих кваліфікаційних вимог до студента філософії та богослов'я та (2) проблема недостатньої розробленості педагогічних підходів до розвитку критичного мислення під час університетської підготовки.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання розвитку критичного мислення у студентів філософії та богослов'я чимало разів обговорювались у науковій літературі за останні кілька десятиліть. Зокрема про слабку підготовленість студентів до критичного мислення зазначав П. Бегичев [1], а також Н. Гарифуллина [2]. Проблему ефективного роз-витку критичного мислення описували В. Гура [3], В. Лебедев [4], A. Baker [5], C. Birkenstein, R. Durst [6], R. Crane [7]. Обговорювалися та пропонувалися різноманітні методи для розвитку критичного мислення у працях таких дослідників як W. Desmond [8], K. Fisher [9], P. Florenksy [10], N. Murphy [13], A. Steen-Uthei, N. Foldnes [15].

Постановка завдання. Розглянути та проаналізувати причини відсутності розвитку критичного мислення у студентів філософії та богослов’я. Запропонувати можливості варіанти вирішення проблеми.

Виклад основного матеріалу. Зазначена проблематика є унікальною та характерною саме для зазначеної категорії студентів, на сьогодні потребує ґрунтовного вивчення та розробки ефективних освітніх сценаріїв для вирішення існуючої проблеми. Здійснено акцент на богослов’і як на складному напрямку підготовки студентів, який включає різні аспекти релігійного вчення, та потребує дотримання встановлених церковних норм у сприйнятті релігійної проблематики. Вказано, що богослов'я покликане займатися критикою існуючих в рамках церковного життя приватних переказів з точки зору загально церковних, або кафолічних переказах, яке воно виявляється в формі ортодоксії, тобто віровченої норми. Обумовлено, що ордотоксія не покриває всього поля можливих конкретних “казусів”, що вимагають богословського осмислення, богослов'я залишається живою думкою, що діє на кордоні Церкви і світу. Вказано, що богослов'я творчо і критично осмислює будь-яку проблему або тему, виходячи з духовного досвіду життя в Церкві, який залишається незмінним, оскільки є досвідом зустрічі з вічною Божественної реальністю.

Висновки. Автор доводить, що існуючі причини відсутності розвитку критичного мислення обумовлені багаторічними встановленими канонами, які не передбачають критичного осмислення, перегляду та конфронтації. Обґрунтовано, що саме з студентами філософії та богослов'я потрібно проводити неординарні лекційні, семінарські та інші види навчальних занять для розвитку критичного мислення. Зокрема, у статті наведені конкретні приклади взаємодії викладача та студентів в ході освітньої діяльності для розвитку критичного мислення.

Ключові слова: педагогіка, філософське осмислення, критичне мислення, богослов'я, психологія.


Список використаних джерел:

1. Бегичев, П 2011. ‘Особенности постсоветского богословия’, в кн. Двадцать лет религиозной свободы и активной миссии в постсоветском обществе. Итоги, проблемы, перспективы евангельских церквей. Материалы к дискуссиям, ред.-сост. М. Черенков, Киев: Дух и Литера, с. 136–154.

2. Гарифуллина, Н 2013. ‘Методы формирования критического мышления студентов по учебной дисциплине “Основы философии”’, Научно-методический электронный журнал “Концепт”, с. 846–850.

3. Гура, В 2015. ‘Условия и уровни развития отечественного евангельского богословия’, Журнал “Богомыслие”, № 16, Одесса, с. 50–63.

4. Лебедев, B 2014. ‘О “народном богословии”, “призраке богословия” и богословской дисциплине”’, Журнал “Христианский мегаполис”, № 3, с. 29.

5. Baker, A 2018. Constructive Theology. Syllabus, Seminary of the Southwest, Austin, TX. Available from: <https://www.wabashcenter.wabash.edu/selected-resources/?post_ids=229353>. [18 February 2021].

6. Birkenstein, C & Durst, R 2014. “They Say / I Say”: The Moves That Matter in Academic Writing, WW Norton & Company, 3-rd edition, р. 76

7. Crane, RD 2016. ‘Method, MacIntyre, and Pedagogy: Inviting Students to Participate in Theology as a Living Conversation’, Teaching Theology & Religion 19, 3, р. 222–223

8. Desmond, W 1995. Being and the Between. Albany, NY: SUNY Press, р. 78-81

9. Fisher, K 2017. ‘Look Before You Leap: Reconsidering Contemplative Pedagogy. Teaching Theology & Religion, р. 20-21.

10. Florenksy, P 1997. The Pillar and Ground of the Truth, translated by B. Jakim. Princeton, NJ: Princeton University Press, р. 113

11. MacIntyre, A 1988. Whose Justice? Which Rationality? Notre Dame, IN: University of Notre Dame Press, р. 210-212

12. McNally, Brenton, Janine Chipperfield, Pat Dorsett, Letitia Del Fabbro, Valda Frommolt, Sandra Goetz, Joanne Lewohl, et al. 2017. ‘Flipped Classroom Experiences: Student Preferences and Flip Strategy in a Higher Education Context’, Higher Education: The International Journal of Higher Education Research 73, р. 281–298

13. Murphy, N 2004. Reason and Rhetoric in Religion. Eugene, OR: Wipf and Stock, р. 144.

14. Seminary of the Southwest 2019. Conversation Covenant. Available from: <https://ssw.edu/conversation-covenant/>. [18 February 2021].

15. Steen-Utheim, AT & Foldnes, N 2018. ‘A Qualitative Investigation of Student Engagement in a Flipped Classroom’, Teaching in Higher Education 23, р. 307–24

16. Stone, Howard W & James O. Duke 1996. How to Think Theologically. Minneapolis, MN: Fortress Press, р. 151-153.