Виберіть свою мову

Актуальність теми дослідження. Дослідження спрямовано на теоретичний рівень вивчення культурної обізнаності, емпіричного дослідження її складових та завдань щодо розвитку культурної обізнаності в умовах вищої освіти, як засобу збагачення можливості наукового пізнання.

Постановка проблеми. Мета статті полягає у висвітленні акцентів формування культурної компетентності, вивченні сучасного стану складових культурної обізнаності педагогів, визначенні умов та чинників її розвитку в умовах вищої школи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукової бази даних (“Data science”), дозволяє прослідкувати основні тенденції наукових розробок у сфері культурної обізнаності, зокрема дослідження “національної” та  “культурної ідентичності” людини [5], “культурного горизонту”, завдяки якому з’являється можливість культурно-історичного пізнання, в якому людина не замкнена й до якого вона відкрита [2]. Серед основних акцентів культурної ідентичності визначають вищу освіту (Університет) [6], що є умовою створення особистості певного культурного типу, яка здатна діяти в усіх напрямках та формує “освіченість”. Розвиток культурної обізнаності відбувається на межі філософії, філології, культурології, історії, психології, тому вимагає  міждисциплінарного підходу [4].

Постановка завдання. 1. Виявити складові культурної обізнаності. 2. Проаналізувати та охарактеризувати чинники, які сприяють розвитку культурної обізнаності. 3. Описати завдання для саморозвитку та розвитку культурної обізнаності педагогів вищої школи.

Виклад основного матеріалу. Компоненти культурної обізнаності: лінгвістичний; міжкультурний; соціокультурний; особистісний. Дослідження стану розвитку культурної обізнаності педагогів (50 респондентів) із десяти закладів вищої освіти України, представників різних напрямків та спеціальностей. Дослідження виявило значущу роль суб’єктивно-особистісного компоненту у розвитку культурної компетентності. Визначено умови, які сприяють розвитку культурної компетентності 1) спрямованість до збереження сакральних цінностей; 2) екосоціальний і психологічно безпечний простір; 3) підтримка закладу вищої освіти; 4) наявність особистісних якостей: відкритість, комунікативність, гнучкість, толерантність, готовність до  невизначеності, прагнення само-реалізації.

Висновки. Культурна обізнаність визначається рівнем розвитку лінгвістичного, між-культурного, соціально-культурного та особистісного компонентів.Чинники, які сприяють розвитку культурної обізнаності педагогів вищої школи: 1) когнітивні чинники; 2) ціннісні чинники; 3) поведінкові чинники. Дослідження окреслило завдання щодо розвитку культурної обізнаності педагогів вищої школи, що сприяє самовираженню та самовизначеності особистості.

Ключові слова: культурна компетентність, культурна обізнаність, самовираження, культурна ідентичність, педагог, вища освіта.

 

Список використаних джерел:

  1. Верховна Рада України, 2017. Закон України “Про освіту” (від 05.09.2017). Доступно: <https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2145-19> [8 Серпень 2020].
  2. Ґадамер, Г-Ґ 2000. ‘Герменевтика ІІ. Істина і метод’, Доповнення й покажчики, Т. 2, Київ : Юніверс, 478 с.
  3. Дротянко, ЛГ 2015. ‘Наука як феномен культури у філософській спадщині С. Б. Кримського’, Вісник НАУ. Серія: Філософія. Культурологія, № 2 (22), с. 10-13.
  4. Канюка, ІО & Сердюк, ЛС 2018. ‘“Language coach” – інструмент формування та розвитку кроскультурної компетентності’, Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету, № 5, с. 123-132. Доступно: <http://nbuv.gov.ua/UJRN/oeeemu_2018_5_16> [2 Серпень 2020].
  5. Криворучка, Л 2014. ‘Основні риси герменевтичного досвіду культурної і національної ідентичності’. Доступно: <http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/10860> [8 Серпень 2020].
  6. Курбатов, С 2011. ‘Історичні трансформації університетської місії’, Людинознавчі студії, Вип. 24, Філософія, с. 16‑29. Доступно: <https://core.ac.uk/download/pdf/32308206.pdf> [15 Серпень 2020].
  7. Міністерство освіти і науки України, Методичні рекомендації щодо розроблення стандартів вищої освіти. Доступно: <https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/rekomendatsii-1648.pdf> [8 Серпень 2020].
  8. Пуховська, Л 2010. ‘Навчання впродовж життя як пріоритетний напрям болонського процесу у наступному десятиріччі’, Освіта дорослих: теорія, досвід, перспектива, Вип 2, с. 77-84.
  9. The Bologna Process, 2020. ‘The European Higher Education Area in the New Decade’, Communique, Leuven and Louvein-la-Neuve, 28-29 April 2009. Available from: <https://www.eurashe.eu/library/bologna_2009_leuven-communique-pdf/> [4 August 2020].