Виберіть свою мову

Актуальність дослідження. У ХХІ ст. освіта перетворилася на вагомий стратегічний ресурс і потенціал інноваційного розвитку, що потребує об’єднання зусиль держави, бізнесу громадських організацій, щодо підвищення її якості.

Постановка проблеми. Важливим є визначення факторів, що впливають на підвищення якості освіти на усіх рівнях, а також сучасні інноваційні тенденції в освітньому процесі в умовах глобалізації. Небезпечною виглядає тенденція збільшення розриву у обсягах викладання, природничих, інженерних  та суспільно-гуманітарних наук, диспропорції у доступі до навчання та міжнародній мобільності студентів і молодих вчених. Ефективність інновацій має поєднуватися з відповідальністю дослідників, чиї морально-етичні якості, інтелект та професіоналізм формуються і розвиваються в закладах освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій Існує низка офіційних доповідей та статистичних даних ОЕСР, Європейської парламентської дослідницької служби ЄС, Світового економічного форуму «фабрика думок» (Pew Research Center, RAND Corporation), а також праці вчених (К. Амадео, Р. Атанасіаду, М. Барбер, Г. Бекер, К. Голдін, К. Делвін, Х. Йа, І. Катсарова, В. Ліу, Ю. Нетребін, Н. Пелагеша, Г. Тем, Т. Шульц та ін.), які присвячені вивченню  тенденцій розвитку освітнього процесу, його впливу на ефективність інновацій.

Постановка завдання. Визначити механізми взаємо-обумовленості між інноваційним поступом суспільства на якістю освіти, міжнародною мобільністю студентів та молодих вчених, диспропорцією у викладанні природничих, інженерних та гуманітарних дисциплін, роллю та значенням у освітньому процесі і науці англійської мови.

Виклад основного матеріалу. Розвиток економіки та інновацій залежить від якості людського капіталу, що визначається якістю освіти. Якість підготовки учнів та студентів залежить не тільки від традиційних факторів (обсяги фінансування, склад груп), але й від кваліфікації вчителів, рівня запровадження нових технологій у навчальний процес. Значну роль у підвищенні конкуренто-спроможності національних систем освіти відіграє англійська мова,  яка постає імперативною умовою для інноваційних проривів, наукових здобутків, оволодіння новими технологіями. Відмічається перерозподіл сфер впливу у сфері середньої та вищої освіти на глобальному рівні, де на передові позиції виходять країни Східноазійського регіону. Значно посилюється увага до постдокторанської підготовки як передумови підвищення ефективності інноваційного процесу. Обґрунтована необхідність пошуку балансу у викладанні гуманітарних та природничих і інженерних дисциплін з метою розкриття інноваційного потенціалу суспільств в умовах стрімких технологічних змін.

Висновки. Освіта постає головною детермінантом рівня людського капіталу, рушійною силою підвищення ефективності економіки та інновацій. Її здобутки та перспективи обумовлені кваліфікацією викладачів, запровадженням нових освітніх технологій, продуктивною (змістовною) гуманітаризацією навчання з метою гармонізації інноваційного поступу із його світоглядним змістом.

Ключові слова: освіта, людський капітал, інновація, економіка, мотивація дослідників, англійська мова. 

 

Список використаних джерел:

  1. Барбер, М., Муршед, М. 2008. ‘Как добиться стабильно высокого качества обучения в школах’, Уроки анализа лучших систем школьного образования мира, Вопросы образования, № 3, c. 7 – 60.
  2. Нетребин, ЮЮ., 2019. ‘Зарубежный опыт постдокторской подготовки исследователей’, Управление наукой и наукометрия, Т. 14, № 2, c. 204–223.
  3. Пелагеша, Н. ‘Lingua franca для глобального світу’. Доступно: <http://gazeta.dt.ua/EDUCATION/lingua_franca_dlya_globalnogo_svitu.html> [Дата звернення 25 квітень 2020]
  4. Amadeo, K., 2019. ‘Human Capital and How It Shapes America's Future’, The Balance. Available at: <https://www.thebalance.com/human-capital-definition-examples-impact-4173516> [Accessed 25 April 2020].
  5. Athanasiadou, R., Bankston, F., Carlisle, M., Niziolek, C. & McDowell, G. 2017. ‘Assessing the landscape of U.S. postdoctoral salaries  December 3, 2017’. Available at: <https://www.biorxiv.org/content/10.1101/227694v1.full> [Accessed 26 April 2020].
  6. Becker, GS., 1993. ‘Human Capital. A Theoretical and Empirical Analysis with Special Reference to Education’, Third Edition, Chicago: The University of Chicago Press Available at: <https://www.academia.edu/35396287/HUMAN_CAPITAL_A_Theoretical_and_Empirical_Analysis_with_Special_Reference_to_Education_THIRD_EDITION> [Accessed 26 April 2020].
  7. Devlin, K., 2020. ‘Most European students learn English in school Pew Research Center’. Available at: <https://www.pewresearch.org/fact-tank/2020/04/09/most-european-students-learn-english-in-school> [Accessed 26 April 2020].
  8. ‘Education in China: A Snapshot’, 2016. OECD, Paris: Cedex, 68 p.
  9. Goldin, C., ‘Human Capital. In: Handbook of Cliometrics’, Heidelberg, Germany: Springer Verlag, p. 55 – 86.
  10. Guthrie, S., Lichten, C., Corbett, J. & Wooding, S. 2017. ‘International mobility of researchers: a review of the literature’, RAND Corporation, Santa Monica, Calif., and Cambridge, UK, 51 p.
  11. Jia, H., 2018. ‘China’s plan to recruit talented researchers’. Available at: <https://www.nature.com/articles/d41586-018-00538-z> [Accessed 26 April 2020].
  12. Katsarova, I. 2015. ‘Higher education in the EU’, Approaches, issues and trends European Parliamentary Research Service, 35 p.
  13. ‘Life lessons: PSHE and SRE in schools’, 2015. Fifth Report of Session 2014–15, House of Commons, Education Committee. Available at:  <https://publications.parliament.uk/pa/cm201415/cmselect/cmeduc/145/145.pdf> [Accessed 23 April 2020].
  14. Liu,W., 2017. ‘The changing role of non-English papers in scholarly communication: Evidence from Web of Sciences three journal citation indexes’, Learned Publishing, № 30 (2), p. 115–123.
  15. ‘PISA 2018 Results Combined Executive Summaries’, 2019. Volume I, II & III. OECD. Available at:  <https://www.oecd.org/pisa/Combined_Executive_Summaries_PISA_2018.pdf> [Accessed 26 April 2020].
  16. Schultz, TW., 1961. ‘Investment in Human Capital’, The American Economic Review, vol. 51, issue. p. 1 – 17.
  17. ‘Science, Technology and Industry Outlook, 2014. Paris: OECD. Available at: <http://dx.doi.org/10.1787/sti_outlook-2014-en> [Accessed 26 April 2020].
  18. Tam, G., El-Azar, D., 2020. ‘3 ways the coronavirus pandemic could reshape education’, World Economic Forum, Global Agenda. Available at: <https://www.weforum.org/agenda/2020/03/3-ways-coronavirus-is-reshaping-education-and-what-changes-might-be-here-to-stay> [Accessed 26 April 2020].
  19. ‘The state of international student mobility in 2015’, 2015. ICEF Monitor. Available at: <http://monitor.icef.com/2015/11/the-state-of-international-student-mobility-in-2015> [Accessed 24 April 2020].
  20. ‘University Ranking. QS World University Rankings’, 2020. Available at:  <https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2020> [Accessed 26 April 2020].