Актуальність дослідження. Стаття присвячена сутнісним характеристикам дистанційної освіти як сучасної освітньої технології. Дистанційна освіта розглядається як мобільна індивідуалізована технологія отримання знань.

Постановка проблеми. Робота має на меті актуалізацію світоглядних засад сучасної філософії освіти, визначення основних недоліків та ризиків переходу до тотальної дистанційної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми впровадження технологій дистанційного навчання в зарубіжних країнах, зокрема перспективи розвитку дистанційної освіти, досліджували Дж. Андерсон, Ст. Віллер, Т. Едвард, Р.Клінг, А. Тріндаде. У вітчизняних працях науковців проблемам дистанційної освіти присвячено роботи Л. Васільєвої, В. Воронкової, І. Кузьміної, А. Кузьмінського, Н. Савицької, Н. Ушакової. Однак в цих роботах автори мало уваги приділяють системним ризикам і недолікам дистанційної освіти.

Постановка завдання. Метою даної наукової статті є аналіз можливостей дистанційного навчання, перспектив і ризиків впровадження дистанційної освіти.

Виклад основного матеріалу. У статті розглянуто окремі психолого-педагогічні та технічні аспекти впровадження дистанційного навчання. Акцентовано увагу, що головною метою створення системи дистанційної освіти є забезпечення вільного доступу до освітніх ресурсів шляхом використання сучасних інформаційних технологій та соціальних мереж і створення умов для реалізації громадянами своїх прав на освіту. Основними недоліками дистанційного навчання визначено деперсоніфікацію, відсутність належної мотивації в учасників освітнього процесу, втрату виховної і соціалізаційної функцій освіти, гіперболізацію самостійної роботи, невисокий рівень контролю над освітнім процесом.

Висновки. Встановлено, що в українських освітніх реаліях дистанційне навчання виявилося неспроможною технологією забезпечення якісної освіти. Більшість закладів освіти не підготовлені до впровадження дистанційного навчання на основі використання електронного формату: існують технічні проблеми щодо забезпечення доступу до віддалених ресурсів; некомпетентність педагогів в питанні організації дистанційної освіти з використанням нових інформаційно-комунікаційних технологій; невисокий рівень мотивації учасників освітнього процесу.

Ключові слова: дистанційна освіта, дистанційне навчання, мегатренд, неоварварство, суспільство знань.

 

Список використаних джерел:

  1. Васільєва, ЛМ 2020. ‘Дистанційне навчання в закладах вищої освіти – сучасний виклик сьогодення’, “Молодий вчений”, № 6 (82), с. 312-314. Доступно: <http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2020/6/63.pdf>. [10 Жовтень 2020].
  2. Воронкова, В 2019. Формування цифрових цінностей діджиталізованого суспільства та суспільства Четвертої промислової революції. Доступно: <https://web.znu.edu.ua/NIS//2019/zbirka-tez.pdf>. [5 Жовтень 2020].
  3. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні, 2000. Затверджено Постановою МОН України від 20 грудня 2000 р. Доступно: <http://www.osvita.org.ua/distance/pravo/00.html>. [7 Жовтень 2020].
  4. Кузьміна, І 2011. ‘Проблеми та переваги дистанційного навчання’, Зб. праць науково-практичної конференції “НОВІТНІ ОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ”, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Доступно: <http://confesp.fl.kpi.ua/node/1031>. [11 Жовтень 2020].
  5. Кузьмінський, АІ 2005. Педагогіка вищої школи, Київ : Знання, 486 c.
  6. Напрями удосконалення та реформування системи дистанційного навчання, 2020. Доступно: <http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/10419/1/монограф%202%20%281%29%20%281%29-101-109%20%281%29%20%281%29%20%281%29.pdf>. [14 Жовтень 2020].
  7. Нейсбит, Дж 2003. Мегатренды, Москва : Издательство АСТ : Ермак, 380 c.
  8. “Несправжня освіта”. Як пандемія викрила проблеми онлайн-навчання, 2020. Доступно: <https://www.bbc.com/ukrainian/features-54039740?fbclid=IwAR2-8l95zWgLBOS1IRt9pfvN0CMOYCYT7thuLTQm8E1ANB7xm44TGyHVUhg> [15 Жовтень 2020].
  9. Організація освітнього процесу в школах України в умовах карантину, Аналітична записка, авт. Л Гриневич, Л Ільїч, Н Морзе, В Прошкін, І Шемелинець, К Линьов, Г Рій. Київ : Київський університет імені Бориса Грінченка, 76 с.
  10. Половина українців незадоволена дистанційним навчанням дітей, 2020. Доступно: <https://osvita.ua/school/75343>. [16 Жовтень 2020].
  11. Положення про дистанційне навчання, 2013. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України № 466 від 25.04.2013. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13>. [16 Жовтень 2020].
  12. Савицька, НЛ, Ушакова, НГ, Андросова, ТВ & Помінова, ІІ 2017.  Освіта як чинник становлення економіки знань, Монографія, Харків: МОНОГРАФ, 170 с.
  13. Реквієм для студентів, 2020. Доступно: <https://politcom.org.ua/rekviiem-dlja-studentiv>. [16 Жовтень 2020].
  14. Триндаде, АР 2000. ‘Информационные и коммуникационные технологии и развитие человеческих ресурсов’, Дистанционное образование, № 2, с. 5–9.
  15. Український інститут майбутнього. УКРАЇНА – LEARNING NATION, 2019. Доступно: <https://strategy.uifuture.org/ukraina-learning-nation.html>. [16 Жовтень 2020].
  16. Цифрова грамотність населення України, 2020. Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. Доступно: <https://thedigital.gov.ua> [15 Жовтень 2020].
  17. Шваб, К 2016. Четвертая промышленная революция, Москва : ЭКСМО, 320 с.
  18. Supporting teachers in back-to-school efforts. Guidance for policy-makers, 2020. Available at: <https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373479?fbclid=IwAR1AT--JAAOq5lJrC9Oaf3ri3hhFhDf9yxc47pf-pQfvhwMXLQjdPR1nagc>. [16 Oct. 2020].