Актуальність теми дослідження. У статті в рамках культурознавчого дискурсу комплексно аналізуються особливості філософського базису релігієзнавчої освіти.

Постановка проблеми. Встановлено, що філософсько-ціннісний компонент релігієзнавчої освіти передбачає різні форми співробітництва держави, освітніх закладів і церкви у реалізації освітніх завдань з формування релігієзнавчої компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних авторів, які спеціально і фахово досліджували проблематику релігієзнавчої освіти, слід назвати таких як В. О. Балух, В. Ю. Лешан, Ю. А. Назаренко, Й. Ю. Сележан, О. А. Тимчик. Серед наукових публікацій, що побачили світ протягом 2017-2019 рр. в галузі релігієзнавства, слід виділити розвідки таких авторів як О. В. Лісовий, О. М. Єременко, О. О. Смоліна, В. В. Співак.

Постановка завдання. Виходячи із вищевказаного, метою цієї статті є спроба комплексного аналізу філософських засад, принципів і загального підґрунтя релігієзнавчої освіти. Об’єктом дослідження виступає релігієзнавча освіта. Відповідним чином, предметом дослідження є філософські засади релігієзнавчої освіти.

Виклад основного матеріалу. Досягнення правильного співвідношення релігієзнавчої та релігійної освіти можливе за умов інтеграції ментальних цінностей індивідуумів й соціумів, а також поступового формування єдиного ментального простору цивілізації. Встановлено, що філософське підґрунтя релігієзнавчої освіти полягає у тому, що вона спроможна: визначити й сформувати правильні світоглядні позиції відносно релігії; запропонувати особистості систему установок, яка виключає негативні коливання у ході пошуку відповідного світогляду; регламентувати чітко визначені аксіологічні позиції у поліваріантності морального вибору. Крім того, філософське підґрунтя релігієзнавчої освіти має сприяти узгодженню змісту цієї освіти із особистими поглядами на релігію студента. В основі цього підґрунтя повинна знаходитися позиція стосовно того, що релігієзнавство має не нав’язувати молоді певний погляд на релігії світу, а запропонувати обсяг об’єктивно виважених знань про релігійний світогляд.

Висновки. Можна прийти до таких висновків у контексті проблематики цього дослідження: проводячи обґрунтування потреби у філософському компоненті релігієзнавчої освіти, важливо, що це вимагає різних форм співробітництва держави, освітніх закладів і церкви у реалізації освітніх завдань з формування релігієзнавчої компетентності; розглядаючи проблему філософської компоненти взаємин релігієзнавчої та релігійної освіти, необхідно зазначити, що досягнення їх вірного і наукового співвідношення має забезпечити інтеграцію ментальних (психічних) цінностей індивідуумів й соціумів, а також поступовому формуванню єдиного ментального простору цивілізації.

Ключові слова: філософія, освіта, освітні заклади, релігія, релігієзнавство, світогляд, підґрунтя, цінності, мораль, моральність, особистість, установки

 

Список використаних джерел:

  1. Балух, ВО & Лешан, ВЮ 2003. ‘Педагогічна практика з релігієзнавства’. Методичні поради, Чернівці: Рута.
  2. Заздравнов, АП 2007. ‘Релігієзнавство’. Навч. посіб. для студентів заочної форми навчання, Харків: ХНАУ.
  3. Кондратик, ЛЙ 2004. ‘Українське релігієзнавство доби національного відродження’, Луцьк : Надстир'я.
  4. Костикова, МН 1999. ‘К вопросу о новейшей истории профессионального религиозного образования’, Государство, религия, церковь в России и за рубежом, №3, с. 26-35.
  5. Косьмій, ОМ 2014. ‘Релігієзнавство’. Навч.-метод. Комплекс, Київ: Інститут Кримінально-виконавчої служби.
  6. Лешан, ВЮ ‘Педагогічна практика з релігієзнавства’. Методичні поради. Чернівці : Рута.
  7. Назаренко, ЮА 2017. ‘Аксіологія релігійно-освітнього дискурсу’. Дисертація кандидата наук, Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Київ.
  8. Назаренко, ЮА 2016. ‘Духовно-релігійні цінності в світському освітньому просторі України: історичний аспект (Релігія і освіта в Україні: історичний аспект)’, Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Філософія, Вип. 46(2), с. 73-84.
  9. Петронговський, РР & Якухно, ІІ 2003. ‘Релігієзнавство’, Житомир : Полісся.
  10. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України 2014. ‘Політичні механізми формування громадянської ідентичності в сучасному українському суспільстві’, Київ : НАН України.
  11. Лісовий, ОВ ( ред.), 2018. ‘Релігієзнавство’, Чернігів : Академія ДПтС.
  12. Єременко, ОМ & Смоліна, ОО (ред.), 2017. ‘Релігієзнавство: історія та теорія релігій’, Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім В. Даля.
  13. Сележан, ЙЮ 2003. ‘Академічне релігієзнавство’. Метод. реком. до вивч. курсу. Чернівці: Рута.
  14. Тимчик, ОА 2001. ‘Релігієзнавство в професійній підготовці студентів педагогічного коледжу’. Дисертація кандидат наук, Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України, Київ.