Актуальність теми дослідження. Сучасні технології мають ряд можливостей до візуалізації та віртуалізації реальних об’єктів. Провідною технологією у цій галузі є доповнена реальність, що наближає дистанційний освітній процес до традиційного, надаючи можливості проведення лабораторних та практичних робіт у будь-якому місці та у будь-який час. Актуальність переходу на дистанційне навчання зазначена у нормативних документах, згідно з якими карантинні заходи передбачають заборону відвідування закладів освіти здобувачами.

Постановка проблеми. В умовах дистанційного навчання викладення теоретичного матеріалу достатньо якісно реалізується загальновідомими програмними засобами, проте суттєва проблема постає у процесі організації практичних та лабораторних занять, де необхідно використовувати лабораторне обладнання. Тому основним завданням нашого дослідження є заміна реального лабораторного обладнання віртуальним (реалізованим засобами доповненої реальності).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Необхідність здійснення дистанційного навчання в умовах карантину відображена у нормативних документах МОН (Лист Міністерства освіти і науки України №1/9-154 від 11.03.2020, Закони України «Про освіту» і «Про вищу освіту»). Особливості організації дистанційного навчання ґрунтовно досліджені у роботах Ю. О. Жука, В. М. Кухаренка. Використання технології доповненої реальності в освітньому процесі описано зарубіжними (М. Б. Алі, У. Бенесова, М. Зеннаро, Й. МартінҐутіеррез, М. Д. Менесес, Ц. Е. Мора, Н. Д. Халім, Ц. Оніме, Д. Н. Пхон, Й. Угомоібгі, П. Фабіані) та вітчизняними (Т. В. Грунтова, Ю. В. Єчкало, О. М. Маркова, Є. О. Модло, С. О. Семеріков, В. В. Ткачук) дослідниками.

Постановка завдання. Теоретично обґрунтувати та розробити методику використання технології доповненої реальності як засобу дистанційного навчання в умовах карантину.

Виклад основного матеріалу. Описано методику дистанційного виконання лабораторної роботи із вивчення електровимірювальних приладів з використанням додатку доповненої реальності Electricity AR.

Висновки. Теоретично обґрунтовано доцільність використання доповненої реальності як засобу дистанційного навчання в умовах карантину. Виокремлено засіб візуалізації лабораторного обладнання, а саме мобільний додаток Electricity AR. Розроблено елементи методики використання мобільного додатку Electricity AR у процесі виконання лабораторних робіт.

Ключові слова: доповнена реальність, дистанційне навчання, карантин, мобільний додаток Electricity AR.

 

Список використаних джерел:

  1. Верховна Рада України, 2014. ‘Закон України “Про вищу освіту” № 1556-VII від 01.07.2014 із змінами’. Доступно: <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1556-18> [Дата звернення 14 Квітень 2020].
  2. Верховна Рада України, 2017. ‘Закон України “Про освіту” № 2145-VIII від 05.09.2017 зі змінами’. Доступно: <https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19> [Дата звернення 14 Квітень 2020].
  3. Жук, ЮО 2017. ‘Теоретико-методичні засади організації навчальної діяльності старшокласників в умовах комп’ютерно орієнтованого середовища навчання’, Монографія, Київ: Педагогічна думка.
  4. Кухаренко, ВМ 2019. ‘Тьютор дистанційного та змішаного навчання’, Київ: Міленіум.
  5. Міністерство освіти і науки України, 2020. ‘Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-154 від 11.03.2020’. Доступно: <https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/Новини/2020/03/11/1_9-154.pdf> [Дата звернення 13 Квітень 2020].
  6. Модло, ЄО, Єчкало, ЮВ, Семеріков, СО & Ткачук, ВВ 2017. ‘Використання технології доповненої реальності у мобільно орієнтованому середовищі навчання ВНЗ’, Наукові записки, № 11 (1), c. 93 ‑ 100.
  7. Matsokin, D 2019. ‘Electricity AR [computer program]’. Available at: <https://play.google.com/store/apps/details?id=com.dmatsokin.electro&hl=uk> [Accessed 14 August 2020].
  8. Martín-Gutiérrez, J, Fabiani, P, Benesova, W, Meneses, MD & Mora, CE 2015. ‘Augmented reality to promote collaborative and autonomous learning in higher education’, Computers in Human Behavior, № 51, p. 752 - 761. Available at: <http://dx.doi.org/10.1016/j.chb.2014.11.093> [Accessed 14 August 2020].
  9. Onime, C, Uhomoibhi, J & Zennaro, M 2014. ‘Demonstration of a low cost implementation of an existing hands-on laboratory experiment in electronic engineering’, 11th International Conference on Remote Engineering and Virtual Instrumentation, pp. 195 - 197. Available at: <http://dx.doi.org/10.1109/REV.2014.6784253> [Accessed 14 August 2020].
  10. Phon, DN, Ali, MB & Halim, ND 2014. ‘Collaborative Augmented Reality in Education: A Review’, International Conference on Teaching and Learning in Computing and Engineering, p. 78 - 83. Available at: <http://dx.doi.org/10.1109/LaTiCE.2014.23> [Accessed 14 August 2020].
  11. Syrovatskyi, OV, Semerikov, SO, Modlo, YeO, Yechkalo, YuV & Zelinska, SO 2018. ‘Augmented reality software design for educational purposes’, Computer Science & Software Engineering : Proceedings of the 1st Student Workshop (CS&SE@SW 2018), Kryvyi Rih, Ukraine, 30 November 2018, 193-225.
  12. Tkachuk, VV, Yechkalo, YuV & Markova, OM 2017. ‘Augmented reality in education of students with special educational needs’, CTE 2017 (Cloud Technologies in Education), 5th Workshop, Kryvyi Rih, Ukraine, 28 April 2017, р. 66-71.
  13. Yechkalo, Yu, Tkachuk, V, Hruntova, T, Brovko, D & Tron, V 2019. ‘Augmented Reality in Training Engineering Students: Teaching Methods’, ICTERI 2019 (ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer), 15th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications, Integration, Harmonization and Knowledge Transfer, Volume II: Workshops. Kherson, Ukraine, 12-15 June 2019.