Актуальність дослідження. Позаакадемічний підхід до реалізації освіти і зростаюча цінність безперервної освітньої діяльності дорослих загострюють необхідність орієнтації недержавних структур до здійснення функцій науково-методичного керівництва та управління освітою. Система освіти, яка існує в українському суспільстві, не завжди орієнтована на праксеологічність, на подолання тенденцій деструктивної поведінки людей, тому не дає в масштабах країни бажаного ефекту. Позаакадемічна освіта може вирішити ці проблеми, бо засоби її впровадження сприяють самовираженню людей, розкриттю гармонійних зв’язків, які виступають у вигляді діалогічного спілкування людини і освіти, що виводить за межі окремої суб’єктивності, сприяють розгортанню справжньої сутності людини, тобто її самореалізації.

Постановка проблеми. Чи може вирішити позаакадемічна освіта питання світоглядних орієнтирів людини, її позитивних освітніх спрямувань?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання позаакадемічної освіти порушувалися вченими В. Андрущенко [1] Р. Андрюкайтене [2], М. Берковіц [10], В. Воронковою [2], О. Кивлюк [3], В. Нікітенко [2], В. Рябченко [5] та іншими.

Постановка завдання. Зміст освіти залишається нереалізованим, якщо не виникає процес активного, зацікавленого її освоєння з боку учнів. Але не будь-яка нова освіта може зацікавити сучасного споживача українських освітніх послуг.  Тут важливо виокремити проблему усвідомлення особистістю соціальних цінностей, суспільних норм і пізнавальних завдань як чинників залучення до освіти і як рушійних мотивів освіти, самонавчання і саморегуляції освітніх інтересів.

Виклад основного матеріалу. Загострення проблеми невідповідності академічної системи освіти новим потребам суспільства і людини, недостатність існуючих структур освіти спряли появі іншого підходу до організації освітньої діяльності – позаакадемічної. Як філософський феномен вона повністю відповідає різнорівневим інтересам і можливостям учнів. Позаакадемічна освіта функціонує поза межами академічної освіти, вільна від жорстких правил і регламентів, вона орієнтується на конкретні освітні запити різних соціальних, професійних, демографічних груп населення.

Висновки. Основною ознакою позаакадемічної освіти є відсутність єдиних, в тій чи іншій мірі стандартизованих вимог до результатів навчальної діяльності. Ця сфера освітньої практики зазвичай орієнтована на поповнення знань і умінь в області захоплень, підвищення кваліфікації, зміни професії із прагненням розширити культурний кругозір та набути знання і вміння, необхідні в побуті, сфері міжособистісного спілкування, компетентної участі в різних видах соціально значущої діяльності.

Ключові слова: позаакадемічна освіта, методологія, онтологія, навчання.

 

Список використаних джерел:

  1. Андрущенко, ВП., 2009. ‘Філософія освіти : навчальний посібник’, Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 329 с.
  2. Андрюкайтене, Р., Воронкова, ВГ., Кивлюк, ОП., Никитенко, ВА., 2017. ‘Становление и развитие smartобщества как высокоразумного, высокотехнологического, высокоинтеллектуального’, Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії, Вип. 71, С. 17-25.
  3. Кивлюк, ОП., 2017. ‘Неформальна освіта в концепції lifelong learning’, Освітній дискурс : збірник наукових праць, Випуск 1, С. 22–34.
  4. Клепко, С., 2010. ‘Онтологічні проблеми в предметному полі філософії освіти’, Філософія освіти, № 1–2 (9), С. 174–193.
  5. Рябченко, ВІ., 2015. ‘Вища школа України в загальноцивілізаційному контексті: соціально-філософський аналіз з позицій світоглядно-компетентнісного підходу’. Монографія, Київ : Фітосоціоцентр, 674 с.
  6. Ameen, A., Khaleel RK., 2012. ‘Creation of Ontology in Education Domain’, Fourth International Conference on Technology for Education, Р. 237– 238.
  7. Apple, MW., 2017. ‘Cultural and Economic Reproduction in Education’, London : Routledge, 374 р.
  8. Banks, JA., 2015. ‘Cultural diversity and education. Foundations’, Curriculum, and Teaching. Fifht edition, Boston New York San Francisco, 353 р.
  9. Bawany, NS., Nouman, N., 2013. ‘A step towards better understanding and development of university Ontology in education domain’, Research Journal of Recent Sciences, Vol. 2 (10), Р. 57–60.
  10. Berkowitz, MW., 2011. ‘What works in values education’, International Journal of Educational Research, Vol. 50, Issue 3, Р. 153–158.
  11. Biesta, G., 2015. ‘On the two cultures of educational research, and how we might move ahead: Reconsidering the ontology, axiology and praxeology of education’, European Educational Research Journal, Vol. 14 (1), Р. 11–22.
  12. Gruber, TR., 1995. ‘Toward principles for the design of ontologies used for knowledge sharing’, International Journal of Human Computer Studies, № 43, Issues 4–5, November, Р. 907–928.
  13. Jacobs, C., 2019. ‘Introduction to research in education’, Boston : Student edition, 419 p.
  14. Lau, CL., 2010. ‘A step forward: Ethics education matters!’, Journal of Business Ethics, № 92 (4), Р. 565–584.
  15. Lawson, НА., 2004. ‘The logic of collaboration in education and the human services’, Journal of Interprofessional Care, Volume 18, Issue 3, Р. 118–137.