Актуальність теми дослідження. Непересічна роль неперервної освіти та просвітництва у розбудові освітньо-наукового академічного простору Європи та Світу полягає у життєвій суспільній необхідності нарощення інтелектуального потенціалу академічної культури усіх учасників та зацікавлених в організації освітньо-наукового процесу підготовки педагогічних та науково-педагогічних кадрів і адміністраторів у ЗВО.

Постановка проблеми. Міжнародне партнерство у реалізації Болонських підходів транскордонної академічної мобільності, соціального виміру та гарантій міжкультурного співробітництва здобувачів освітніх послуг та наукових сервісів з забезпеченням пролонгованої професійної зайнятості у сфері освіти, науки та інноватики “без кордонів для всіх” вимагає формування потенціалу академічної культури працівників ЗВО для забезпечення відповідності світовим стандартам громадянського суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.  Культуру академічної доброчесності та етики в умовах глобалізації досліджували Р. Барнет, Т. Бечер, Д.Рхоуд,  В. Гумбольдт, Г. Хоружий, Л. Хоружа, О. Семеног, Н. Рідей, І. Ісаєнко, Н. Костриця, І. Захаров, О. Кондур, Є. Ляхович, І. Налєтова, А. Вебер, М. Закович та ін.

Постановка завдання. Дослідження феномену тезаурису академічної культури та процесу її формування у майбутніх педагогів ЗВО у поліваріантному тлумаченні, обґрунтуванні, розробленні та моделювання як пріоритету освітньо-наукового політики навчальних закладів повинно здійснюватися в контексті становлення та нарощення інтелектуального потенціалу педагогічної еліти для національної самобутності та самовизначеності громадянського суспільства у сучасній Україні.

Виклад основного матеріалу. Проаналізовано тезаурус академічної культури, проведено аналіз ціннісних суспільних освітньо-наукових орієнтацій соціальних категорій професійно-зацікавлених педагогів у пролонгованій зайнятості впродовж життя; здійснено семантичний системний аналіз структури і змісту культур обумовлених взаємин людини та суспільства, майбутніх педагогічних працівників та полі-профільних професійних середовищ їх реалізацій та працевлаштування; обґрунтовано роль екологічної культури у забезпеченні сталості суспільного розвитку ноосферологічної парадигми наукового пізнання.

Висновки. Педагогічні розвідки узагальнюють теоретичні, методичні та практичні аспекти формування академічної культури майбутніх педагогів у вищій освіті. Подальші пошуки дослідження потребують вивчення питань розроблення та апробації сучасних освітніх, інформаційних і комунікаційних технологій в освітньому процесі підготовки фахівців у закладах вищої педагогічної освіти.

Ключові слова: академічна культура, майбутні педагогічні працівники, заклади вищої освіти, модель формування, контенти та компоненти моделі системи підготовки педагогів з компетентностями академічної культури.

 

Список використаних джерел:

  1. Билецька, АВ., 2017. Перспективы интеграционной модернизации в контексте трансформационных проблем интеграции, регионализации и социально-экономической безопасности глобального развития, Creative Economics and Social Innovations, Выпуск 7, № 2 (19), С.110-121.
  2. Джура, ОД., 2017. Шляхи забезпечення професійної орієнтації молоді (філософсько-освітнє осмислення), “Гілея: науковий Вісник”, збірник наукових праць, вип. 118 (3), ред. ВМ. Вашкевич, Київ : “Видавництво “Гілея”, С. 204-208.
  3. Джура, ОД., 2017. Духовні засади професійної орієнтації молоді (філософсько-освітнє осмислення), Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Філософія, Вип. 48(1), Харків : Вид-во Харк. нац. ун-ту ім. Г. С. Сковороди, С. 68-79.
  4. Ridei Nataliia, Kucherenko, Yuliia Smakal Yuliia, Kucherenko Olga, 2016. University culture for forming united academic space of the education, science, innovation. Edukacja – Technika – Informatyka, Kwartalnik Naukowy. Nr 1 (15). Rzeszow,  Р. 56–61.
  5. Ridei, N., Rybalko, Y., Kucherenko, , Palamarcuk, S., Shofolov, D. 2013. The role of ecological culture as an indicator of sustainable development of relations between society and nature’, European Scientific Journal, 1St Eurasian Multidisciplinary Forum, EMF 2013, special/edition vol. 2, Tbilisi, Р. 14–23.
  6. Забезпечення природничо-гуманітарного циклу науково-методичної системи формування професійних компетентностей зі сталого розвитку у викладачів на засадах концепції неперервної освіти впродовж життя: методичні рекомендації, відп. ред. НМ. Рідей, 2019. Київ : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 577 с.
  7. Рідей, НМ., Мельничук, ТФ., Кучеренко, ЮА., Рибалко, ЮВ., 2012. Структурно-функціональний аналіз культурних взаємин людини і суспільства, Актуальні проблеми державного управління, педагогіки і психології, Вип.1 (6). С. 332-343.
  8. Рідей, НМ., Паламарчук, СП., Шофолов. ДЛ., Кучеренко, ЮВ., 2012. Роль університетської культури у розвитку інтелектуально-інформаційного суспільства наукових знань, Гуманітарний вісник. Додаток 1 до Вип. 27, Том 1 (34) : Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні, Європі та світі”, Збірник наукових праць, С. 360-375.
  9. Шовш, КС., 2017. Інформаційна культура соціального педагога: особливості формування та реалізації, Вища освіти України, Вип.1, Київ, С. 65 – 71.
  10. Шовш, КС. ‘Формування академічної культури майбутніх педагогічних працівників у закладах вищої освіти : автореф. дис. ... ступеня канд. пед. наук : 13.00.04, Національний пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Київ, 2019. 21 с.