Актуальність дослідження. Сучасна освіта має готувати майбутні покоління до тих завдань, які ще тільки з’являться у майбутньому – тоді, коли сьогоднішні школярі і студенти стануть фахівцями і основними виконавцями суспільних завдань. Відповідно, крім надання наявних сучасних знань, до чого була завжди спрямована освіта, нині особливо гостро стоїть питання про формування у тих, хто навчається компетентностей, які дадуть змогу успішно опановувати тими знаннями, яких сьогодні ще немає, але які неминуче з’являться у недалекому майбутньому. Таким чином, сучасна освіта має формувати свої завдання з урахуванням соціального прогнозування.

Постановка проблеми. Діяльність Римського клубу оцінювали переважно під науковим і політичним кутом зору, тоді як її вплив на формування завдань освіти досі було недостатньо концептуалізовано.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Прогнозування майбутнього людства стало предметом спеціального дослідження таких аналітиків, як Тімоті О’Райлі, Джой Іто та Джефф Хау. Концептуальний огляд розвитку завдань Римського клубу дають його представники Ернст Вайцзекер та Андерс Війкман, а також українські філософи Володимир Власов та Віктор Зінченко. Аналіз ціннісних орієнтацій поколінь подає Анна Долот.

Постановка завдання. Метою статті є оцінити перспективи акцентованої змістової, методологічної та ціннісної орієнтації сучасної освіти на глобальний масштаб її завдань на прикладі аналізу діяльності Римського клубу.

Виклад основного матеріалу. Вдалим прикладом інтеграції модерної науки у освітній процес є діяльність Римського клубу, матеріали кожної доповіді якого стають важливою складовою освітнього “продукту” багатьох закладів вищої освіти і особливо тих, які забезпечують освіту дорослих. Сприйняття ідей Клубу залежала значною мірою від включення їх у порядок денний – політичний, економічний, культурний. Якість же такого сприйняття залежала від рівня компетентності тих, хто сприймає, від того, оцінюють вони прогнози Клубу лише як інформацію, чи надають їм ціннісного значення. Саме ціннісне сприйняття прогнозів соціального розвитку дає можливість формувати на їхній основі принципи особистісної поведінки та методологію сприйняття та перетворення оточуючого соціального та природного середовища. Поєднання інформаційного та ціннісного впливу на особистість може здійснюватися різними шляхами, але одним з найбільш ефективних є освітні засоби впливу. Опосередковано учасниками діяльності Римського клубу вже стало не одне покоління глобалізованого людства – з 1968 року можна нарахувати життя вже третього покоління.

Висновки. Нові покоління прагнуть вже в освітньому процесі долучатися до роботи Римського клубу – щонайменше у частині прийняття на себе своєї частки відповідальності за власне майбутнє.

Ключові слова: освіта дорослих, глобалізація знань, Римський клуб, Організація об’єднаних націй, екологія, демократія.

 

Список використаних джерел:

  1. Бодріяр, Ж., 2010. ‘Фатальні стратегії’, Львів : Кальварія, 192 с.
  2. Власов, ВІ., 2012. ‘Глобалістика : історія, теорія : у 2-х т. Т.1. Історичні перспективи науки глобалістики’, Вінниця : Нілан-Лтд, 570 с.
  3. Горбатенко, В., 2012. ‘Римський клуб і організація трансдисциплінарних проектів з довгострокового прогнозування глобальних проблем’, Політичний менеджмент, № 3, С. 52-64.
  4. Зінченко, ВВ., 2014. ‘Глобалізація і глобалістика : навчальний посібник’, Львів : Новий світ-2000, 428 с.
  5. Іто, Дж., Хау, Дж., 2018. ‘Передбачення : що нам готує найближче майбутнє’, Х. : Віват, 352 с.
  6. Медоуз, Д., Рандерс, Й., Медоуз, Д., 2007. ‘Пределы роста. 30 лет спустя’, М. : Академкнига, 342 с.
  7. Медоуз, Д., Рандерс, Й., Медоуз, Д.,Беренс, У., 1991. ‘Пределы роста’, М. : Изд-во МГУ, 208 с.
  8. Мертон, Р., 2006. ‘Социальная теория и социальная структура’, М. : АЦТ : ACT МОСКВА : ХРАНИТЕЛЬ, 873 с.
  9. О’Райлі, Т., 2018. ‘ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє’, К. : Наш формат, 448 с.
  10. Печчеи, А., 1980. ‘Человеческие качества’, М. : Прогресс, 302 с.
  11. Подолякіна, ОВ., 2019. ‘Доповіді Римського клубу як змістова і ціннісна основа для сучасної освіти’, Науковий вісник, Серія «Філософія», Вип.52 (частина І), Харків : ХНПУ, С. 31-43.
  12. Хотунцев, Ю., 2001. ‘Человек, технологии, окружающая среда : пособие для преподавателей и студентов’, М. : Устойчивый мир, 224 с.
  13. Alter, C., Haynes, S., Worland, J., 2019. ‘Person of the Year. Greta Thunberg’, Time. Available at : https://time.com/person-of-the-year-2019-greta-thunberg/?Utm_source=facebook&utm_medium=social&utm_campaign=person-of-the-year&utm_term=_&linkid=78763204&fbclid=iwar0qrnjx8ivfmj0g6pkpqxcbk4hz6nadv4onypcjrgbn8j7mvtu_9AnIFf8 [Accessed 12 March 2020].
  14. Dolot, A., 2018. ‘The characteristic of Generation Z’, E-mentor, S. 44-50.
  15. Engdahl, W., 2011. ‘A century of war. Anglo-American Oil Politics and the New World Order’, Wiesbaden : Dinges & Frick, 360 p.
  16. King, A., 2013. ‘The Club of Rome – Reaffirmations of and Missioni’, Interdisciplinary Science Review, Vol. 11, No. 1, P. 13-18.
  17. Meadows, DH., Randers, J., Meadows, DL., Behrens, WW. III, 1972. ‘The Limits to Growth : A Report for the Club of Rome's Project on the Predicament of Mankind’, New York : Universe Books, 211 p.
  18. Weizsäcker, EU. von, Wijkman, A., 2018. ‘Come On! Capitalism, Short-termism, Population and the Destruction of the Planet. A Report to the Club of Rome’, Springer Science+Business Media LLC, 220 p.