Актуальність теми дослідження. Сьогодні в рамках гуманітарної науки розгортається дискусія про релігійні джерела права і багато дослідників релігійного права цю проблему розуміють доволі спрощено, причому ця проблема далеко не є настільки очевидною і простою для розуміння.

Постановка проблеми. Крім пошуку релігійних основ будь-якого права та дослідження суміжних релігійно-правових нормативних систем, ми розглядаємо також один з фундаментальних аспектів релігійного права, а саме феномен його джерел на прикладі права єврейського.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тематикою дослідження природи і джерел права загалом, релігійного та єврейського права зокрема займались і займаються й досі наступні дослідники: В. Глиняний, І. Шифман, М. Варьяс, П. Баренбойм, М. Марченко, Д. Прімаков, В. Воробйов, І. Козліхін, А. С. Даніелян, Х. Бехруз, С. Головін, С. Місевич, В. А. Нерсесянц, Ю. Заблоцька, М. Елон, П. Гленн, Г. Девіс та ін.

Постановка завдання. Метою статті стало дослідження проблеми співвідношення Божественної та людської волі як джерел єврейського права.

Виклад основного матеріалу. В Біблії джерелом закону є Єдиний Бог, тобто ідея трансцендентності права має абсолютно радикальне вираження. Закон має основу в волі Бога-Творця. Розвиток суспільства вважається фахівцями підставою, що об‘єктивно призводить до зникнення чи зміни старих і виникнення нових сфер нормативного врегулювання, норм, інститутів чи галузей права. Така парадигма розвитку права стосується і єврейського права , але ще більшою мірою єврейського права стосується небезпека вихолощення і формалізація будь-якого релігійного права з плином часу та роботою інтерпретаторів. Таким чином, деякі рабинські структури (наприклад, Синедріон) ніби й не створювали нові закони, а тільки тлумачили існуючий кодекс, але така їх діяльність призводила до зміни якісної складової даного права.

Висновки. В результаті було встановлено природу джерел єврейського права на ранньому (біблійному) етапі та пізнішому (постталмудичному) етапі його розвитку, виявлено закономірності та причини змін на рівні джерел права, запропоновано богословське розуміння і пояснення таких процесів. Цінністю такого дослідження стало висвітлення і характеристика процесу встановлення і формування таких меж та їх зміщення в площині джерел єврейського права.

Ключові слова. Воля Божа, джерела єврейського права, єврейське право, біблійне право, пост-талмудичне право, богослів‘я, свобода волі людини.

 

Список використаних джерел:

  1. Broyde, MJ., 2008. ‘The hidden influence of Jewish law on the common law: one lost example’, Emory L. J. Vol. 57, P. 1403-1408.
  2. Davies, H. & Holdcroft, D., 1991. ‘Jurisprudence: Texts and Commentaries’, London: Butterworths Law, 549 р.
  3. Freeman, M., 2014. ‘Lloyd‘s Introduction to Jurisprudence’, London, Sweet & Maxwell; 9th edition edition, 1617 р.
  4. Harris, JW., 2005. ‘Legal philosophies’, Oxford University Press, 2 edition, 332 р.
  5. Hearn, W. Edward., 1990. ‘The Theory of Legal Duties and Rights: An Introduction to Analytical Jurisprudence’, London: Fred B Rothman & Co., 401 p.
  6. Macy, J., 1994. ‘The Rule of Law and the Rule of Wisdom: in Plato, al-Farabi and Maimonides’, Studies in Muslim-Jewish Relations. Vol. 1. Harwood, P. 205-232
  7. McLeod, I., 2012. ‘Legal Theory’, London: Red Globe Press (6th ed.), 260 p.
  8. Novak, D., 2004. ‘Maimonides and Aquinas on Natural Law’, St. Thomas Aquinas and the Natural Law Tradition: Contemporary Perspectives, Washington, D.C.: Catholic University of America Press, 311 р.
  9. Баренбойм, ПД., 2012. ‘Библейский момент философии права’, Философия права Пятикнижия,Москва: Изд-во “ЛУМ”, С. 101–166.
  10. ‘Библия и конституция’, 1998. Сб. ст. Московский клуб юристов, Москва: Белые альвы, 159 с.
  11. Вейнберг, Й., 2002. ‘Введение в Танах’, В IV ч. Ч. I-II. М.: Мосты культуры, 432 с.
  12. Гершович, Ури., 2015. ‘Структура “Мишне Тора” Рамбама в в сопоставлении со структурой Мишны’, JUDAICA PETROPOLITANA, Иерусалим, Санкт-Петербург: Академия Исследования Культуры, С. 66–79.
  13. Головин, С., 2015. ‘Библия и политика’, К.: Книгоноша, 144 с.
  14. Грищук, ОВ., 2013. ‘Ідея справедливості у праві: філософсько-правовий вимір’, Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 644. Чернівці: ЧНУ, С. 36–40.
  15. Гумилев, ЛН., 2016. ‘Этногенез и биосфера Земли’, М.: Айрис-пресс, 560 с.
  16. Гусейнов, АА., 2012. ‘Десятисловие Моисея: канон справедливости’, Философия права Пятикнижия, Москва: Изд-во “ЛУМ”, С. 47–70.
  17. Жук, ЛВ., 2004. ‘Поняття джерела права’, Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 212. Чернівці: Рута, С. 10–14.
  18. Запрометова, ОМ., 2003. ‘Темпоральность и атемпоральность Закона. Целостность бытия в еврейской мысли периода Второго Храма’, Тирош – труды по иудаике, Вып. 6. Москва: Центр “Сэфэр”, С. 70–89.
  19. Кальной, ИИ., 2006. ‘Филисофия права’, СПб: Издательство Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 259 с.
  20. Каневский, АА., 2014. ‘История юридических исследований Галахи: (до создания государства Изриаиль)’, Труды Института государства и права РАН, № 4, С. 127–134.
  21. Корякина, Н., 2007. ‘Респонсы как источник по истории суда в еврейских общинах Прованса в XII–XIV вв’, Тирош – труды по иудаике, Москва: Центр “Сэфэр”, Вып. 8, С. 77–90.
  22. Кофанов, ЛЛ. (ред.), 1998. ‘Институции Юстиниана’, пер. с латинского Д. Расснера, Серия “Памятники римского права”, Москва: Зерцало, 400 с.
  23. Лапаева, ВВ., 2017. ‘Генезис права как актуальная философско-правовая проблема’, Историческая психология и социология истории, № 1, С. 5-22.
  24. Маймон бен Моше (Маймонид), раби, 2010. ‘Путеводитель растерянных’, пер. и коммент. МА. Шнейдера, Иерусалим-Москва: Маханаим-Гешарим, 566 с.
  25. Мальцев, ГВ., 2002. ‘Понимание права. Подходы и проблемы’, Право и Образование. № 3, С. 77-87.
  26. Марченко, МН., 2001. ‘Правовые системы современного мира’, Москва: Зерцало-М, 400 с.
  27. Марченко, МН., 2016. ‘Теория государства и права’, 3-е изд., доп. Москва: Юр.Норма, НИЦ ИНФРА-М, 304 с.
  28. Місевич, СВ., 2000. ‘Біблія як джерело Канонічного права’, Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. Вип. 75. Чернівці: ЧДУ, С. 27–32.
  29. Місевич, СВ., 2002. ‘Матеріальні джерела Канонічного права’, Науковий вісник Чернівецького університету: збірник наук. праць. Вип. 147. Чернівці: Рута, С. 23–27.
  30. Місевич, СВ., 2006. ‘Релігійне право: компаративістський аспект’, Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 348. Чернівці: Рута, С. 24–27.
  31. Момотов, ВВ. (ред.), 2002. ‘Источники (формы) права: вопросы теории и истории’, Материалы Всероссийской научной конференции, Краснодар: Кубанский государственный университет, 316 с.
  32. Муромцев, ГИ. 1992. ‘Источники права: Теоретические аспекты проблемы’, Правоведение, № 2, С. 23-30
  33. Нерсесянц, ВА. (ред.), 1985. ‘История политических и правовых учений. Древний мир’, Москва: Наука, 349 с.
  34. Примаков, ДЯ., 2011. ‘Особенности еврейской правовой системы: сравнение еврейского и мусульманского права (VII-XIII вв.)’. Диссертация кандидата юридических наук, Санкт-Петербургский государственный університет, Санкт-Петербург, 160 c.
  35. Примаков, ДЯ., 2015. ‘История еврейского и израильского права’, Москва: Infotropik Media, 212 c.
  36. Соловьёв, Вл.С., 1911-1914. ‘Собрание сочинений Владимира Сергеевича Соловьева’, В Х томах. Том VI. СПб.: Книгоиздательское Товарищество “Просвещение”, 492 с.
  37. Сорокин, В., 2012. ‘Тора: пространство правовое и пространство духовное’, Философия права Пятикнижия, Москва: Изд-во “ЛУМ”, С. 178–220.
  38. Фейгин, А., 2012. ‘К вопросу о сохранности Торы в свидетельствах еврейской религиозной классики (от Талмуда до наших дней)’, Язык иврит: исследование и преподавание. Материалы XIX Международной ежегодной конференции по иудаике, Центр научных работников и преподавателей иудаики в вузах “Сэфэр”, Москва, С. 16-29.
  39. Цыпин, В., прот., 2002. ‘Курс Церковного права’, Круглый стол по религиозному образованию в РПЦ, Москва: Христианская жизнь, 700 с.
  40. Шиффман, Л., 2016. ‘От текста к традиции: история иудаизма в эпоху Второго храма и период Мишны и Талмуда’, Москва: Мосты культуры, GESHARIM, 304 c.
  41. Элон, М., 2002. ‘Еврейское право’, Под общ. ред. д.ю.н., проф. И. Ю. Козлихина, Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 611 с.